Постанова № 6793309, 11.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2008 року Справа № 2а-25859/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шабаліній О.С.,

за участю представників

позивача: Овчаренка Д.О. (довіреність № 4849 від 30.12.2008р.),

1 відповідача: Самохіна Ю.В. (довіреність № 2884/10-013 від 12.02.2009р.),

2 відповідача: Мінаєвої І.І. (довіреність № 14-12/1-20 від 31.12.2008р.),

прокурора: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень-травень 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень-травень 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками господарської діяльності позивача за березень 2009 року склалася різниця між сумою нарахованих податкових зобовязань з ПДВ та сумою податкового кредиту має відємне значення у сумі 2736569 грн., що підтверджується податковою декларацією за березень 2009 року.

Зазначену суму перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто квітень 2009 року.

За наслідками діяльності в квітні 2009 року сума в розмірі 1439545 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

19.05.2009р. 1 відповідачу було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем СДПІ по роботі з ВВП було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2009р. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування в ході перевірки не встановлено.

У порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачами бюджетне відшкодування в розмірі 1439545 грн. не здійснене.

За наслідками господарської діяльності позивача за квітень 2009 року склалася різниця між сумою нарахованих податкових зобовязань з ПДВ та сумою податкового кредиту має відємне значення у сумі 1675275 грн., що підтверджується податковою декларацією за квітень 2009 року.

Зазначену суму перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто травень 2009 року.

За наслідками діяльності в травні 2009 року сума в розмірі 2061289 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

19.06.2009р. 1 відповідачу було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем СДПІ по роботі з ВВП було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за травень 2009р. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування в ході перевірки не встановлено.

У порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачами бюджетне відшкодування в розмірі 2061289 грн. не здійснене.

У звязку з викладеним, позивач просив стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 1439545 грн. та за травень в сумі 2061289 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача - СДПІ по роботі з ВВП у судовому засіданні заявлений позов не визнав, зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки бюджетне відшкодування можливо тільки у разі сплати цих сум до бюджету. Сам факт існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару не свідчить про право на відшкодування. Без отримання належних доказів сплати до бюджету сум ПДВ немає підстав для підтвердження сум бюджетного відшкодування у сумі, заявленій позивачем. Відповідно до вимог Наказу ДПА № 350 від 18.08.05. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» з метою підтвердження інформації відповідачем було направлено запити до інших ДПІ щодо основних постачальників позивача. Відповідь не отримана, а без отримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 3500834 грн. у СДПІ ВПП у м. Луганську не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявленим платником у податкових деклараціях.

Представник відповідача Головне управління Державного казначейства України в Луганській області - у судовому засіданні заявлений позов не визнав, зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До теперішнього часу на адресу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами визначено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97.

Згідно п.1.6. Закону «Про податок на додану вартість» податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19 травня 2009 року та 19 червня 2009р. відповідачеві СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подано заяви встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.9,10).

Відповідачем проведено позапланову перевірку ЗАТ «Лисичанській склозавод «Пролетарій» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за травень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р., за результатами якої 22.07.2009р. складено довідку № 575/08-3/31380846 (а.с.26-39). Як зазначено у довідці фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ не встановлено. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 701785,67 грн.

Також, відповідачем проведено позапланову перевірку ЗАТ «Лисичанській склозавод «Пролетарій» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009р. по 30.03.2009р., за результатами якої 01.07.2009р. складено довідку № 519/08-3/31380846 (а.с.51-64). Як зазначено у довідці фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ не встановлено. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 1118814,38 грн.

Також, у зазначених довідках вказано, що залишок сум буде підтверджено після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.

Тобто, з викладеного вбачається, що відповідач не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Твердження відповідача про обовязковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобовязаннях останнього.

Факт сплати позивачем ПДВ у ціні товару підтверджується копіями платіжних доручень за березень та квітень 2009 року (а.с.100-250 том № 1 та а.с.1-68 том № 2).

Доводи відповідача щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу №350 від 18.08.2005. також не підлягають врахуванню, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

На підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства для повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною бездіяльність відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську щодо ненадання висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 1439545грн. та за травень 2009 року в сумі 2061289грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (93112, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 31380846, п/р 2600301003162 в філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Луганську, МФО 304289, код ЄДРПОУ 21794398) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 1439545грн. (один мільйон чотириста тридцять девять тисяч пятсот сорок пять гривень), за травень 2009 року в сумі 2061289грн. (два мільйони шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят девять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» судові витрати у сумі 1700грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2009 року.

Суддя К.О. Пляшкова