Ухвала суду № 67927465, 21.07.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7986/17

1-кс/295/3020/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2017 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Гумен Н.В., при секретарі судового засідання Скришевській О.Р., за участю прокурора Арабської А.В., слідчого Івасенко В.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060020003433від 25.06.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Івасенко В.М. звернулася із указаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила про те, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 11.05.2017 року був засуджений вироком Богунського районного суду Житомирської області за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі до 3-х років та на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком до 2 років, однак на шлях виправлення не став, для себе належних висновків не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.06.2017 року приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебував поблизу будинку №31 що по вул. Чехова в м. Житомирі, де побачив велосипед «Ардіс» червоно-чорного кольору. В цей день, час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного велосипеда, який належить ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений повторне таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_1А підійшов до вказаного велосипеда та, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким не поміченими, сів на вказаний велосипед та поїхав на ньому, однак його дії були викриті потерпілою ОСОБА_5

В цей час та за вказаних вище обставин, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його таємні дії помічено потерпілою, а злочинний умисел направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, викрито, незважаючи на вищенаведені обставини, продовживши реалізацію свого злочинного умислу, проігнорувавши вимогу ОСОБА_5 зупинитись, продовжив рух, при цьому пришвидшившись, таким чином залишивши місце вчинення злочину.

В подальшому, ОСОБА_1 утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_5, матеріального збитку на загальну суму 500 гривень.

25.06.2017 року по даному факту в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12017060020003433 та розпочато досудове розслідування за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обовязків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню інших чином.

Враховуючи те, що в ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; раніше судимий за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів та на даний час відбуває покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та він на шлях виправлення не став; за віком ОСОБА_1А не є особою похилого віку та за станом здоровя не потребує стаціонарного лікування, а також в ході останній не працює, а тому здобути кошти на прожиття окрім злочинним способом не може; окрім того ОСОБА_1 не одружений, на утриманні дітей немає, тобто ступінь соціальних звязків не є такою, що може забезпечити належну поведінку на досудовому слідстві та під час судового розгляду обставин вчинення кримінальних правопорушень, за вказаних обставин в органу досудового розслідування достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню шляхом не явки чи не своєчасної явки для проведення слідчих (розшукових) дій або іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування менш сурових запобіжних заходів не забезпечить належну її процесуальну поведінку

У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час за місцем реєстрації підозрюваного, вказала що підозрюваний має намір влаштуватися на роботу та відшкодувати матеріальні збитки.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, оформлених протоколами процесуальних дій.

За змістом ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що підозрюваний не працює, змінює місця свого проживання, місцем реєстрації виявилась адреса його тітки, матір живе за іншою адресою, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час відбуває покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та він на шлях виправлення не став, а також з огляду на існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 182, 183, 186, 193-196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 13 години 30 хвилин 19.07.2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1 визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 32 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317049000277 ТУДСА України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 820172, Банк: ДКС України, м. Київ), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали до 16 вересня 2017 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя