Ухвала суду № 67927234, 18.07.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17671/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/1018/17 Категорія: 47 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Черняк О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

прокурора Присажнюк І.Б.,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи - Баківціська сільська рада, Національна академія аграрних наук України, про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею відмовлено.

Позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення. Покликаючись на неправильно встановлені обставини справи, неправильну оцінку поданих доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що під час видачі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою державному підприємству «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України були допущені істотні порушення, передбачені законом у якості підстав для визнання його недійсним.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, наявним доказам, яким дана належна правова оцінка й вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 звернулась з заявою до ОСОБА_6 управління Держгеокадасту у Волинській області від 08.09.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Баківцівської сільської ради Луцького району (за межами населених пунктів).

ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Волинській області від 26.10.2016 року позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка не відноситься до земель запасу чи земель резервного фонду.

Луцькою районною ОСОБА_4 народних депутатів від 22.03.1994 року за №16/10 «Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствами та організаціями» прийнято рішення видати державні акти на право постійного користування землею Насінницькому радгоспу «Перемога» площею 2019,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Баківцівської сільської ради. 25.03.1994 року на підставі вказаного рішення Луцької районної ради народних депутатів дослідному господарству «Перемога» Луцького району с. Баківці видано державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ № 11 на площу 2019,55 га.

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук», дане підприємство засноване на основі державної власності та перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту підприємство є правонаступником Державного підприємства «Дослідне господарство «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України № 95 від 16.06.2016 року та Постанови президії Національної академії аграрних наук України № 8 від 25.05.2016 року.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом.

Згідно ч. ч. 2, 6 ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час видачі спірного державного акту) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, ОСОБА_4 народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною ОСОБА_4 народних депутатів. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 23 ЗК України цієї ж редакції право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_4 народних депутатів.

Згідно зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема й безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Згідно з ч. 5 цієї ж статті ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків може вимагати власник земельної ділянки або землекористувач.

Державний акт на право постійного користування землею є документом, що посвідчує право користування.

З матеріалів справи встановлено, що як на час видачі оспорюваного державного акту 25.03.1994 року, так і на час звернення до суду з позовом 26.12.2016 року, позивач не мала і не має права власності чи права користування земельною ділянкою, на яку виданий державний акт.

Відповідач ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" отримав право постійного користування на землю задовго до звернення позивача до ОСОБА_6 управління Держгеокадасту у Волинській області від 08.09.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Баківцівської сільської ради Луцького району. Вказана земельна ділянка у встановленому Законом порядку у ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" не вилучалась, підприємство юридично і фактично користується нею. Отже, видачею відповідачу державного акта на право постійного користування спірною земельною ділянкою права позивача ОСОБА_5 не порушені. Бажання позивача одержати земельну ділянку, яка надана у користування юридичній особі, не є доказом порушення її прав чи інтересів, на що вказує в позовній заяві та апеляційній скарзі позивач. Між сторонами не існує будь-якого спору з приводу користування земельною ділянкою.

З огляду на вказане, покликання позивача на невідповідність документації для отримання державного акта на право постійного користування на землю як на підставу для визнання його недійсним не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки ОСОБА_5 не є власником чи користувачем спірної земельної ділянки, вона не довела факту порушення її прав чи інтересів видачею державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на порушення норм чинного земельного законодавства на час видачі державного акту, так як цього судом не встановлено.

Щодо підстав створення ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", то це не було предметом даного спору.

Суд першої інстанції відмовив в позові саме за недоведеністю, а не у звязку з застосуванням позовної давності, і це є самостійною підставою для відмови у позові.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2017 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді