Рішення № 67926425, 08.06.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/11132/16-ц

пр. № 2/759/989/17

08 червня 2017 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовними вимогами, розмір яких був збільшений в процесі розгляду справи, якими просила стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за п'ятьма договорами позики від 14.10.2015 року, 20.12.2015 року, 28.03.2016 року, 28.03.2016 року, 28.03.2016 року у розмірі основного боргу 23 038 Доларів США та 1000 Євро; процентів на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 4 955,41 Доларів США та 144,85 Євро; 3 % річних у розмірі 881 Доларів США та 29 Євро, а всього у сумі - 28 874, 41 Доларів США та 1 173, 85 Євро, а також всі понесені нею судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 жовтня 2015 року нею було надано відповідачу позику в розмірі 15 000,00 Доларів США, яку відповідач зобов'язувався повернути 14 листопада 2015 року, про що останній надав відповідну розписку.Також, 20 грудня 2015 року позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 5000,00 Доларів США, яку відповідач зобов'язувався повернути 20 березня 2016 року. 28 березня 2016 року позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 2038,00 Доларів США, 1000, 00 Доларів США та 1000,00 Євро, які відповідач зобов'язувався повернути 25 червня 2016 року, 25 травня 2016 року та 05 травня 2016 року, відповідно, про що надав розписки позивачу.Проте, відповідач не виконав зобов'язань за договорами позики, у зв'язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляє, заперечення не надає та не просить розглядати справу у його відсутність.

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.

Суд дослідивши надані докази, вислухавши пояснення позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

14.10.2015 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 в борг грошові кошти, в сумі 15 000,00 Доларів США, строком повернення 14.11.2015 року, 20.12.2015 року позивач надала відповідачу в борг грошові кошти, в сумі 5 000,00 Доларів США, строком повернення 20.03.2016 року, 28.03.2016 року позивач надала відповідачу в борг грошові кошти, в сумі 2 038,00 Доларів США, строком повернення 25.06.2016 року, 28.03.2016 року позивач надала відповідачу в борг грошові кошти в сумі 1000,00 Доларів США, строком повернення 25.05.2016, 28.03.2016 року позивач надала відповідачу в борг грошові кошти в суму 1000,00 Євро, строком повернення 05.05.2016 року на сімейні потреби відповідача. Підтвердженням чого є розписки ОСОБА_2 про отримання вказаних грошових коштів, які містяться в матеріалах справи та оригінал яких було оглянуто судом в судовому засіданні (а.с.7-12).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальник) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами позики, а відтак зобов'язаний повернути позивачу суму грошових коштів основного боргу у розмірі: 23 038,00 Доларів США та 1000,00 Євро.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, у частині першій статті 1048 ЦК України, що має диспозитивний характер, установлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Указане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики розмір процентів не визначений.

Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в частині другій статті 1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.

Таким чином, законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, умов договорів позики між сторонами та положень законодавства України, яким регламентовано спірні правовідносини і те, що відповідач свої зобов'язання за договорами позики перед позивачем не виконав, судом було перевірено розрахунок процентів за користування позикою наданий позивачем, який є обґрунтованим, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню проценти на рівні облікової ставки НБУ за користування позикою у наступному розмірі: за розпискою від 14.10.2015 року на загальну суму 15 000,00 Доларів США за період з 15.11.2015 року по 19.04.2017 року сума процентів за користування позикою складає 3 719,57 Доларів США; за розпискою від 20.12.2015 року на загальну суму 5 000,00 Доларів США за період з 21.03.2016 року по 19.04.2017 року сума процентів за користування позикою складає 857,12 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 2 038,00 Доларів США за період з 26.06.2016 року сума процентів за користування позикою складає 244,80 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 1 000,00 Доларів США за період з 26.05.2016 року по 19.04.2017 року сума процентів за користування позикою складає 133,92 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 1000,00 Євро за період з 06.05.2016 року по 19.04.2017 року сума процентів за користування позикою складає 144,85 Євро, що в загальному складає 4 955,41 Доларів США та 144,85 Євро.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума 3% річних за розпискою від 14.10.2015 року на загальну суму 15 000,00 Доларів США за період з 15.11.2015 року по 19.04.2017 року складає 642,00 Доларів США; за розпискою від 20.12.2015 року на загальну суму 5 000,00 Доларів США за період з 21.03.2016 року по 19.04.2017 року складає 162,00 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 2 038,00 Доларів США за період з 26.06.2016 року складає 50,00 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 1 000,00 Доларів США за період з 26.05.2016 року по 19.04.2017 року складає 27,00 Доларів США; за розпискою від 28.03.2016 року на загальну суму 1000,00 Євро за період з 06.05.2016 року по 19.04.2017 року складає 29,00 Євро, що в загальному складає 881,00 Доларів США та 29,00 Євро.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати, які складаються із судового збору за подачу позову та заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 169, 205, 208, 209, 212-215, 218, 217 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 03162, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за договорами позики від 14.10.2015 року, 20.12.2015 року, 28.03.2016 року у розмірі основного боргу 23 038 Доларів США та 1000 Євро; процентів на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 4 955, 41 Доларів США та 144,85 Євро; 3 % річних у розмірі 881 Доларів США та 29 Євро, а всього у сумі - 28 874, 41 Доларів США та 1 173, 85 Євро.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 03162, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 7 485,61 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: