Вирок № 67926398, 26.07.2017, Оболонський районний суд міста Києва

26.07.2017 Справа № 756/9541/17

Унікальний № 756/9541/17

Провадження № 1-кп/756/772/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Родіонова С.О.

при секретарі : Ніжегородцевої О.О.

за участю прокурора: Сокольської І.О.

за участю представника потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, із вищою освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 27.06.2017, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись у приміщені магазину «Бершка», розташованого за адресою: м. Київ, пр.-т Оболонський, 1-Б, де проходячи по торгівельному залу даного магазину, у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Бершка Україна», код ЄДРПОУ № 35534949.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в той же час, того ж дня, перебуваючи в приміщенні магазину за вищевказаною адресою, ОСОБА_2, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись неуважністю працівників магазину, взяла з торгівельного стелажу сумку жіночу (артикул 1154/200/800/01), вартістю 290 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ), та одягнула її на плече.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, ОСОБА_2, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, направилась до виходу з магазину, маючи намір винести товар за його межі, не розрахувавшись за вказану сумку.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_2 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), остання вийшла за лінії кас магазину «Бершка», однак кримінальне правопорушення їй не вдалося закінчити з причин, що не залежали від її волі, так як спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході із вищезазначеного магазину, та ОСОБА_2 була зупинена працівником охорони магазину «Бершка».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його кінця, ОСОБА_2, могла спричинити ТОВ «Бершка Україна», ЄДРПОУ № 35534949 майнову шкоду на загальну суму 290 гривні 83 копійок (без урахування ПДВ).

Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, як вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

14.07.2017 року між представником потерпілого ТОВ «Бершка Україна» ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання в виді штрафу в розмірі 850 гривень, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення.

Представник потерпілого просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченій, узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена визнала себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, в обсязі підозри, погодилась на застосування до неї узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення і що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов'язання взяті на себе обвинуваченою за угодою про примирення можливі для виконання.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченої за ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винною, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, ОСОБА_2 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена міра покарання - у виді штрафу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 14 липня 2017 року, про примирення між представником потерпілого ТОВ «Бершка Україна» ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати виною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою - з моменту отримання його копії.

Головуючий С.О. Родіонов