Ухвала суду № 67925579, 20.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурора Колесник М.О.

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Колесника М.О. про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти в сумі 1 692 989,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритий для ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) у ПАТ «БанкКредит Дніпро» (МФО 305749), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, в частині видатку коштів, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов'язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що у кримінальному провадженні №12017000000000500 вона не є підозрюваною чи обвинуваченою, щодо неї не заявлено цивільних позовів. Доводи слідчого судді про відповідність вказаного майна критеріям визначеним у статті 98 КПК України, на думку апелянта, жодним чином не підтверджено.

Щодо строку на апеляційне оскарження, із врахуванням того, що розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 07.07.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201700000000500 від 24.05.2017 року, за фактом заволодіння коштами ТОВ «Суффле Агро Україна» шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

07.06.2017 р. прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Колесник М.О. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти в сумі 1 692 989,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритий для ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3.

07.07.2017 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора про накладення арешту задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а тому, як вважає колегія суддів, доводи апеляційної скарги про неповідомлення власнику майна про підозру, а відтак неможливості накладення арешту на майно, є необґрунтованими.

Крім того, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити власнику майна ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Колесника М.О. про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти в сумі 1 692 989,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритий для ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) у ПАТ «БанкКредит Дніпро» (МФО 305749), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Лашевич В.М.

Справа № 11-сс/796/3493/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Литвинова І.В.

Доповідач: Рибак І.О.