Постанова № 67925564, 17.07.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8345/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М.,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП ДНП м.Києва, 10 роти, 2 батальйону, капрала поліції Вергуненко Антона Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 20 квітня 2016 р., на вул. Жамбила Жабаєва,2 у м. Києві відповідачем було винесено постанову серія ПС2 №315241 за ч.1 ст.121 КпАП України, згідно якої він начебто керував транспортним засобом із відсутнім заднім бампером, чим порушив вимоги п.31.4 ПДР.

Вказує, що вважає постанову такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, оскільки жодним належним доказом не підтверджується його протиправна поведінка та вина у вчиненні адміністративного правопорушення, звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №315241 від 20 квітня 2016 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання 17.07.2017 року не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд, керуючись вимогами ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в м.Києві у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що він необґрунтований та безпідставно заявлений.

Вислухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши докази долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про міліцію», дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, встановлена приписами вищезазначеної статті презумпція вини суб'єкта владних повноважень зобов'язує останнього у разі не згоди з повідомленими позивачем у заяві обставинами спростувати їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (статті 121, 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови серія ПС2 №315241 поліцейського УПП ДНП м.Києва, 10 роти, 2 батальйону, капрала поліції Вергуненко А.О. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги п.31.4 ПДР, а саме - керування транспортним засобом із відсутнім заднім бампером.

Відповідно до п.31.4 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, відсутність передбаченого конструкцією бамперу (п. е, п. 31.4.7).

Крім того, відповідно до п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Позивач у підтвердження своїх позовних вимог,посилається на те, що він рухався 20 квітня 2016 р., на вул. Жамбила Жабаєва,2 у м. Києві рухався на своєму автомобілі рухався до місця ремонту, пошкодженого у ДТП.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами та дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні постанові серія ПС2 №315241 за ч.1 ст.121 КпАП України від 20.04.2016 року неналежним чином з'ясував всі обставини події, не надав докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, що призвело до порушення прав позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 9, 245, 280 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до поліцейського УПП ДНП м.Києва, 10 роти, 2 батальйону, капрала поліції Вергуненко Антона Олександровича, третя особа Департамент патрульної поліції в м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову інспектора роти № 10 батальйону № 2 УПП у м. Києві Вергуненко Антона Олександровича серії ПС2 №315241 від 20.04.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. У разі якщо постанову було прийнято без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С. М. Богінкевич