Ухвала суду № 67918043, 20.07.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4548/17

Провадження № 1-кс/202/1359/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Скляр А.І.,

заявника представника ТОВ «Металургтранс» ОСОБА_1,

представника ЗАТ «РТХ-Логістик» ОСОБА_2,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660000333, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2017 року до суду надійшло зазначене клопотання про арешт майна.

В клопотанні зазначено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660000333 від 13.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що ТОВ «Металургтранс» (код 33074226) на підставі Договору 02/08/14 від 01.08.2014 року, укладеного з компанією Mantelli LTD, є оператором залізничних вагонів власності нерезидентів України у кількості 1822 одиниць. Договір чинний та діє до 31.12.2019 року. Згідно вимог чинного законодавства України залізничні вагони задекларовані ТОВ «Металургтранс» у митному режимі тимчасового ввезення та сплачені всі митні платежі та податки.

З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що пов'язані між собою юридичні особи ТОВ «Рейлтранслогістік» (код 39778889) та ЗАТ «РТХ-Логистика» (РФ, ОГРН 1027739002466) звернулися з зустрічними позовами одна до одної до Київського господарського суду м. Києва (справа № 910/23892/16).

Вказані позови є штучними та мають ознаки шахрайства, оскільки зустрічний позов ТОВ «Рейлтранслогістік» до ЗАТ «РТХ-Логистика» базується на укладеній додатковій угоді № 35 від 27.07.2016 року, котра стосується лише намірів надання в суборенду 1827 залізничних вагонів за переліком. При цьому, як посадовим особам ЗАТ «РТХ-Логистика», так і посадовим особам ТОВ «Рейлтранслогістік», на час складання цієї додаткової угоди, було достовірно відомо, що зазначені у переліку залізничні вагони з 2014 року знаходяться в суборенді компанії Mantelli LTD за договором суборенди майна, укладеного між ЗАТ «РТХ-Логистика» та Mantelli LTD № 02/07/14 від 01.07.2014 року. Договір чинний та діє до 31.12.2019 року на підставі Додаткової угоди № 2 від 09.11.2014 року. Посадовими особами ЗАТ «РТХ-Логистика» орендна плата за користування залізничними вагонами (за переліком додаткової угоди № 35 від 27.07.2016 року до контракту № 181-с/ар/пв) нараховується Mantelli LTD за Договором суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 року. Але питання наявності обтяження вагонів правами третіх осіб (суборенда) як на дату укладання додаткової угоди № 35 від 27.07.2016 року, так і на дату подання судових позовів навмисно обходиться сторонами та не досліджується судом. Тобто, Додаткова угода № 35 від 27.07.2016 року є нікчемною, оскільки завідомо не може бути виконана з боку ЗАТ «РТХ-Логистика».

Крім того, позов ЗАТ «РТХ-Логистика» (РФ, ОГРН 1027739002466) до ТОВ «Рейлтранслогістік» щодо розірвання контракту суборенди № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 року не потребує судового врегулювання, оскільки умовами контракту (п 6.3.1.) прострочення платежу є достатньою підставою для позасудового одностороннього розірвання Контракту з боку ЗАТ «РТХ-Логистика». Про систематичне порушення умов контракту з боку ТОВ «Рейлтранслогістік» щодо строків та сум орендних платежів вказується безпосередньо в ухвалі суду.

У разі задоволення позовних вимог ЗАТ «РТХ-Логистика» в українських судах наслідками дій компаній Російської Федерації буде нанесено суттєвих збитків охоронюваних законом економічним інтересам України, оскільки саме ці наслідки наступають при забороні курсування вагонів на території України.

Крім того, наслідками шахрайських дій зазначених осіб може стати вилучення із законного операторського управління ТОВ «Металургтранс» залізничних вагонів та нанесення збитків підприємству на загальну суму більше 40 млн. грн., котрі підлягають сплаті Митним органам України.

Підтвердженням шахрайських намірів посадових осіб ТОВ «Рейлтранслогістік», які є офільованими особами на території України ЗАТ «РТХ-Логистика» Російська Федерація, є навмисно прихований від українського суду факт, що вони є пов'язаними між собою юридичними особами, а також факт того, що зазначені залізничні вагони знаходяться в Україні під митним контролем, та будь-які дії з вагонами порушують законні права третіх осіб, порушують вимоги митного законодавства України та суперечать охоронюваним законом економічним інтересам України.

Незаконна вимога ТОВ «Рейлтранслогістік» щодо отримання в суборенду вагонів на території України також суперечить митному законодавству України та має на меті нанесення збитків державному бюджету України щодо сплати митних платежів.

Крім того, від імені ТОВ «Рейлтранслогістик» неодноразово направлялись на адресу залізничних станцій гарантійні листи - письмові інструкції щодо відправлення вагонів оператора української компанії ТОВ «Металургтранс» за межі митної території України, а саме на територію Російської Федерації, що свідчить про відкрите намагання вивести майно на територію «країни агресора» з метою незаконного заволодіння ним.

З боку ЗАТ «РТХ-Логистика» також неодноразово направлялись безпідставні письмові вимоги до ПАТ «Укрзалізниця» та її філій щодо заборони курсування залізничних вагонів ТОВ «Металургтранс», виключенню вагонів оператором, котрим є ТОВ «Металургтранс» з бази даних операторів, що також є свідченням прямих шахрайських дій, направлених на незаконне заволодіння вагонами, володільцем котрих є ТОВ «Металургтранс».

Посадові особи ТОВ «Рейлтранслогістик» неодноразово самовільно намагалися зареєструвати в АБД УЗ «Вантажні вагони операторів» операторське управління за ТОВ «Рейлтранслогістик» без надання передбачених чинним законодавством підтверджуючих документів або з наданням документів, отриманих шахрайським шляхом, в тому числі від митних органів. Так, ТОВ «Рейлтранслогістик» здійснено митне оформлення вагонів № 61926622, № 62342068 у митному режимі тимчасового ввезення (ВМД № 807010001/2016/005177 від 16.06.2016 року). При цьому вказані вагони з 2015 року знаходились у митному режимі тимчасового ввезення, що оформлений ТОВ «Металургтранс» згідно ВМД № 110120000/2015/409983, № 110120000/2015/400030, на підтвердження чого у ТОВ «Металургтранс» є оригінали всіх митних документів та сплачені всі митні платежі.

Також, на дату оформлення ТОВ «Рейлтранслогістик» ВМД № 807010001/2016/005177 вказані залізничні вагони знаходилися поза межами дії митного поста, що оформлював ВМД, що, в свою чергу, унеможливлює оформлення даних ВМД та на час оформлення ВМД № 807010001/2016/005177 фактично використовувались в господарській діяльності ТОВ «Металургтранс», а саме: знаходилися у завантаженому стані (були завантажені обкотишами) на станціях Мушкетово та Ясинувата регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та рухалися зі станції Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» на адресу вантажоотримувачів.

Також вказана ВМД оформлювалася на підставі Додаткової угоди № 29 до контракту №181-с/ар/пв, а не Додаткової угоди № 35 від 27.07.2016 року, на котру посилаються посадові особи ТОВ «Рейлтранслогістік» при розгляді судової справи № 910/23892/16 у господарському суді м. Києва. Обов'язковим документом при митному оформленні залізничних вагонів має бути акт прийому-передачі вагонів в оренду. Якщо такий акт додавався ТОВ «Рейлтранслогістік» до ВМД, то такий акт є підробленим та підписаний для протиправного митного оформлення залізничних вагонів, права володіння на котрі не належать ні ТОВ «Рейлтранслогістік», ні ЗАТ «РТХ-Логистика» (РФ).

Слідством встановлено, що ТОВ «Металургтранс» на підставі договору № 02/08/14 від 01.08.2014 року, укладеного з Mantelli LTD, згідно пункту 2.3.5 законно володіє вантажними вагонами шляхом здійснення транспортно-експедиційної та операторської діяльності, власником котрих є іноземні підприємства. Вказаний договір є чинним. Перелік вагонів визначений у додатку до договору № 02/08/14 від 01.08.2014 року, отже, є законним повноправним користувачем та володільцем вказаних залізничних вагонів.

TOB «Металургтранс» на підставі договору № ПР/М-15103/НЮ від 09.11.2015 року, укладеного з ДП «Придніпровська залізниця», зареєстрував операторське управління цими вагонами. Реєстрація проведена у повній відповідності із Порядком внесення інформації в автоматизований банк даних вантажних вагонів компаній-операторів, затвердженим розпорядженням № ЦЗМ-14/1749 від 24.11.2015 року.

Від ДП «Придніпровська залізниця» на адресу ТОВ «Металургтранс» надійшли запити та повідомлення про те, що невстановлені особи від зареєстрованих в РФ юридичних осіб, представляючись власниками зазначених вагонів подають телеграми із забороною руху вагонів за дорученням ТОВ «Металургтранс» з метою незаконного вивезення цих вагонів з території України і таким чином намагаються привласнити їх, вивівши їх з законного володіння ТОВ «Металургтранс».

На даний час, у зв'язку з незаконними та шахрайськими діями посадових осіб ТОВ «Рейлтранслогістік» та ЗАТ «РТХ-Логистика», існує реальна загроза незаконного заволодіння, всупереч волі законного володільця ТОВ «Металургтранс», цими вагонами, що, в свою чергу, призведе до невиконання підприємством істотних умов договору № 02/08/14 від 01.08.2014 року, укладеного з Mantelli LTD, котрі полягають у обов'язку експедитора вживати заходів, направлених на збереження цього майна.

Крім того, вищезазначене призведе до виникнення у ТОВ «Металургтранс» перед Mantelli LTD господарсько-правової відповідальності і підприємство понесе значні матеріальні збитки.

14.02.2017 року слідчим СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області від представника потерпілого ОСОБА_1, яка уповноважена директором ТОВ «Металургтранс» ОСОБА_3 на підставі довіреності, отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження заяву про залучення до провадження як потерпілого та представника потерпілого, а також про стягнення з ЗАТ «РТХ-Логистик» шкоди у розмірі 40 млн. грн., заподіяної внаслідок незаконних дій відповідача, що призвели до нарахування які підлягають сплаті Митними органами України.

Продовжуючи шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння вагонами, що знаходяться у законному користуванні ТОВ «Металургтранс», посадові особи ЗАТ «РТХ-Логистика» та ТОВ «Рейлтранслогістика» направили телеграми на адресу структурних підрозділів ПАТ «Укрзалізниця», в тому числі Головного інформаційно-обчислювального центру (вих. № 93/РТХ-17 від 07.05.2017 року), регіональної філії «Придніпровська залізниця» (вих. № 116/РТХ-17 від 08.05.2017 року), станції регіональної філії «Одеська залізниця» (вих. № 115/РТХ-17 від 08.05.2017 року), станції регіональної філії «Донецька залізниця» (вих. № 121/РТХ-17 від 13.05.2017 року, № 100/РТХ-17 від 07.05.2017 року), станції регіональної філії «Південна залізниця» (вих. №104/РТХ-17 від 07.05.2017 року, № 94/РТХ-17 від 07.05.2017 року), у котрих, посилаючись на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області № 11сс/774/416/17 від 26.04.2017 року, вимагали відправити вагони за реквізитами ЗАТ «РТХ-Логистика» та оформлення перевізних документів зі сплатою залізничних тарифів за договорами з ТОВ «Рейлтранслогістіка». При цьому, заборона оформлювати вагони за реквізитами ТОВ «Металургтранс», на котру посилаються у зазначених телеграмах посадові особи ЗАТ «РТХ-Логистика» та ТОВ «Рейлтранслогістика», в рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області відсутня.

Підтвердженням шахрайських дій посадових осіб ТОВ «Рейлтранслогістік» та ЗАТ «РТХ-Логистика» є також те, що згідно інформації АТ «ВЭБ-Лизинг» (лист від 09.06.2017 року № 1784/17) компанії ЗАТ «РТХ-Логистика» (код 7707001185), ТОВ «Аркада транс» (код 7701909044), ТОВ «Первая Грузовая Компания» (код 7718577492), ТОВ «СпецНефтеТранс» (код 7743712642) з 01.10.2016 року не являються орендаторами (суборендаторами) 404 одиниць залізничних вагонів згідно переліку, власником котрих є АТ «ВЭБ-лизинг».

Згідно листа від 02.06.2017 року № 1711/17 АТ «ВЭБ-лизинг» надало згоду на передачу частини зазначених вагонів, а саме 404 одиниць згідно переліку, в суборенду ТОВ «Металургтранс».

Заявник зазначив, що посадові особи ТОВ «Рейлтранслогістік» (код 39778889) та ЗАТ «РТХ-Логистика» (РФ, код 7707001185), які реалізовуючи свої злочинні наміри, намагаються заволодіти залізничними вагонами у кількості 1822 одиниці, достовірно відомо, що до значної частини цих вагонів (404 одиниці) вони не мають жодного відношення, тому просив накласти арешт на 1418 залізничних вагонів.

Ознайомившись з клопотанням і доданими до нього матеріалами, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660000333 від 13.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, котрий застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, що містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року, котрий набрав чинності 28.02.2016 року, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за котрих жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Частиною 1 статті 171 КПК України визначено суб'єктів подання клопотання про накладення арешту на майно, відповідно до котрої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Таким чином статті 170-171 КПК України надають виключне право на звернення з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на майно прокурору та слідчому за погодженням з прокурором. Винятком є подання такого клопотання цивільним позивачем, з метою забезпечення цивільного позову.

Проте з клопотанням про накладення арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), в порушення вимог ч. 1 ст. 171 КК України, подано директором ТОВ «Металургтранс.»

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ТОВ «Металургтранс» не є цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12017040660000333, що позбавляє ТОВ «Металургтранс» подавати клопотання про накладення арешту й на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи те, що право на подання клопотання про накладення арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів) має виключно прокурор та слідчий за погодженням з прокурором, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно не підлягає задоволенню, оскільки до слідчого судді звернулась особа, якій за законом не надано право на таке звернення.

Керуючись ст. ст. 234-235, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660000333, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - Бєльченко Л.А.