Постанова № 67917064, 20.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа№ 911/1279/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від Позивача: Поєдинок А.А.,

від Відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2017р. у справі №911/1279/17 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матеріал Медика-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

про стягнення 1054615,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2017р. у справі №911/1279/17 зустрічну позовну заяву повернуто Відповідачеві без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2017р., передати на розгляд до Господарського суду Київської області зустрічний позов Відповідача для спільного розгляду з первісним позовом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, проте місцевим судом не було належним чином з'ясовано факт зарахування сплаченого Відповідачем судового збору до Державного бюджету України.

Також Відповідач зазначає, що відсутність засвідчувального напису про зарахування коштів до Державного бюджету України не є підставою для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки така вимога була виключена із Закону України «Про судовий збір» з набранням чинності новою редакцією від 01.09.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 06.07.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017р. розгляд апеляційної скарги Відповідача відкладено на 20.07.2017р., продовжено строк її розгляду.

19.07.2017р. Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника, в задоволенні якого судом відмовлено з підстав необґрунтованості.

20.07.2017р. Позивач подав до суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити ухвалу місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

Відповідач звернувся до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Позивача про визнання недійсним договору поставки №2 від 12.01.2015р., укладеного між Позивачем та Відповідачем.

До позовної заяви Позивачем було додано квитанцію про сплату судового збору №34979 від 31.05.2017р. на суму 1600,00 грн, платіж за якою здійснено через сайт Судової влади України (який знаходиться в загальному доступі за адресою: http://court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017р. повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що на підтвердження сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви Відповідачем додано квитанцію №34979 від 31.05.2017 р. на суму 1600 грн 00 коп., яка не містить засвідчувального напису про зарахування коштів до Державного бюджету України, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов висновку, що квитанція №34979 від 31.05.2017р. не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з п.2.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" господарський суд може з'ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно з п.2.20, 2.21 вказаної постанови чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору.

Як встановлено судом до зустрічної позовної заяви Відповідачем було додано квитанцію про сплату судового збору №34979 від 31.05.2017р. на суму 1600,00 грн, платіж за якою здійснено через сайт Судової влади України (який знаходиться в загальному доступі за адресою: http://court.gov.ua).

У разі наявності у місцевого суду сумнівів щодо зарахування суми судового збору, сплаченої Відповідачем, до спеціального фонду Державного бюджету України суд не був позбавлений можливості самостійно з'ясувати вказані обставини, використовуючи способи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України суду надано право звертатися до державних органів з вимогою надати інформацію, зокрема і щодо надходження до державного бюджету коштів за квитанцією №34979 від 31.05.2017р. Такого ж правового висновку дійшов Вищий господарський суд України у своїй постанові від 25.01.2016р. у справі №910/19550/16.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 28.08.2015р. №15-15335/15, від 12.11.2015р. №6-7362/15 з метою забезпечення виконання вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено угоду від 26.08.2015р. про інформаційне співробітництво, відповідно до якої Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду, що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України в електронному вигляді.

Апеляційним судом отримано виписку з Державної казначейської служби України в електронному вигляді, відповідно до якої судовий збір сплачений Відповідачем, що підтверджується квитанцією №34979 від 31.05.2017р. на суму 1600,00 грн, зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд вважає, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є помилковими, не можуть бути підставами для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду скасуванню з надісланням матеріалів справи до місцевого суду.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2017р. у справі №911/1279/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.06.2017р. у справі №911/1279/17 скасувати.

3. Матеріали справи №911/1279/17 передати на розгляд Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко