Постанова № 67916948, 25.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017 року Справа № 904/3173/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1/81 від 03.01.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року у справі №904/3173/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 73 344,96 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 2 281,68 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року у справі №904/3173/17 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено у повному обсязі: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 73 344,96 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 2 281,68 грн., судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно наказу №860 від 18.10.2016 року порожні вагони, які прямували на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", були затримані на станції підходу Грекувата ОСОБА_2 залізниці через неприйняття вагонів вантажовласником по причині скупчення вагонів на станції ОСОБА_2 залізниці, що прибули на адресу відповідача, а також в звязку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

По прибуттю спірних вагонів станцією ОСОБА_2, на підставі актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23, складених станцією Грекувата, через їх затримку з вини ПАТ "Північний ГЗК", позивачем нарахована плата за користування вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №25019044, №23019040, №25102048, №24109202, №25109125, №24102043 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №28109044 на загальну суму 78 076,56грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу та, відповідно, про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Місцевим господарським судом відхилене як необґрунтоване клопотання відповідача про витребування у позивача графіку руху поїздів по вузлу ОСОБА_2 (у кольорі) на час затримки поїздів, оскільки вказані документи не вплинуть на розгляд позову по суті.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року по справі №904/3173/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не встановлено належним чином вину відповідача у затримці вагонів на підходах до станції ОСОБА_2. Апелянт зазначає, що рухом поїздів на ділянці повинен керувати лише один працівник поїзний диспетчер, який відповідає за виконання графіку руху поїздів, його накази підлягають безумовному виконанню, а черговий по станції зобовязаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного прийняття вагонів, що не було зроблено позивачем, тому стягнення спірних платежів має здійснюватись з урахуванням наявності вини вантажоодержувача.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що на час затримки вагонів згідно наказу №860 від 18.10.2016 року на станції ОСОБА_2 було більше трьох вільних колій, однак місцевим господарським судом не прийняті до уваги пояснення відповідача про відсутність своєї вини у затримці вагонів. Апелянт вважає, що у позивача була можливість закінчити дію наказу №860 з 15:00 год. 19.10.2016 року (час відправки факсом повідомлення), у звязку з чим відповідач погодився із нарахованою платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу за період з 11:48 год. 18.10.2016 року по 15:00 год. 19.10.2016 року у сумі 2 449,92 грн., що підтверджується наданням дозволу на списання коштів з особистого рахунку. Нараховані плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 75 626,64 грн. вважає безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року у справі №904/3173/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений у судове засідання на 25.07.2017 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2017 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

25.07.2017 року Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов (факсом) відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Також, 25.07.2017 року від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло (факсом) клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2017 року, оголошені вступна та резолютивна частина постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2012 року між Державним підприємством "ОСОБА_2 залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) був укладений договір про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій ОСОБА_2 і Рядова ДП "ОСОБА_2 залізниця" №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч, відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій ОСОБА_2 та Рядова ОСОБА_2 залізниці стрілками №№2, 4, 6 до колій №6 та №8 станції ОСОБА_2, стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею підїзної колії є знак "Межа підїзної колії", які встановлено: по станції ОСОБА_2 - біля маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції ОСОБА_2, маневрового світлофору М08, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції ОСОБА_2, маневрового світлофору М06, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції ОСОБА_2; по станції Рядова - біля вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.

Відповідно до пункту 20 договору договір укладається терміном на пять років з 29.10.2012 року до 28.10.2017 року.

Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії власника.

Згідно з пунктом 11 договору час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 15 договору сторони узгодили, що власник колії сплачує залізниці плату, зокрема: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів.

За залізничними накладними №№41646670, 46354668, 4164662 залізницею були прийняті до перевезення порожні вагони власності Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 49-54, том 1).

Відповідно до вищезазначених накладних станція та залізниця призначення ОСОБА_2 залізниці.

За наказом №860 від 18.10.2016 року об 11:48 год. були затримані вагони на станції Грекувата ОСОБА_2 залізниці через неприйняття вантажовласником ПАТ "Північний ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції ОСОБА_2 залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а також в звязку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Так, згідно наказу №860 від 18.10.2016 року, складеному об 11:48 год. затримці підлягали вагони №№голова 62522677 хвіст 569936368 у кількості 37 вагонів, індекс поїзда 4574-105-4573 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №3502 (а.с. 45, том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Грекувата складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 18.10.2016 року, що прибули поїздом 17.10.2016 року о 18:14 год., що прямували на адресу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 №136 від 18.10.2016 року (а.с. 48, том 1).

Повідомлення про затримку вагонів за наказом №860 від 18.10.2016 року, було отримано відповідачем 18.10.2016 року о 12:15 год. (а.с. 46, том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №19 від 18.10.2016 року, затримані вагони, що прибули поїздом №3502, відправлені поїздом № 3502 24.10.2016 року о 00 год. 40 хв.

При цьому на станції ОСОБА_2 залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 за весь час затримки вагонів на станції підходу Грекувата до станції призначення №№5094, 5097, 5098, 5099, 5100, 5104, 5105, 5106, 51-8, 5113, 5114, 5118, 5119, 5120, 5121, 5124, 5127, 5128, 5129, 5135, 5136, 5137, 5141, 5145, 5146, 5148, 5150, 5152, 5153, 5154, 5158, 5159, 5160, 5161, 5162, 5165, 5168, 5169, 5170, 5171, 5173, 5174, 5180, 5191, 5181, 5183, 5184, 5188, 5199, 5190, 5193, 5194, 5198, 5199, 5204, 5205, 5206, 5214, 5215, 5216, 5217, 5255 по наказу №860 за період з 11:48 год. 18.10.2016 року по 24.10.2016 року 00:10 год., які підписані відповідальними працівниками відповідача (а.с. 55-85, том 1).

Враховуючи обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Грекувата ОСОБА_2 залізниці позивачем розраховано плату за користування вагонами, яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№25102048, 24109202, 25109125, 24102043 та нарахований збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №28109044, які підписані представником відповідача із застереженням що вагони затриманні в шляху призначення, через незалежних від відповідача причин з порушенням вимог пункту 12 наказу начальника залізниці від 08.02.2011 року №75/Н, пункту 2.11 наказу про оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Криворізькій дирекції залізничних перевезень, а також враховуючи, що повідомлення доставлено 19.10.2016 року о 12:30 год.

Позивачем предявлена відповідачу претензія за вих. №1018/337 від 07.12.2016 року на суму 78 076,56 грн., яка визнана відповідачем у сумі 2 449,92 грн. (вказана сума була стягнута з особового рахунку 19.01.2017 року).

Предметом даного судового розгляду є вимоги перевізника до вантажоодержувача про стягнення заборгованості за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зв'язку з затримкою вагонів з вини вантажоодержувача.

Позивач просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами, яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№25102048, 24109202, 25109125, 24102043 та нарахований збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №28109044 у загальній сумі 75 626,64 грн. (78 076,56 грн. - 2 449,92 грн.), проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Аналогічні положення наведені у частині 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (частина 1, частина 2 статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт").

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 затверджений Статут залізниць України, який згідно статті 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (стаття 3 Статуту).

За приписами статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтранспорту та зв'язку України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 28.05.2002 року №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Місцевим господарським судом встановлено, що станцією затримки Грекувата та станцією призначення ОСОБА_2 залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказом №860 від 18.10.2016 року відповідно до Тарифного керівництва №1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№25102048, 24109202, 25109125, 24102043 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №28109044 у загальному розмірі 75 626,64 грн. (78 076,56 грн. - 2 449,92 грн.).

За таких обставин, місцевий господарським суд дійшов до правильного висновку про те, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу та відповідно про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи відповідальних осіб.

Крім того, акти загальної форми, складені представником станції не є єдиним доказом для нарахування плати за затримку вагонів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 року у справі №904/5778/13.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення доводів відповідача щодо відсутності його вини у затримці вагонів, у зв'язку з наявністю у відповідача вільних колій, на які він був готовий прийняти спірні вагони.

Так, відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

За змістом пункт 6, укладеного між позивачем та відповідачем договору, вагони, що прибули на станцію ОСОБА_2 для ПАТ "Північний ГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_2, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за № 50/1854. В пункті 16.3. ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.

Відповідно до пункту 8 договору про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє Залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УТЗ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до предявлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, вставленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказам Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113.

19.10.2016 року Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" направило (факсом) позивачу повідомлення про готовність прийняття затриманих за наказом №860 від 18.10.2016 року вагонів на вільні колії №3, 4, 5, 7 станції ОСОБА_2 (а.с. 173, том 1).

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає безпідставним нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу після повідомлення про готовність прийняти затримані вагони, про що зазначило у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці.

Враховуючи, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ "Північний ГЗК" раніше та своєчасно не забирались ним на свою під'їзну колію, що засвідчено в актах загальної форми ф.ГУ-23, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень, місцевим господарським судом правомірно відхилені заперечення відповідача, зазначені у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці.

Враховуючи положення пункту 5 договору, здавання вагонів на під'їзну колію зі станції ОСОБА_2 здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень ф.ГУ-2 (Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф.ГУ-2).

Акти загальної форми ГУ-23, які складено про несвоєчасне забирання ПАТ "Північний ГЗК" вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції ОСОБА_2 за весь період затримки вагонів на станціях підходу до станції призначення підтверджують вину відповідача у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції ОСОБА_2.

Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення ОСОБА_2 залізниці.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін (зокрема, актам загальної форми ГУ-23, актам про затримку вагонів, наказу, відомостям), встановивши, що затримки вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача та неприйняттям цих вагонів і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу відповідачем, прийшли до правильного висновку про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами на суму 73 344,96 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 2 281,68 грн.

При цьому, місцевим господарським судом правильно зазначено, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Отже, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову є законним і обґрунтованим.

Щодо доводів відповідача про наявність на станції вільних колій, зокрема, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, то вони були предметом розгляду місцевим господарським судом, який дійшов правомірного висновку, що приймання вагонів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції, а не на колії, які мають бути вільними (наприклад, для обгону локомотивів тощо) і що в даному випадку затримка вагонів відбулась саме з вини відповідача.

Також, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ПАТ "Укрзалізниця" стало правонаступником ДП "ОСОБА_2 залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Додатком 1, до названої постанови Кабінету Міністрів України, затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне Підприємство "ОСОБА_2 залізниця" (код ЄДРПОУ 01073828).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджений статут ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до пункту 2 якого - Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до Постанови КМУ від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 статуту закріплено, що Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

21.10.2015 року відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄРДПОУ 40075815). До даних "про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" увійшло й Державне підприємство "ОСОБА_2 залізниця". Регіональна філія "ОСОБА_2 залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (частина 2 статті 108 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 Положення про Регіональну філію "ОСОБА_2 залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" - Філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Межі Філії затверджуються рішенням правління Товариства.

03 серпня 2015 року голова та члени комісії з утворення ПАТ "Українська залізниця", створеної згідно з постановою КМУ від 25.06.2014 року № 200, голова та члени комісії з реорганізації юридичної особи ДП "ОСОБА_2 залізниця", створеної згідно з наказом залізниці від 14.07.2014 №405/4, на підставі статті 107 Цивільного кодексу України, склали передавальний акт ДП "ОСОБА_2 залізниця", в якому зазначено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "ОСОБА_2 залізниця" після його реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ "Українська залізниця".

Передавальний акт затверджено Міністерством інфраструктури України 18 серпня 2015 року.

Відповідно до заключного передавального акту від 01 грудня 2015 року ДП "ОСОБА_2 залізниця" передало, а ПАТ "Українська залізниця" прийняло майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі щодо усіх прав та обов'язків, в тому числі по спірних правовідносинах, переходить до ПАТ "Українська залізниця".

15.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі виконуючого обовязки начальника першого заступника начальника Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підписано додаткову угоджу №2 до договору №ПР/М-12-2/14-1438/НЮдч від 21.09.2012 року, якою назву договору викладено в наступній редакції: "Договір про експлуатацію залізничної підїзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій ОСОБА_2, Рядова філії "ОСОБА_2 залізниця", а залізницею зазначено: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_2 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою представника, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення.

При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи не надано жодних доказів на його підтвердження (до клопотання додано дише копію довіреності представника).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року у справі №904/3173/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2017 року у справі №904/3173/17 залишити без змін.

Повна постанова складена 26.07.2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко