ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2017 року Справа № 912/3380/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль ЛА., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Дон О.Я.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, завідувач сектору юридичної роботи Регіонального відділення, довіреність №10/16 від 10.10.2016 року;
від відповідача-1: не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином;
від відповідача-2: не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином;
від третьої особи-1: не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином;
від третьої особи-2: не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином;
від третьої особи-3: ОСОБА_2, юрисконсульт першої категорії, довіреність № 124/07 від 13.05.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року у справі №912/3380/16
за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області, м. Кропивницький
до відповідача-1: Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, м. Кропивницький
до відповідача-2: Колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім ОСОБА_3", м. Кропивницький
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Обласне комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", м. Кропивницький
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути", м. Кропивницький
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", м. Кропивницький
про визнання недійсним рішення та свідоцтва
В С Т А Н О В И В:
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернулося до господарського суду з позовною заявою від 05.09.2016 року № 214-24 з вимогами про:
- визнання недійсним рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 02.04.1999 року № 278 "Про оформлення права власності за відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути";
- визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі від 05.04.1999 року № 95, видане виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради відкритому акціонерному товариству "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" на державне майно, що знаходиться по вул. Аджамська, 7, у м. Кропивницький.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року (головуючий суддя Шевчук О.Б., судді Наливайко Є.М., Тимошевська В.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" не наділені повноваженнями на прийняття рішень про відчуження обєктів нерухомого майна, які є державною власністю і не підлягають приватизації. Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, ВАТ "КРМЗ ім. В.К.Таратути" не набув права власності на спірні обєкти, оскільки вони залишились у державній власності та не увійшли в статутний фонд цього товариства. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що господарський суд дійшов висновку, що державне майно, яке знаходиться по вул. Аджамська, 7, у м. Кіровограді (м. Кропивницький) неправомірно вибуло з державної власності, а тому позов про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 02.04.1999 №278 "Про оформлення права власності за Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" та визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі від 05.04.1999 № 95, пред'явлено позивачем правомірно.
При цьому місцевим господарським судом зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року №757 та наказів Фонду Державного майна України позивачем здійснювались перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "КРМЗ ім. В.К.Таратути", правонаступником якого є "КРМЗ ім. В.К.Таратути", що підтверджується, зокрема, актами перевірки від 08.10.2002 року, від 12.06.2007 року та іншими актами, тобто позивач, ще при проведенні перевірки у 2002 році мав дізнатись про порушене право, а саме про відсутність у КП "КРМЗ ім. В.К.Таратути" частини майна, яке не увійшло до статутного фонду цього підприємства, але повинне було перебувати в нього на балансі.
Враховуючи подану заяву відповідача-1 про застосування позовної давності, місцевий господарський суд, дійшовши до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, відмовив у позові у звязку зі спливом позовної давності.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року по справі №912/3380/16 та прийняти нове рішення, яким:
- визнати недійсним рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 02.04.1999 року № 278 "Про оформлення права власності за відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути";
- визнати недійсним свідоцтво про власника будівлі від 05.04.1999 року № 95, видане виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради відкритому акціонерному товариству "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" на державне майно, що знаходиться по вул. Аджамська, 7, у м. Кропивницький;
- стягнути з виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області понесені ним судові витрати та судовий збір.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у створенні Колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути", яке є правонаступником прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області участі не приймало, відповідно у позивача відсутня інформація щодо майна, переданого до статутного капіталу. Колективним підприємством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" надано інформацію щодо перебування на балансі державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ, лише про обєкти державного житлового фонду: два гуртожитки та житловий будинок, щодо яких і проводилась перевірка. Оскільки позивачу не надавалась інформація щодо перебування спірного обєкта (складу мобрезервів) на балансі у Колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути", перевірка вказаного обєкту не здійснювалась, тому позивач вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що про вибуття обєкту з державної власності позивач повинен був дізнатись під час здійснення перевірок.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що предметом спору є визнання недійсним рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про оформлення права власності та свідоцтва про власника будівлі, про які позивач дізнався у 2016 році з документів наданих третьою особою-1 (у 2013 році позивач дізнався лише про відчуження спірного майна з листа третьої особи-3).
Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на певну невизначеність стосовно повноважень Регіонального відділення з управління обєктами мобілізаційного резерву України, а також масовій приватизації, яка відбувалась у 1998 році та неможливістю протягом 2000-2002 років організувати належний контроль за приблизно двома тисячами обєктів державної власності (враховуючи недосконалість законодавства та відсутністю необхідних фахівців).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року у справі №912/3380/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А., розгляд справи призначений у судове засідання на 30.05.2017 року.
Згідно розпорядження керівника апарату суду у звязку із перебуванням судді Верхогляд Т.А. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/3380/16.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №912/3380/16 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року у справі №912/3380/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Розгляд справи був відкладений з 30.05.2017 року на 04.07.2017 року, з 04.07.2017 року на 25.07.2017 року.
У судових засіданнях, які відбулися 30.05.2017 року, 04.07.2017 року та 25.07.2017 року, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.
24.07.2017 року від Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 вважає позовні вимоги безпідставними та просить залишити рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову без змін. Також, Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради просив розглядати справу без участі його представника.
Представник Колективного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути" у судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" подано клопотання про розгляд справи без участі його представника на підставі наявних в матеріалах справи документах.
Представник Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути" у судове засідання не з'явився, при цьому апеляційний господарський суд враховує ті обставини, що за ідентифікаційним кодом №00901482 у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Колективне підприємство "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути" за адресою: 25006, місто Кіровоград, вул. Дзержинського, 24 (направлена поштова кореспонденція повертається із відміткою органу поштового звязку: "неповна адреса, не за запитом").
Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
У судовому засіданні 25.07.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07.10.1992 року загальними зборами трудового колективу ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути прийняті рішення, зокрема, взяти в оренду з викупом майно Державного підприємства Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К.Таратути; укласти договір оренди з викупом з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Кіровоградській області; створити організацію орендарів.
28.12.1992 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Регіональне відділення) та організацією орендарів Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Тататути (Організація орендарів) укладений договір оренди майна Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути.
10.05.1994 року Регіональне відділення та Організація орендарів уклали додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди від 28 грудня 1992 року, відповідно до пункту 2.3.якої склад мобрезервів вартістю 7 924 000 тис. крб. та сховище цивільної оборони №40318 вартістю 17 6974 тис. крб. (разом 8 100 974 тис. крб.) зазначено як об'єкти, які не підлягають викупу орендарем (згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року №26-92 або рішенням органу приватизації).
Згідно з довідкою про залишкову вартість об'єктів Цивільної оборони станом на 01.04.1994 року, виданою Регіональному відділенню керівником Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути, під інвентарним номером 8525 значиться склад мобрезервів 12.1992 року введений в експлуатацію залишковою вартістю 7 924 000 тис. крб.
Таким чином, у суму 8 100 974 тис. крб. включено вартість складу мобрезервів вартістю 7924000 тис, крб., інв. номер 8525, введений в експлуатацію 12.1992 року.
У період передприватизаційної підготовки відповідно до наказу Регіонального відділення від 28.03.1994 року було проведено інвентаризацію та оцінку вартості державного майна, що підлягає викупу станом на 01.04.1994 року організацією орендарів Колективного орендного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", та було визначено вартість майна, що підлягало приватизації шляхом викупу, про що складений Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу по Кіровоградському колективному орендному підприємству ремонтно-механічного заводу імені ОСОБА_3.
В Акті оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу по Кіровоградському колективному орендному підприємству ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути, затвердженому наказом Регіонального відділення від 25.04.1994 року №179, вказано вартість об'єктів, що не підлягають приватизації 8 100 974 тис. крб.
30.05.1994 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Регіональне відділення) та організацією орендарів Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути (Організація орендарів) укладений договір купівлі-продажу КП №44/55, на підставі якого відбулася приватизація шляхом викупу частки державного майна колективного орендного підприємства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути".
На виконання вказаної угоди 05.05.1995 року складений акт приймання-передачі державної частки майна Колективного орендного підприємства Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути, у якому зазначено вартість об'єктів, що не підлягають приватизації 8 100 974 тис. крб.
21.11.1995 року Організацією орендарів прийнято рішення про перетворення Колективного орендного підприємства у Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути".
На підставі вказаного рішення між Організацією орендарів та Регіональним відділенням було укладено договір про спільну діяльність по створенню Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути", посвідченого нотаріусом 18.12.1996 року за №1-5623.
Рішенням установчих зборів 27.11.1995 року (Організації орендарів та Регіонального відділення) затверджений статут Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути", 22.12.1995 року реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради проведено реєстрацію цього товариства.
Рішенням арбітражного суду Кіровоградської області від 25.01.1999 року у справі №05-01/2024/5-82, яке залишене без змін постановою заступника голови господарського суду про перевірку в порядку нагляду від 12.07.1999 року, установчий договір про спільну діяльність по створенню ВАТ "КРМЗ ім. В.К.Таратути" та статут ВАТ "КРМЗ ім. В.К.Таратути" визнано недійсними.
Як зазначено в рішенні суду, прокурором не заявлено вимоги про скасування державної реєстрації господарського товариства, що тягне за собою його ліквідацію. ВАТ "КРМЗ" було створено шляхом перетворення та перереєстрації Колективного орендного підприємства за участю державного органу приватизації, що допустив помилку, тобто не було створено нового субєкта підприємництва.
Один із засновників акціонерного товариства, організація орендарів, повинен провести перереєстрацію Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути в установленому законом порядку.
На виконання рішення арбітражного суду Кіровоградської області від 26.01.1999 року №05-01/2024/5-82 та за рішенням загальних зборів колективу було створене Колективне підприємство "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", статут якого зареєстровано 17.05.2000 року за №01754-КЛ-1, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи наданої Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кіровоградської міської ради 03.04.2017 року (а.с. 1-332, том 3, а.с. 1-418, том 4).
Як зазначено в статті 3 цього Статуту Колективне підприємство є правонаступником майнових та інших прав і обовязків Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути", зареєстрованого 22 грудня 1995 року Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому №01754-АТ-1.
Як правильно зазначено місцевим господарським судом, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області не приймалися будь-які рішення щодо передачі до статутного фонду ВАТ "КРМЗ ім. В.К.Таратути" нерухомого майна, розташованого на базі в зоні Можарово по вул. Аджамській, 7 в м. Кіровограді, або іншого майна, що на той час не підлягало приватизації. Також, не приймалося будь-якого рішення щодо права управління (розпорядження) вказаним майном.
Відкрите акціонерне товариство "КРМЗ ім. В.К.Таратути" не набуло права власності на ці обєкти, оскільки вони залишились у державній власності та не увійшли в статутний фонд цього товариства.
Між тим, 22.12.1998 року відбулися загальні збори Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" на яких вирішено погодити передачу основних засобів Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути", у тому числі складу металевого вартістю 179 749,00 грн., які знаходяться на базі в зоні Можарово по вул. Аджамській за спожиту електроенергію ДАЕК "Кіровоградобленерго".
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №278 від 02.04.1999 року, на підставі якого видано свідоцтво №95 право власності на обєкти нерухомості, які не підлягали приватизації, було оформлено за ВАТ "КРМЗ ім.В.К.Таратути".
Згідно пунктів 1, 2 цього рішення вирішено:
1. Оформити право власності за відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться в промзоні Можарово по вул. Аджамській, 7.
2. Кіровоградському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власника на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться в промзоні Можарово по вул. Аджамській, 7 акціонерному товариству "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути".
На підставі вищевказаного рішення було оформлено свідоцтво про власника будівель від 05.04.1999 року №95, яке посвідчує, що цілий комплекс складських приміщень, розташованих в місті Кіровограді по вулиці Аджамській, 7 належить відкритому акціонерному товариству "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К. Таратути" на праві колективної власності.
Як вбачається із матеріалів справи, для оформлення права власності на ці обєкти Обласному комунальному підприємству "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" були надані, зокрема, такі документи:
- довідка про балансову вартість у пункті 2 якої зазначено: "Польський склад/металевий" ХІІ-1992 року введення, інв. № 8525, балансова вартість 179 749,93 грн.;
- протокол загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" від 22.12.1998 року.
В подальшому Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути" продало цілий комплекс складських приміщень, розташованих в місті Кіровограді по вулиці Аджамській, 7, Відкритому акціонерному товариству "Кіровоградобленерго" за договором купівлі-продажу від 10.05.2000 №2009/04.
Як правильно зазначено місцевим господарським судом, загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" не наділені повноваженнями на прийняття рішень про відчуження обєктів нерухомого майна, які є державною власністю і не підлягають приватизації.
Наказом Фонду державного майна України №1450 від 22.07.1998 було затверджено Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно, пунктом 2.1. якого визначено, що невід'ємною частиною рішення про створення Відкритого акціонерного товариства (про перетворення державного підприємства у Відкрите акціонерне товариство) в процесі приватизації є акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (додаток №1).
На вимогу Відкритого акціонерного товариства або покупця об'єкта приватизації (цілісного майнового комплексу) державний орган приватизації видає підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежилі приміщення, які передані до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (додаток №5) (пункт 4.1 Порядку).
Таким чином, під час прийняття спірного рішення та видачі спірного свідоцтва, Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради повинен був витребувати, а Відкрите акціонерне товариство "КРМЗ ім. В.К.Таратути" надати належні докази на підтвердження права власності останнього на обєкти, які знаходяться на базі в зоні Можарово по вул. Аджамській, 7.
Причиною виникнення спору є безпідставне вибуття об'єктів нерухомого майна, які знаходяться в промзоні Можарово по вул. Аджамській, 7, з державної власності та оформлення права власності на зазначені обєкти нерухомості за Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути" з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком, місцевого господарського суду про те, що державне майно, яке знаходиться по вул. Аджамська, 7, у м. Кіровограді (м. Кропивницький) неправомірно вибуло з державної власності, рішення про оформлення права власності та свідоцтво про власника будівель прийнято з порушенням законодавства, у звязку з чим позов про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 02.04.1999 року №278 "Про оформлення права власності за Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" та визнання недійсним свідоцтва про власника будівлі від 05.04.1999 року №95, пред'явлено позивачем правомірно.
Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради у відзиві заявив про застосування позовної давності та про відмову в задоволенні позову.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області зазначає, що позов подано у межах позовної давності, оскільки про наявність оскаржуваного рішення та свідоцтва позивачу стало відомо 10.08.2016 року з наданих ОКП "Кіровоградське ООБТІ" документів.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", який втратив чинність з 20.06.2007 року, на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.
Відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 року, управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Суб'єктами управління об'єктами державної власності згідно названого Закону є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерства та інші органи виконавчої влади (повноважні органи управління) та інші господарські структури та уповноважені особи.
Згідно з положеннями спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.1999 року № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707, органом управління майном, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства та матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що управління нерухомим майном, яке знаходиться по вул. Аджамська, 7, у м. Кіровограді (м. Кропивницький) належало до сфери управління Регіонального відділення.
Відповідно до пункту 1.1 наказу Фонду державного майна України №1077 від 09.06.1999 року "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишилось у них на балансі", який діяв до 16.12.2009, Регіональне управління зобовязане було організувати систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Скласти графіки щоквартального проведення вибіркових перевірок господарських товариств, які мають на своєму балансі державне майно.
Пунктами 1.2-1.4 цього наказу передбачено обовязок позивача щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилати до Фонду державного майна України звіт про результати виконаної роботи згідно з додатком №1. Щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, надсилати до Фонду державного майна України звіт про прийняті рішення по реалізації пропозицій інвентаризаційних комісій щодо подальшого використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі, згідно з додатком №2. У разі виявлення фактів відсутності державного майна, утримання його в неналежному стані, нецільового використання, прийняттю рішень по розпорядженню державним майном, які не відповідають чинному законодавству, матеріали передавати у слідчі органи.
З 16.12.2009 року організація систематичного контролю за утриманням, зберіганням та використанням державного майна передбачена наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998.
Як вбачається із матеріалів справи Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року №757 та вищезазначених наказів здійснювались перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "КРМЗ ім. В.К.Таратути", правонаступником якого є Колективне підприємство "КРМЗ ім. В.К.Таратути", що підтверджується, зокрема, актами перевірки від 08.10.2002 року (а.с. 7-9, том 5), від 12.06.2007 (а.с.10, том 5) та іншими актами.
Зміст зазначених актів свідчить про те, що при проведенні перевірок Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області не було виявлено та здійснено перевірку утримання, зберігання та використання нерухомого майна, яке розташоване по вул. Аджамська, 7, у м. Кіровограді (м. Кропивницький) та мало б бути на балансі Колективного підприємства "КРМЗ ім. В.К.Таратути".
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що ще при проведенні перевірки у 2002 році позивач мав (міг) дізнатись про порушене право, а саме про відсутність у КП "КРМЗ ім. В.К.Таратути" частини майна, яке не увійшло до статутного фонду цього підприємства, але повинне було перебувати в нього на балансі.
З огляду на викладене позовна давність для звернення позивача з даним позовом до господарського суду сплила ще в жовтні 2005 року.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набирав чинності з 1 січня 2004 року правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як встановлено господарським судом відповідач-1 у своєму відзиві заявив про застосування позовної давності.
Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 року за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Місцевий господарський суд встановив, що позивач правомірно звернувся за захистом свого порушеного права, однак з пропуском позовної давності. При цьому, доказів поважності причин пропуску звернення з таким позовом позивач не надав.
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволення позову у звязку з пропуском позовної давності.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що про існування оскаржуваних документів (рішення та свідоцтва) йому стало відомо лише в 2016 році, тому позов заявлено у межах позовної давності.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем ще у 1995 року передано державну частку майна, що не підлягає приватизації (у тому числі й спірне майно) Колективному орендному підприємству Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К. Таратути. Про те, що вказане майно було в подальшому передано Відкритому акціонерному товариству "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" позивач також був обізнаний, як і про визнання Статуту Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" недійсним. Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття заходів щодо здійснення перевірки державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути".
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що Колективним підприємством "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" не надавалась інформація щодо перебування спірного майна на балансі, що унеможливило здійснення перевірки, оскільки відповідні запити надходили після відчуження спірного майна, а обовязок здійснювати належну перевірку покладено саме на позивача.
Оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області було стороною у справі про визнання недійсними Статуту Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ремонтно - механічний завод ім. В.К.Таратути" (в рішенні зазначено про необхідність здійснення перереєстрації господарського товариства), позивач, під час здійснення перевірок, міг та повинен був здійснити перевірку спірного обєкта.
Враховуючи приписи частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України повязують початок перебігу позовної давності не тільки з моментом коли особа довідалася, а і з моментом коли особа могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про пропуск позивачем позовної давності.
Доводи апелянта щодо законодавчої невизначеності щодо обєктів мобілізаційного резерву та недостатності фахівців для здійснення належної перевірки відхиляються апеляційним господарським судом як необґрунтовані.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта).
Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року у справі №912/3380/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2017 року у справі №912/3380/16 залишити без змін.
Повна постанова складена 26.07.2017 року.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко
Судове рішення № 67916942, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 25.07.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/3380/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: