Рішення № 67916882, 25.07.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" липня 2017 р. Справа № 926/2057/17

За позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго, м. Дніпро

до приватного підприємства Неска-Сервіс, м. Чернівці

про стягнення коштів у сумі 73298,42 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. № 674/1001 від 14.12.2016 р.

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 73298,42 грн., у тому числі 48670,93 грн. авансового платежу та 17813,56 грн. пені і 6813,93 грн. штрафу за прострочку виконання робіт з капітального ремонту будівлі допоміжного призначення ДВЕМ.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, уклавши договір підряду № 15326-00 від 12.10.2015 р. та отримавши аванс у розмірі 48670,93 грн., відповідач не приступив до виконання робіт і не виконав свої зобовязання з капітального ремонту будівлі допоміжного призначення ДВЕМ, у звязку з чим згідно з умовами договору повинен повернути позивачеві аванс і сплатити пеню та штраф за прострочення виконання робіт.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.06.2017 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 06.07.2017 р. за участю представників сторін, позивача зобовязано надати додаткові докази, відповідача зобовязано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, витяг з ЄДРПОУ.

Ухвалою від 06.07.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 25.07.2017 р. у звязку з неявкою представника відповідача, неподанням відзиву на позов та поверненням без вручення надісланої відповідачеві ухвали від 20.06.2017 р.

У судове засідання 25.07.2017 р. представник відповідача повторно не зявився, відзиву на позов не надійшло, надіслані на юридичну адресу ПП Неска-Сервіс ухвали від 20.06.2017 р. та від 06.07.2017 р. повернулися без вручення з відміткою підприємства звязку, що адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с. 86-88, 92-94).

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 20.06.2017 р. та про відкладення розгляду справи від 06.07.2017 р. надіслані відповідачеві на його адресу, зазначену в ЄДРПОУ (а.с. 28-30, 87, 86-88, 92-94), а відповідач за вказаною адресою не перебуває і не повідомив суд про зміну свого місцезнаходження, ПП Неска-Сервіс вважається таким, що належним чином повідомлене про місце, дату і час розгляду справи, а неявка його представника в судове засідання і неподання відзиву на позов не перешкоджають вирішенню спору.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2017 р. позовні вимоги підтримав, пояснив, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору підряду позивач сплатив ПП Неска-Сервіс аванс і передав будівельний майданчик та дозвільну і проектну документацію, однак відповідач не здійснив передбачених договором робіт з капітального ремонту допоміжної будівлі ДВЕМ.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

12 жовтня 2015 року між публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго (Замовник) та приватним підприємством Неска-Сервіс (Підрядник) було укладено договір підряду № 15326-00, згідно з яким ПАТ Дніпрообленерго доручає, а ПП Неска-Сервіс зобовязується виконати роботи з капітального ремонту Будівлі допоміжного призначення ДВЕМ, інв. № 004516, замовник ПАТ Дніпрообленерго приймає та оплачує належним чином виконані роботи (далі Договір підряду, а.с. 31-41).

До вказаного договору сторони належним чином погодили і підписали додатки №№ 1-7 Договірна ціна № 3, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 з додатками, Графік виконання робіт, План фінансування, Технічне завдання на виконання робіт з капітального ремонту підкранової балки в будівлі допоміжного призначення ДВЕМ ПАТ Дніпрообленерго, Дефектний акт та Угода про дотримання Політики інформаційної безпеки (а.с. 42-57).

Умовами Договору підряду, зокрема, визначено наступне:

- обєкт договору будівля допоміжного призначення, інв. № 004516, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 20 (п.п. 1.4, 1.5);

- склад та обсяги робіт визначаються кошторисною документацією (п. 1.7);

- договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, становить 97341,86 грн. і є твердою (п.п. 2.1, 2.1.3);

- розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку. Авансовий платіж здійснюється після підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника у розмірі 50% від суми договору, що складає 48670,93 грн. (п.п. 2.1, 2.2.2);

- підрядник зобовязаний розпочати виконання робіт протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) замовником про початок робіт на обєкті (п.п. 1.9, 3.1);

- строки виконання робіт, початок та закінчення робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт (додаток 2 до Договору) (п. 3.2);

- всі роботи по відповідному окремому обєкту будівництва, передбачені проектною документацією, повинні бути завершені та передані замовнику у строки, вказані в Календарному графіку (п. 11.5);

- договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п. 17.1).

На виконання п. 2.2.2 Договору підряду позивач платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 06 листопада 2015 року перерахував відповідачеві аванс за капітальний ремонт будівлі допоміжного призначення ДВЕМ у сумі 48670,93 грн. (а.с. 64).

У подальшому сторони укладали додаткові угоди до Договору підряду, а саме:

1) № 1/ДС-001/15326-00 від 14.12.2015 р., якою виклали в новій редакції Календарний графік виконання робіт (Додаток № 3), План фінансування (Додаток № 4) та продовжили строк дії основного договору до 31 грудня 2016 р. (а.с. 58-60);

2) № 1/ДС-002/15326-00 від 31.12.2015 р. Згідно з цією додатковою угодою сторони знову виклали у новій редакції Календарний графік виконання робіт (Додаток № 3) та План фінансування (Додаток № 4) (а.с. 61-63).

Відповідно до Календарного графіку робіт у первісній редакції з урахуванням терміну дії Договору підряду до 31.12.2015 р. (п. 17.1) відповідач мав розпочати роботи 01 жовтня 2015 р. та закінчити роботи не пізніше 30 листопада 2015 р. (а.с. 49).

Згідно з Календарним графіком робіт у редакції додаткової угоди № 1/ДС-001/15326-00 від 14.12.2015 р. відповідач мав розпочати роботи 01 листопада 2015 р. та закінчити роботи не пізніше 30 грудня 2015 р. (а.с. 59).

Календарним графіком робіт у редакції додаткової угоди № 1/ДС-002/15326-00 від 31.12.2015 р. сторони узгодили, що відповідач розпочинає роботи 15 січня 2016 р. та повинен їх закінчити не пізніше 14 березня 2016 р., тобто впродовж 60 календарних днів (а.с. 62).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти обєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно повязаних з місцезнаходженням обєкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України унормовано, що підрядник зобовязаний здійснювати будівництво та повязані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобовязаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Дослідивши зміст Договору підряду, додатків та додаткових угод до нього, суд доходить висновку, що даний договір є укладеним у розумінні ст. 638 ЦК, ст.ст. 180-181 ГК України, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до позивача з листом від 23.11.2015 р. № 87, в якому для виконання робіт по договору підряду № 15326-00 від 12.10.2015 р. просив допустити персонал до роботи та дозволити завезти на територію необхідний інструмент, також листом від 12.08.2016 р. просив у позивача дозволу вивезти з території Вишку-туру в звязку із закінченням строку оренди (а.с. 74-74, 76).

З службових записок начальника ОНЗіС ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго від 15.08.2015 р. та від 30.11.2015 р. видно, що позивачем на підставі названих вище листів відповідача вирішувалося питання про допуск персонала ПП Неска-Сервіс на обєкт для виконання з 02.12.2015 р. по 25.12.2015 р. робіт по ремонту будівлі допоміжного призначення ДВЕМ та для вивезення інвентарю підрядника після виконання робіт по ремонту підкранової балки будівлі допоміжного призначення ДВЕМ (а.с. 75,77).

Разом з тим, позивач у позові стверджує, що відповідач не виконав свої зобовязання за Договором підряду в установлений строк, більше того навіть не розпочав виконувати роботи. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідач завіз на будівельний майданчик інвентар і обладнання, однак до роботи не приступив і акти виконаних робіт не складав та не подавав їх позивачеві.

Як зазначалося вище, згідно з пунктами 1.9, 3.1, 8.1 Договору підряду підрядник (відповідач) зобовязаний розпочинати виконання робіт тільки за умови отримання письмової заявки (підтвердження) від замовника (позивача) про початок робіт на обєкті, передачі замовником по акту будівельного майданчика (фронту робіт) та необхідної проектної і дозвільної документації.

Згідно з актом передачі обєкта для виконання будівельно-монтажних робіт від 24.02.2016 р., передача будівлі допоміжного призначення ДВЕМ ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго підряднику ПП Неска-Сервіс мала місце 24.02.2016 р. (а.с. 65).

Також по акту від 24.02.2016 р. позивач передав відповідачеві всю необхідну для початку робіт документацію і заявки (допуски), вказані в договорі № 15326-00 від 12.10.2015 р. (а.с. 78). В указаному акті застережено, що перешкод для початку виконання робіт по капітальному ремонту будівлі допоміжного призначення ДВЕМ немає.

Таким чином, слід дійти висновку, що зустрічне зобовязання позивача (ст. 538 ЦК України) за Договором підряду зі сплати авансового платежу ним виконано 06.11.2015 р. (а.с. 64), а дії із передачі відповідачеві допусків, дозволів, документації і будівельного майданчика вчинені 24.02.2016 р. (а.с. 65,78). Отже, згідно з пунктом 3.1 Договору підряду відповідач мав можливість розпочати роботи 25 лютого 2016 року і мав їх завершити протягом 60 календарних днів.

Порядок приймання-передачі закінчених робіт передбачено розділом 11 Договору підряду. Зокрема, за змістом пунктів 11.1 Договору роботи приймаються замовником (позивачем) щомісячно з підписанням складених підрядником (відповідачем) Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (Форма № КБ-3), приймання змонтованого на обєкті обладнання здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в) або актів монтажу обладнання, у разі встановлення проведеною перевіркою відповідності закінченого будівництвом обєкта обумовленим вимогам сторони підписують підготовлений підрядником акт приймання-здавання з ремонту будівель, споруд (пункти 11.1, 11.1.10, 11.3, 11.8.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобовязаний негайно розпочати їх прийняття, а згідно з ч. 4 цієї статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні складені у вище зазначеному порядку акти, які підтверджують виконання приватним підприємством Неска-Сервіс робіт з капітального ремонту допоміжної будівлі ДВЕМ відповідно до Договору підряду.

Статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, доказами виконання відповідачем робіт з капітального ремонту, передбачених Договором підряду, мають бути двосторонні акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (Форма № КБ-3), або односторонні акти, складені підрядником (відповідачем) у передбаченому ч. 4 ст. 882 ЦК порядку в разі відмови замовника (позивача) від їх підписання.

Однак таких доказів суду не подано, а виходячи з приписів ст. 34 ГПК України доказами виконання відповідачем робіт на обєкті у розумінні ст. 32 ГПК України не можуть бути листи відповідача і службові записки позивача, про які суд зазначав вище.

17.11.2016 р. ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго зверталося до відповідача з листом за № 78904/1001, в якому висунуло вимогу повернути кошти в сумі 48670,93 грн. та сплатити штраф і пеню за невиконання робіт за договором № 15326-00 від 12.10.2015 р., вказану вимогу відповідач отримав 06.12.2016 р., що підтверджується інформацією Укрпошти з мережі Інтернет про відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 66-68, 82). Однак, як пояснив представник позивача, відповідач на вимогу не відповів і кошти авансу не повернув.

Таким чином, за результатами розгляду справи в судовому засіданні суд дійшов висновку, що доводи позивача про невиконання відповідачем робіт за Договором підряду в обумовлений договором строк є обґрунтованими і підтверджуються дослідженими доказами по справі.

При цьому, встановлюючи дату, з якої виконання відповідачем зобовязання з проведення робіт по капітальному ремонту будівлі допоміжного призначення ДВЕМ є простроченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 1/ДС-002/15326-00 від 31.12.2015 р. відповідач повинен був розпочати роботи 15 січня 2016 р. та закінчити їх не пізніше 14 березня 2016 р. Разом з тим, для виконання робіт належним чином з боку позивача мали бути виконані умови Договору підряду щодо надання відповідачеві письмової заявки (підтвердження) про початок робіт на обєкті, передачі по акту будівельного майданчика (фронту робіт) та необхідної проектної і дозвільної документації (пп. 1.9, 3.1, 8.1 Договору підряду).

Враховуючи, що згідно з пунктом 3.1 Договору підряду підрядник (відповідач) зобовязаний розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика, дозвільної і проектної документації, позивач мав передати відповідачеві будівельний майданчик і означену документацію не пізніше 08 січня 2016 року, однак, як встановив суд, таке відбулося лише 24.02.2016 р. (а.с. 65, 78).

Відповідно до п. 3.5.3 Договору підряду строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін із внесенням відповідних змін у Календарний графік виконання робіт у разі прострочення замовником термінів передачі будівельних майданчиків (фронту робіт), проектної і дозвільної документації більш ніж на 10 календарних днів. У таких випадках питання щодо зміни строків виконання робіт погоджуються замовником та підрядником і оформляється відповідними змінами в Календарному графіку виконання робіт з укладенням додаткової угоди до договору.

Як встановлено судом, у звязку із затримкою позивачем передачі будівельного майданчика і документації відповідачеві зміни в Календарний графік виконання робіт сторони не вносили.

Пунктом 13.1.5 Договору підряду передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником прийнятих зобовязань за договором у разі здійснення замовником попередньої оплати, підрядник зобовязується впродовж пяти банківських днів з дати отримання письмової вимоги від замовника повернути на поточний рахунок замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих на рахунок оплати робіт за цим договором.

Вимогу позивача від 17.11.2016 р. про повернення авансу відповідач не виконав, кошти не повернув, роботи за договором не виконав. За такого позовні вимоги про стягнення коштів авансу в розмірі 48670,93 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 13.1.1 Договору підряду передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник на письмову вимогу замовника сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення та за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від договірної ціни.

Керуючись вказаним пунктом, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17813,56 грн. за період з 24.04.2016 р. по 23.10.2016 р. та штраф у розмірі 6813,93 грн. за прострочення виконання робіт більше 30 днів (а.с. 10).

За приписами ст.ст. 6, 627 ЦК України (свобода договору) та ч. 4 ст. 321 ГК України сторони застосовують санкції в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобовязань передбачено частиною другою статті 231 ГК України

В інших випадках порушення виконання господарських зобовязань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 3-24гс12.

Укладаючи договір, сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Отже, оскільки Договором підряду передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення його умов у вигляді сплати неустойки пені та штрафу, вимоги позивача у відповідній частині вимог мають правове підґрунтя.

Разом з тим, стосовно вимог про стягнення пені за невиконання робіт суд зазначає наступне.

За змістом Договору підряду в редакції додаткової угоди № 1/ДС-002/15326-00 від 31.12.2015 р. відповідач повинен був виконати роботи впродовж періоду з 15 січня 2016 р. по 14 березня 2016 р., тобто протягом 60 календарних днів. У свою чергу позивач мав передати відповідачеві будівельний майданчик і необхідну документацію не пізніше 14 січня 2016 р. (до дати початку робіт 15.01.2016 р.), однак по факту таке відбулося 24.02.2016 р. (а.с. 65, 78), тобто на 41 календарний день пізніше.

За приписами ст. 614 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач не надіслав до суду доказів на спростування доводів позивача та на підтвердження відсутності його вини у невиконанні в установлений строк робіт з капітального ремонту, передбачених Договором підряду.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 616 ЦК України якщо порушення зобовязання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Як встановив суд, позивач затримав передачу будівельного майданчика і необхідної дозвільної та проектної документації відповідачеві на 41 календарних днів, у той же час, затримка такої передачі більш ніж на 10 календарних днів відповідно до останнього абзацу п. 3.5 Договору підряду є підставою для зміни строків виконання робіт.

Відтак, незважаючи на те, що сторони не вносили зміни до Календарного графіку виконання робіт, суд доходить висновку, що за несвоєчасної передачі позивачем будівельного майданчика відповідачеві із затримкою на 41 день упродовж вказаного терміну ПП Неска-Сервіс не мало можливості приступити до виконання робіт, а тому його вина в простроченні виконання робіт у передбачений договором термін 14 березня 2016 року, відсутня.

Враховуючи, що згідно з Календарним графіком виконання робіт в редакції додаткової угоди № 1/ДС-002/15326-00 від 31.12.2015 р. на виконання робіт відповідачеві відводилося 60 календарних днів, а затримка передачі позивачем будівельного майданчику і дозвільної та проектної документації тривала 41 день, суд доходить висновку, що прострочення виконання робіт відповідачем розпочалося не 24, а 26 квітня 2016 р., позаяк останній день виконання робіт з врахуванням періоду затримки припадає на вихідний день суботу 23.04.2016 р., у звязку з чим у відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України переноситься на перший робочий день 25.04.2016 р.

Отже, пеня за прострочення виконання робіт підлягає нарахуванню не з 24 квітня 2016 р., як визначив позивач, а з 26 квітня 2016 р. по 23 жовтня 2016 р. і складатиме 17618,88 грн. з розрахунку: 97341,86 грн. (договірна ціна) х 0,1% х 181 дн. і в такій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Відповідальність підрядника у вигляді 7% штрафу від договірної ціни за порушення строків виконання робіт понад 30 днів передбачено пунктом 13.1.1 Договору підряду, термін прострочення перевищив вказаний період, відтак, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 6813,93 грн. (97341,86 грн. х 7%) є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства Неска-Сервіс (58003, м. Чернівці, вул. Зелена, буд. 3, код ЄДРПОУ 34195920) на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 48670,93 грн. авансу, 17618,88 грн. пені, 6813,93 грн. штрафу та 1595,68 грн. судового збору.

3. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 25.07.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 25 липня 2017 року.

Суддя Т.І. Ковальчук