Рішення № 67916279, 24.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р.Справа № 916/1205/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-Постачання"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 36838,83грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Олейнічук Т.В., згідно довіреності №21/р8-17-014 від 03.01.2017р.

від відповідача: не з`явився

В засіданні 24.07.2017р. приймали участь представники:

від позивача: Олейнічук Т.В., згідно довіреності №21/р8-17-014 від 03.01.2017р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ „Одесагаз-Постачання" 32 563,91грн. основного боргу, 2759,75грн. пені за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 303,42грн. три проценти річних за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 1211,75грн. інфляційного збільшення за січень, лютий, березень, квітень 2017р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, подав до суду письмові пояснення від 29.06.2017р. за вх.№14239/17, в їх обґрунтування зазначає, що між ТОВ „Одесагаз-Постачання" та ФОП ОСОБА_1 01.09.2016р. укладено договір №001272(2016) на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого товариство поставило відповідачу природний газ а останній, в свою чергу, розрахунки за спожитий газ здійснив несвоєчасно та не в повній мірі, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, на яку постачальником нараховано пеню, три проценти річних та індекс інфляції.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача та наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:

01.09.2016р. між ТОВ „Одесагаз-Постачання" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №001272(2016), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку (п.3.6. договору).

Згідно п.5.1., договору №001272(2016) від 01.09.2016р. постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до Прейскуранту цін НАК „Нафтогаз України". Ціна може змінюватись і є обов'язковою для сторін з дати вступу її в дію і оприлюднення постачальником на власному сайті та в офіційних виданнях.

Відповідно до п.5.6., договору №001272(2016) від 01.09.2016р. оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7(сім) банківських днів до початку місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, споживач проводить остаточній розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку фактури.

У п.7.2.1. договору №001272(2016) від 01.09.2016р.. сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За умовами п.11.1. договору №001272(2016) від 01.09.2016р. договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами на протязі 2016 року згідно п.3 ст.631 ЦК України.

На виконання умов договору №001272(2016) від 01.09.2016р. позивач поставив відповідачу природний газ за актами приймання-передачі від 30.09.2016р., від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., оплату за який останній не здійснив.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані стороною докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-Постачання" щодо стягнення з відповідача 32 563,91грн. основного боргу, 2759,75грн. пені за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 303,42грн. три проценти річних за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 1211,75грн. інфляційного збільшення за лютий, березень, квітень правомірними, такими що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір №001272(2016) від 01.09.2016р., акти приймання-передачі від 30.09.2016р., від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., довідка ТОВ „Одесагаз-Постачання" № 3884 від 29.06.2017р. станом на 29.06.2017р., щодо існування заборгованості свідчать про поставку відповідачу позивачем газу, його не оплату за договором №001272(2016) від 01.09.2016р. за умови ненадання сторонами доказів такої оплати, із чого судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 32 563,91грн., яка судом підлягає стягненню в повній мірі.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення пені в сумі 2759,75грн. за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Також, позивачем, у зв'язку з несвоєчасністю оплати відповідачем отриманого газу, нараховано до стягнення з відповідача 303,42грн. три проценти річних за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 1211,75грн. інфляційного збільшення за січень, лютий березень квітень 2017р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунки трьох процентів річних, індексу інфляції, зроблені позивачем, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 303,41грн. три проценти річних за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 1211,75грн. інфляційного збільшення за січень, лютий, березень, квітень 2017р. підлягають судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі, внаслідок чого стягненню з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає 32 563,91грн. основного боргу, 2759,75грн. пені за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 303,42грн. три проценти річних за період з 11.12.2016р. по 19.05.2017р., 1211,75грн. інфляційного збільшення за лютий, березень, квітень 2017р.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, а саме, сплачений позивачем за розгляд даного спору судовий збір в сумі 1600,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь платника.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85, ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ТОВ „Одесагаз-Постачання" повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-Постачання" (65003, м. Одеса, вул.Одарія,1, код 39525257) 32 563 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 91коп. основного боргу, 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 75 коп. пені, 303 (триста три) грн. 42 коп. три проценти річних, 1211 ( тисячу двісті одинадцять) грн. 75 коп. інфляційного збільшення, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

.Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 26 липня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук