Рішення № 67916102, 20.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/75/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017 справа № 908/1305/17

за позовом публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача командитного товариства Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13)

про стягнення 1508598,87 грн. боргу за активну електроенергію за договором № 5410 від 01.09.2005, 2536,37 грн. боргу за послуги з компенсації за перетікання реактивної електроенергії, 129526,08 грн. пені, 14715,84 грн. 3% річних, 73886,10 грн. інфляційних втрат

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 62 від 06.07.2017;

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.06.2017 звернулось публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго з позовною заявою до командитного товариства Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія про стягнення 1508598,87 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за період з грудня 2016 року по травень 2017 року за договором № 5410 від 01.09.2005, 2536,37 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період травень, грудень 2016 року, з січня по травень 2017 року, 129526,08 грн. пені, 14715,84 грн. 3% річних, 73886,10 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 26.06.2017 порушено провадження у справі № 908/1305/17, присвоєно справі номер провадження 18/75/17, судове засідання призначене на 20.07.2016. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 20.07.2017, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просив їх задовольнити. Свої вимоги позивач мотивував тим, що між сторонами існують договірні зобовязання, які регулюються умовами договору про постачання електричної енергії № 5410 від 01.09.2005. Під час дії договору відповідач зобовязання щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість. У звязку з наявністю прострочення платежів, позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, за порушення виконання грошового зобовязання нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 529, 530, 625 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Ухвала суду від 26.06.2017 про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, отримана відповідачем 03.07.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 20.07.2017 за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та відкрите акціонерне товариство Запорізький завод високовольтної апаратури (Споживач, відповідач у справі) 01.09.2005 уклали договір про постачання електричної енергії № 5410 (надалі договір), відповідно до якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатковою угодою № 14 від 01.05.2011 замінено в тексті договору назву споживача - відкрите акціонерне товариство Запорізький завод високовольтної апаратури на командитне товариство Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія.

Згідно з п. 1.1 Статуту, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів від 28.07.2016 № 22, новим найменуванням відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго відповідно до вимог Закону України Акціонерні товариства є публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго.

Відповідно до п.п. 1, 5, 7 додатку № 4 до договору (в редакції додаткової угоди № 22 від 16.09.2014) (далі - Додаток № 4) розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатку № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами диференційованими за період часу» за формою Додатка № 5.5». Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно п.п. 2, 3, 4 додатку № 6 до договору (в редакції додаткової угоди № 16 від 01.06.2012) (далі - Додаток № 6), розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Для подання підписаного уповноваженою особою Споживача та скріпленого його печаткою «Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Постачальника в мережі Споживача протягом розрахункового періоду» та «Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Споживача в мережі Постачальника протягом розрахункового періоду» (у двох примірниках кожний), Споживач не пізніше 14.00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії. Постачальник електричної енергії підписує ці Акти та один примірник кожного акта повертає Споживачу. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається з обсягів фактично спожитої та генерованої Споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих Споживачем «Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Постачальника в мережі Споживача протягом розрахункового періоду», «Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж Споживача в мережі Постачальника протягом розрахункового періоду» та умов цього додатку з урахуванням суд платежів, що надійшли від Споживача.

Пунктом 11 Додатку № 4 та пунктом 5 Додатку № 6 встановлено, що Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги - доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі - дата вручення Споживачу;

- при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

Відповідно до п. 9.7 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін

На час розгляду справи договір є діючим.

Як свідчать надані до суду документи, учасниками правочину складені та узгоджені підписами та печатками акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період з грудня 2016 року по травень 2017 року, акти про обсяги перетікання реактивної електроенергії із мереж споживача в мережі постачальника та акти про обсяги перетікання реактивної електроенергії із мереж постачальника в мережі споживача за період травень, грудень 2016 року, з січня по травень 2017 року.

Відповідач у відповідності до положень договору отримав нарочно на оплату наступні рахунки:

- за спожиту активну електричну енергію:

рахунок № 5410/12а від 04.01.2017 на суму 580149,74 гри. з кінцевим терміном сплати - 12.01.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/1а від 03.02.2017 на суму 525774,42 грн. з кінцевим терміном сплати 10.02.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/2а від 03.03.2017 на суму 184971,42 грн. з кінцевим терміном сплати

13.03.2017, даний рахунок сплачено частково, а саме: 17.02.2017 в розмірі 50000,00 грн., несплачений залишок боргу складає 134971,42 гри.;

рахунок № 5410/3а від 04.04.2017 на суму 231444,46 грн. з кінцевим терміном сплати 11.04.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/4а від 30.04.2017 на суму 21408,96 грн. з кінцевим терміном сплати 12.05.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/5а від 31.05.2017 на суму 14849,87 грн. з кінцевим терміном сплати 12.06.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

- за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії:

рахунок № 5410/5р від 03.06.2016 на суму 774,25 грн. з кінцевим терміном сплати 13.06.2016, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/12р від 04.01.2017 на суму 208,14 грн. з кінцевим терміном сплати 12.01.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/1р від 03.02.2017 на суму 13,49 грн. з кінцевим терміном сплати 10.02.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/2р від 03.03.2017 на суму 584,12 грн. з кінцевим терміном сплати 13.03.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/3р від 04.04.2017 на суму 654,41 грн. з кінцевим терміном сплати 11.04.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/4р від 30.04.2017 на суму 177,96 грн. з кінцевим терміном сплати 12.05.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений;

рахунок № 5410/5р від 31.05.2017 на суму 124,00 грн. з кінцевим терміном сплати 12.06.2017, даний рахунок відповідачем не сплачений.

Зазначені рахунки на оплату електричної енергії отримані відповідачем нарочно, про що свідчить підпис на рахунках уповноваженого представника відповідача - ОСОБА_2, згідно довіреності № 4 від 01.03.2016.

Відповідач зобовязання щодо повного та своєчасного внесення платежів за спожиту активну та реактивну електроенергію не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 1508598,87 грн., за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 2536,37 грн.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором, наявністю боргу за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії, позивач за захистом порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Оцінивши представлені документальні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, встановлено, що споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживач електричної енергії зобовязаний: оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунках спожитої відповідачем активної електричної енергії за період часу з грудня 2016 року по травень 2017 року та послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період травень, грудень 2016 року, з січня по травень 2017 року, дотримані приписи Правил користування електричною енергією та умови договору з наступними змінами та доповненнями, однак, відповідач, в свою чергу, порушив свої зобовязання за договором, у звязку з чим сума боргу за спожиту відповідачем активну електричну електроенергію складає 1508598,87 грн., за перетікання реактивної електричної енергії 2536,37 грн.

З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1508598,87 грн. та заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2536,37 грн. є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобовязання позивач, посилаючись на пункт 4.2.1 договору, просив стягнути суму пені у загальному розмірі 129526,08 грн. за період з 13.01.2017 по 12.06.2017.

Згідно п. 4.2.1 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей) за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка № 4 «Порядок розрахунків»), споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сторонами в договорі збільшено період нарахування пені, що не суперечить приписам п. 6 ст. 232 ГПК України.

При розрахунку пені за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії позивачем вірно визначено період нарахування пені, однак невірно пораховано кількість днів у відповідних періодах. Перевіривши правильність нарахування пені, судом визначено, що сума пені, заявлена позивачем, є меншою ніж перераховано судом, тому вимога про стягнення 129526,08 грн. пені задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобовязання з оплати спожитої активної електроенергії позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 14715,84 грн. за період з 13.01.2017 по 12.06.2017 та 73886,10 грн. інфляційних втрат за період з 13.01.2017 по 31.05.2017.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14715,84 грн. за період з 13.01.2017 по 12.06.2017, такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В розрахунку втрат від інфляції, доданому до позовної заяви, невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат, оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Правомірним, в даному випадку, згідно рахунку № 5410/12а від 04.01.2017 на суму зобовязання 580149,74 грн. є період нарахування лютий-травень 2017 року, згідно рахунку № 5410/1а від 03.02.2017 на суму зобовязання 525774,42 грн. є період нарахування березень-травень 2017 року, згідно рахунку № 5410/2а від 03.03.2017 на суму зобовязання 134971,42 грн. є період нарахування квітень-травень 2017 року, згідно рахунку № 5410/3а від 04.04.2017 на суму зобовязання 231444,46 грн. є період нарахування травень 2017 року, враховуючи існуючу заборгованість на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Згідно рахунку № 5410/4а від 04.05.2017 на суму зобовязання 21408,96 грн. інфляційні нарахування у визначений позивачем період не нараховуються.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи Законодавство, суд встановив, що їх розмір складає 56837,12 грн., у звязку із чим позовні вимоги про стягнення 73886,10 грн. інфляційних втрат задовольняються в частині стягнення 56837,12 грн., в частині стягнення 17048,98 грн. інфляційних втрат у позові відмовляється.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з командитного товариства Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13, ідентифікаційний код 05755559) на користь публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26037300338156 в Філії Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк», МФО 313957) 1508598,87 грн. (один мільйон пятсот вісім тисяч пятсот девяносто вісім грн. 87 коп.) заборгованості за спожиту активну електричну енергію.Видати наказ.

3.Стягнути з командитного товариства Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, 13, ідентифікаційний код 05755559) на користь публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код 00130926, на поточний рахунок № 2600010766801 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) 2536,37 грн. (дві тисячі пятсот тридцять шість грн. 37 коп.) заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 129526,08 грн. (сто двадцять девять тисяч пятсот двадцять шість грн. 08 коп.) пені, 14715,84 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 84 коп.) 3% річних, 56837,12 грн. (пятдесят шість тисяч вісімсот тридцять сім грн. 12 коп.) інфляційних втрат, 25683,21 грн. (двадцять пять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 21 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26 липня 2017 року.

Суддя В.В. Носівець