Ухвала суду № 67915521, 25.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 року м. Київ К/800/35776/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, в якому просив:

- визнати незаконним наказ від 03.02.2014 р. № 47 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 та скасувати його;

- визнати незаконним наказ від 04.02.2014 р. № 51 о/с про звільнення зі служби ОСОБА_1 та скасувати його;

- зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді провідного інспектора відділу організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 03.02.2014 р.;

- стягнути з ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано накази ГУ ДСУНС у місті Києві: від 03 лютого 2014 року № 47 о/с, від 04 лютого 2014 року № 51, від 14 березня 2014 року № 135 в частині внесення змін до наказу від 04 лютого 2014 року № 51. Поновлено ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді провідного інспектора відділу організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ ДСУНС у місті Києві з 01 березня 2014 року. Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2014 року по 25 березня 2014 року включно у сумі 2218, 84 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 17 липня 2012 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді провідного інспектора відділу організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького районного управління ГУ ДСУНС у місті Києві.

Наказом від 03 лютого 2014 року № 47 о/с притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, а наказом від 04 лютого 2014 року № 51 звільнено позивача зі служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України за пунктами 11, 12, 56, 173 та підпунктом 6 пунктом 176 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу), з постановкою на військовий облік.

Підпунктом 6 пункту 176 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

Згідно статті 77 Дисциплінарного статуту за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Пунктом 80 Дисциплінарного статуту встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оспорюваних наказів слугувало неодноразове притягнення позивача протягом 2012-2013 років до дисциплінарної відповідальності, а саме:

- наказом ГУ Держтехногенбезпеки у м. Києві від 10.01.2013 року № З оголошено сувору догану та позбавлено місячної премії за грудень місяць 2012 року в повному обсязі;

- наказом ГУ Держтехногенбезпеки у м. Києві від 20.02.2013 року № 13 попереджено про неповну службову відповідність та позбавлено місячної премії за лютий місяць 2013 року в повному обсязі;

- наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 19.06.2013 року № 139 вирішено заслухати його на атестаційній комісії Головного управління та прийняти відповідне рішення.

Згідно з рішенням атестаційної комісії від 19.09.2013 року та зважаючи на те, що ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності, позивача попереджено, що у разі не усунення недоліків протягом 6 місяців буде розглянуто питання щодо звільнення його зі служби.

Також, в ході службового розслідування встановлено та судом апеляційної інстанції підтвердились численні порушення позивачем вимог законодавства щодо порядку проведення перевірок та результатів їх оформлення, зокрема, недостовірне складення матеріалів перевірки, вручення їх не тій юридичній особі, на яку оформлено посвідчення, невірне зазначення реєстраційних даних суб'єктів господарювання, як під час здійснення перевірки, так і оформлення її результатів, свідчать про несумлінність працівника та порушення ним службової дисципліни.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві в частині звільнення ОСОБА_1 за підпунктом 6 пунктом 176 Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, з огляду на наявність у даних спірних правовідносинах ознак систематичності порушень з боку позивача.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді Ю.К. Черпак

І.В. Штульман