Ухвала суду № 67915071, 25.07.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 р.Справа № 641/2074/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.04.2017р. по справі № 641/2074/17

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:

- визнати протиправним рішення УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови їй в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013;

- зобов'язати УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова перерахувати їй пенсію державного службовця на підставі довідки 3 про заробітну плату від 07.03.2017 року № 1702/2-3, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 80 % заробітної плати, врахувавши включення до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації відповідно до постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року , винагороди за вислугу років згідно із довідкою від 11.12.2014 року за № 2-3/6174.

Комінтернівський районний суд м.Харкова постановою від 21.04.2017 року відмовив у задоволенні позову.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.

Ухвалою від 25.07.2017 року було замінено відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова його правонаступником - Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Харкова.

У відповідності до положень абз.4 ч.8 ст. 183-2 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з липня 2005 року отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції станом на дату призначення пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати.

07.03.2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції, яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки про заробітну плату №2-3/1702 від 07.03.2017 року. Довідка про заробітну плату видана саме для перерахунку пенсії, що вбачається з її змісту.

Рішенням від 10.03.2017 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що виключено пункт 4 Постанови КМУ від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та відповідно до пункту 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, з 01.06.2015 року перерахунки пенсії не провадяться.

Не погоджуючись з позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 2005 року у розмірі 80 % від заробітної плати.

До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульовано нормами Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, яка набрала чинність з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів зазначає, що з 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскільки заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01 травня 2016 року, то відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні йому такого перерахунку.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не приділив уваги тому, що ОСОБА_1 також просила зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 01.12.2015 року з урахуванням до складу заробітної плати надбавок та інших виплат, є безпідставними з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1, крім іншого, просить зобов'язати УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова перерахувати їй пенсію державного службовця з 01.12.2015 року, врахувавши включення до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації відповідно до постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року , винагороди за вислугу років згідно із довідкою від 11.12.2014 року за № 2-3/6174.

Однак, колегія суддів зазначає про те, що в матеріалах даної справи відсутня вищевказана довідка, а також відсутні докази звернення ОСОБА_1 до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати на підставі довідки від 11.12.2014 року за № 2-3/6174; відсутня й відмова відповідача у проведені перерахунку пенсії позивачу на підставі зазначеної вище довідки; ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду вказана довідка також не надавалася.

Отже, спір про не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових заробітної плати на підставі довідки від 11.12.2014 року за № 2-3/6174 не виник, а тому вимога позивача про зобов'язання відповідача провести такий перерахунок є передчасною.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 06.07.2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 21.04.2017 р. по справі № 641/2074/17 до ухвалення судового рішення по справі.

Розмір судового збору, що підлягав відстроченню становить 704 грн. 00 коп.

Оскільки апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.04.2017р. по справі № 641/2074/17 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок ГУК у м. Києві (банківські реквізити: отримувач ГУК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, банк Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, стягувач Державна судова адміністрація України код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.