Ухвала суду № 67914932, 26.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/749/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дельта Вілмар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дельта Вілмар" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2016 року № 0000991400, № 0001001400, № 0001011400 та № 0001021400.

Свої позовні вимоги ТОВ "Торговий Дім "Дельта Вілмар" обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року позов задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за 2015 рік по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД», за результатами якої складено акт № 177/28-08-14-0/36369434/67 від 26.10.2016 року.

У вищенаведеному акті здійснено висновок про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало завищення суми податкового кредиту за 2015 рік на суму 3 940 066; пп. 14.1.36, пп. 134.1 ст. 134 ПК України, наслідком чого стало заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 3 646 155 грн. (а.с. 26-68 т. 1).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення № 0000991400 від 14.11.2016 року, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на 1 883 249 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 941 625 грн. (а.с. 69 т. 1);

податкове повідомлення-рішення № 0001001400 від 14.11.2016 року, про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 46 285 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 23 143 грн. (а.с. 72 т. 1);

податкове повідомлення-рішення № 0001011400 від 14.11.2016 року, про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ на 2 010 532 грн. (а.с. 74 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0001021400 від 14.11.2016 року, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язанням з податку на прибуток на 3 646 155 грн. (а.с. 77 т. 1).

Підставою для спірних рішень були висновки податкового органу про документування позивачем отримання товару по «безтоварному» ланцюгу постачання (позивач - ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД» - ФГ «Козерог»).

Підставою для висновку про «безтоварність» вищенаведених господарських операцій позивача стало те, що: засновник ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД» заперечував своє волевиявлення у призначенні директора, який підписував первинну документацію, а директор (того ж підприємства) заперечував свою фактичну участь у діяльності підприємства (маловідомі особи використали за винагороду документи); ФГ «Козерог» не має потужностей для вирощування, збору та реалізації сільгосппродукції в об'ємах, що були реалізовані позивачу по ланцюгу постачання.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, господарські операції, що здійснені в натурі призводять до реальних змін майнового стану платників податків, «безтоварні» не мають таких наслідків.

Судом першої інстанції було встановлено, що вищенаведені господарські операції призвели до змін майнового стану (у бік збільшення активів) не тільки у позивача, а і у його контрагента - ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД».

Так, позивач отримав від ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД» насіння соняшнику, оприбуткував його, передав на зберігання іншому суб'єкту господарської діяльності, через деякий час відправив на переробку (олія) та реалізував іншим суб'єктам господарської діяльності вироблену олію, у тому числі за кордон.

Усі операції щодо зберігання, переробки, перевозки, реалізації вищенаведених продуктів (насіння соняшнику та олія) задокументовано первинними документами не тільки позивача, а й інших суб'єктів господарської діяльності, що брали участь у вищенаведених операціях.

Тобто, майновий стан позивача змінився у бік збільшення активів у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД».

Вищенаведене насіння було оплачено позивачем ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД».

Тобто, майновий стан контрагента теж змінився.

Більш того, реальність вищенаведених господарських операцій позивача з придбання насіння у ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД» встановлено чинним рішенням господарського суду Одеської області від 6 червня 2016 року (справа № 916/5034/15).

Отже, наявність вищенаведених змін майнового стану сторін господарської операції, чинне рішення господарського суду не дають підстав для висновку про безтоварність вищенаведених операцій.

Податковий орган не міг пояснити яким чином «безтоварні» операції призвели до змін майнового стану позивача.

Щодо доводів податкового органу.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення засновника ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт ЛТД» про те, що він не був обізнаний щодо заміни директора на підприємстві на особу, що займалася на зазначеній посаді злочинною діяльністю (фіктивна підприємницька діяльність) з наступних підстав.

Так, вищенаведена злочинна діяльність продовжувалася біля року.

Колегія суддів вважає дуже сумнівною обставину того, що "старого" директора підприємства було відсторонено він керування підприємством і він не сповістив про таке засновників.

Директор заявляв, що підписував первинну документацію за винагороду, однак самостійно злочинною діяльністю не займався, а займалися невідомі йому особи.

Колегія суддів відмічає, що під час допиту у поліції вищенаведених осіб фактично з'ясовувалося питання причетності різних осіб до злочинної діяльності посадових осіб суб'єкта господарювання.

Цілком зрозуміло чому, в такому випадку, засновник та директор заперечували свою участь у такій діяльності.

Окрім того, є незрозумілим, для якої мети злочинне підприємство - "яма" подавало податкову звітність, декларувало податкові зобов'язання, у тому числі і по відносинам з позивачем (відхилення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні арифметичної помилки).

З норм діючого законодавства не вбачається, що дані первинної бухгалтерської документації можна спростувати простою відмовою від неї навіть у письмовій формі.

Первинна документація складається з метою відображення в податковому обліку і її складення має певні наслідки у формі прав та обов'язків для суб'єктів податкових відносин («Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Так, якщо первинна документація не складалася взагалі то вона не повинна бути відображена в бухгалтерській та податковій звітності позивача і його контрагента.

Однак, з акту перевірки вбачається, що уся первинна документація належним чином відображена, як у позивача так і у його контрагента.

Належним доказом фіктивності такої документації, відображеної в різноманітних обліках, є коригування податкової звітності саме контрагента, податкове повідомлення-рішення прийняте по контрагенту.

Таких доказів у податкового органу не мається взагалі.

Якщо зробити припущення, що безпосередній контрагент позиача й допустив які-небудь порушення податкової дисципліни, то з урахуванням оплати позивачем отриманого товару, реальності його отримання та подальшого використання, можливо зробити припущення лише про спроби податкової оптимізації саме зазначеним контрагентом, а не позивачем.

З урахуванням того, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства не допускав, а податкова відповідальність має індивідуальний характер, спірні рішення є неправомірними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дельта Вілмар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2016 року № 0000991400, № 0001001400, № 0001011400, №0001021400 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/