Ухвала суду № 67914841, 20.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Федусика А.Г.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Змунчилої М.М. (довіреність від 03.01.2017 року)

представника позивача - Василіна В.В. (довіреність від 03.01.2017 року)

представника третьої особи - Головінського Д.В. (довіреність від 25.04.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного офісу Державної аудиторської служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» до Південного офісу Державної аудиторської служби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправною відмову повернути кошти, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 71-72), просило визнати протиправною відмову Південного офісу Державної аудиторської служби в Одеській області повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД», викладену у листі від 17.11.2016 року №15-02-23-14/877, зобов'язати Південний офіс Державної аудиторської служби в Одеській області надати подання до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» (п/р 26006030389112 в ПАТ «Банк Восток», м. Дніпро, МФО 307123, ІПН 323164515012) грошових коштів у розмірі 850 025 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.03.2016 року позивач сплатив до Державного бюджету 850 025 грн. Вказані кошти визначені в межах кримінального провадження як сума заниження податку на додану вартість під час провадження господарської діяльності підприємства за період 2015 року. Однак, зазначені кошти сплачені до Бюджету у вигляді шкоди заподіяної Державі, отже у розумінні чинного законодавства є помилково сплаченими. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача із відповідним клопотанням до відповідача про повернення цих коштів на рахунок підприємства з метою подальшого їх перерахування за призначенням, а саме для сплати заниженого у перевіряємому періоді податку на додану вартість. Оскільки відповідач безпідставно відмовив у задоволенні вказаного клопотання, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом про зобов'язання контролюючого органу вчинити ці дії в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною відмову Південного офісу Державної аудиторської служби в Одеській області у вчиненні дій щодо повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД», викладену у листі від 17.11.2016 року №15-02-23-14/877. Зобов'язав Південний офіс Державної аудиторської служби в Одеській області надати подання до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «Промислово-будівельна група ІНТОБУД» (п/р 26006030389112 в ПАТ «Банк Восток», м. Дніпро, МФО 307123, ІПН 323164515012) грошових коштів у розмірі 850025 грн.

В апеляційній скарзі Південний офіс Державної аудиторської служби в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 31.03.2016 року згідно платіжного доручення №32 ТОВ «ПБГ «Інтобуд» сплатило на р/р №31115102700008 кошти у сумі 850 025 грн. (а.с. 11).

Згідно вказаного платіжного доручення призначенням платежу є сплата суми, стягнутої з винних осіб за шкоду, заподіяну державі по кримінальному провадженню №32015160000000260 від 23.09.2015 року.

Оскільки у позивача не було обов'язку на погашення коштів до бюджету за вказаним призначенням та ці кошти мали бути сплачені для відшкодування податку на додану вартість, позивач 11.10.2016 року звернувся в Південний офіс Державної аудиторської служби в Одеській області із клопотанням про повернення вказаної суми на розрахунковий рахунок ТОВ «ПБГ «Інтобуд» як помилково сплачені для подальшого їх спрямування за призначенням (а.с. 19-21).

Розглянувши вказане клопотання, Південний офіс Державної аудиторської служби в Одеській області відмовив позивачу у здійсненні повернення з Бюджету коштів, про що повідомив позивача своїм листом від 17.11.2016 року №15-02-23-14/877 (а.с. 23-24).

Як на підставу для відмови у задоволенні заяви позивача, відповідач послався на те, що обов'язок щодо контролю за справлянням надходжень та їх облік за вказаним кодом бюджетної класифікації виникає у відповідача за результатом перевірок та ревізій, а тому, оскільки підприємство не є підконтрольним аудиторській службі, повернення заявлених позивачем коштів не відноситься до компетенції відповідача.

Не погоджуючись з відмовою у поверненні з Бюджету помилково сплачених коштів, посилаючись на її необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про зобов'язання відповідача вчинити ці дії в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки позивач помилково перерахував грошові кошти за кодом бюджетної класифікації, за яким ці кошти не підлягали зарахуванню, контроль за справлянням цих надходжень покладений на відповідача, який відмовляє позивачу у поверненні цих коштів, вбачаються всі підстави для його зобов'язання вчинити ці дії в судовому порядку.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.

Відповідно до п. 3 Порядку від 03.09.2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.

За правилами п. 5 Порядку від 03.09.2013 року №787 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43, державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Слід зазначити, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року №11 код бюджетної класифікації 21080600 використовується для надходжень сум, стягнутих з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації.

Разом з цим, згідно Переліку кодів бюджетної класифікації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», контроль справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080600 покладається на Держаудитслужбу.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 212 КК України, відбувається, зокрема, у разі сплати особою податку, який фактично не надійшов до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, підставою для сплати позивачем до Бюджету коштів 850 025 грн. стало заниження директором підприємства зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту.

Таким чином, зазначені обставини показали, що вказані кошти не є шкодою, заподіяною державі, підприємству, установі, організації, фактично ці кошти є відповідним податком, що не надійшов до бюджету.

Зазначені обставини свідчать про те, що надходження вказаних коштів у вигляді шкоди, заподіяної державі, підприємству, установі, організації, відбулось не за призначенням, а отже є помилково сплаченими за цим кодом бюджетної класифікації.

Враховуючи, що контроль за справлянням надходжень бюджету за вказаним кодом бюджетної класифікації покладається на Держаудитслужбу (її територіальні органи), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дотримання процедури повернення помилково сплачених позивачем коштів покладається на відповідача.

Оскільки контролюючий орган в супереч діючого законодавства дії щодо повернення помилково сплачених позивачем коштів не виконує, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити ці дії в судовому порядку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що контроль за справлянням надходжень до Бюджету доходів за вказаним кодом покладається на органи Державної фіскальної служби, оскільки такий обов'язок у вказаних органів виникає стосовно надходжень, визначених за результатом актів перевірок.

За таких обставин, враховуючи, що помилковість сплачених позивачем коштів підтверджується належними доказами та обставинами справи, не заперечується сторонами, відповідач відмовляється вчинити дії щодо повернення цих коштів позивачу у спосіб і порядок визначений Законом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову у цій справі.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Державної аудиторської служби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.Г. Федусик