Ухвала суду № 67914699, 25.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шаньшина М.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року справа № 236/1588/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лиманської міської ради Донецької області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у справі № 236/1588/17 за позовом ОСОБА_3 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Краснолиманського міського суду Донецької області із адміністративним позовом до Лиманської міської ради Донецької області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_4, в якому просила визнати дії відповідача в частині відмови у реєстрації її доньки та неповнолітніх онуків в будинку котеджного типу за адресою: АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію за вказаною адресою (а.с. 3-6).

Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у справі № 236/1588/17 адміністративний позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною відмову Лиманської міської ради Донецької області від 06.03.2017 року № 0852-02-6 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 65-70).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 74-78).

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер 9376187, виданого Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції Донецької області від 13.09.2013 року, ОСОБА_3 є власницею будинку котеджного типу, загальною площею 149,5 кв.м., в тому числі житловою 113,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об'єкт нерухомого майна: будинок котеджного типу, об'єкт житлової нерухомості (а.с. 20).

ОСОБА_3 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування якої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_4 взята на облік як внутрішньо переміщена особа разом зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання/перебування яких за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_7 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування якого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Листом начальника відділу реєстрації місця проживання осіб Лиманської міської ради від 06.03.2017 року № 0852-02-6 було відмовлено ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання її дочки та неповнолітніх онуків за адресою: АДРЕСА_1 на підставі того, що в свідоцтві про право власності від 13.09.2013 року за № 9376187 об'єктом нерухомого майна зазначено будинок котеджного типу, призначення якого забороняє реєстрацію місця проживання, у відповідності до вимог ст. 6 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 року (а.с. 21).

Листом Лиманської міської ради від 05.05.2017 року № 1754-02-10 ОСОБА_3 було запропоновано звернутись до відповідних органів про вирішення питання щодо переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок та на підставі отриманого рішення звернутися до компетентних органів для внесення змін до запису державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у порядку визначеному законодавством (а.с. 22).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передання органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстр встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 20, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Таким чином вирішення питань щодо реєстрації місця проживання громадян та контроль за її виконанням відноситься до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 року зазначив, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено повноваження відділу реєстрації місця проживання осіб Лиманської міської ради щодо розгляду питань реєстрації місця проживання громадян та контроль за її виконанням.

Відповідно до п.п. 4 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", для реєстрації місця проживання особа або її представник подає крім іншого документи, що підтверджують право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників).

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що реєстрація місця мешкання особи можлива лише в житловому приміщенні.

Відповідач посилається на відсутність будинку котеджного типу в переліку жилих будинків і жилих приміщень, які призначаються для постійного або тимчасового проживання.

Так, згідно зі ст. 6 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 року № 5464-Х, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Колегія суддів звертає увагу на те, що Житловий кодекс Української РСР взагалі не містить поняття будинку котеджного типу, проте це не може бути підставою для неможливості реєстрації в ньому місця проживання особи.

Водночас ст. 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно з ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди житлові будинки. основні положення», котедж - одноквартирний 1-3-поверховий житловий будинок, міський, позаміський або сільський, з невеликою ділянкою землі, розрахований на одну сім'ю.

Також, з метою регулювання питань оподаткування, визначення котеджу міститься в Податковому Кодексі України. Так, котедж це одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою.

Відповідно до розд. 2 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 будинки одноквартирні масової забудови, котеджі та будинки одноквартирні підвищеної комфортності, будинки садибного типу, будинки дачні та садові належать до класу одноквартирних будинків (будівлі житлові).

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки котедж позивача розташований на землях рекреаційного призначення, то він є дачним будинком, оскільки зазначений Державний класифікатор будівель та споруд визначає котедж, як окремий об'єкт в ряду з дачним будинком.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 20) на будинок котеджного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка, на якій розташовано вказаний будинок, серед іншого, цільовим призначенням має будівництво котеджів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у зазначеному витязі зазначено, що об'єктом нерухомого майна є будинок котеджного типу, об'єкт житлової нерухомості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що будинок котеджного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, є житловим приміщенням, а отже відсутні перешкоди для реєстрації в ньому третіх осіб за умови додержання вимог, передбачених Правилами реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. А отже, відмова Лиманської міської ради Донецької області від 06.03.2017 року за № 0852-02-6 у проведенні реєстрації у вказаному будинку котеджного типу є протиправною.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лиманської міської ради Донецької області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у справі № 236/1588/17 - залишити без задоволення.

Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2017 року у справі № 236/1588/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов