Ухвала суду № 67914596, 20.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 Юрійрвича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 Юрійрвича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №808/959/17 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі №826/15961/16. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі №826/15961/16 визнано протиправними та скасовано рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації банку», рішення Правління Національно банку України від 12.07.2016 року №124-рп «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку». Суд першої інстанції дійшов висновку, що з набранням законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі №826/15961/16, порушена за скасованим рішенням Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедура виведення Фондом ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку не матиме правових наслідків, що вплине на спірні правовідносини в даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник зазначив, що зупинення провадження є, на його думку, затягуванням розгляду справи. Посилається на те, що ст. 156 КАС України передбачає вичерпний перелік підстав для обов’язкового зупинення провадження у справі. Вважає, що суд першої інстанції припустився помилки дійшовши висновку про неможливість розгляду дано справи до вирішення іншої.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено що до суду першої інстанції надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі №826/15961/16. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі №826/15961/16 визнані протиправними та скасовані рішення правління Національного банку України та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими ПАТ “Банк Михайлівський” віднесено до категорії неплатоспроможних, запроваджено тимчасову адміністрацію, відкликано банківську ліцензію, а також рішення, на підставі якого розпочато процедуру ліквідації банку. Вважає, що з набранням вказаним судовим рішенням законної сили у позивача буде відсутнє право не отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, а виконання зобов’язань, яке вимагає позивач, буде неможливим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку адміністративного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до п. 4 частини 2 статті 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі обґрунтованого клопотання сторони - до терміну, встановленого судом.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з п.17 ч.1 ст.1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Пунктом 1 ст.26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Таким чином, правовідносини між вкладником та Фондом щодо відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду виникають у зв’язку з початком процедури виведення Фондом банку з ринку на підставі відповідного рішення Національного Банку України.

З матеріалів справи встановлено, що 23.05.2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення від №14/БТ “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”.

На виконання зазначеного рішення Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року №812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.

Згодом, Правління Національного банку України прийняло рішення від 12.07.2016 року №124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, а Виконавча дирекція Фонду - рішення від 12.07.2016 року №1213 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку”.

Прийняття вищевказаних рішень зумовило початок процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку, у зв’язку ку з чим у Фонду виникли зобов’язання щодо відшкодування вкладникам банку коштів за вкладами в межах гарантованої суми за рахунок коштів Фонду.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі № 826/15961/16 визнано протиправними та скасовано рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 року №812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 року №124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.07.2016 року №1213 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку”.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з набранням законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 у справі № 826/15961/16, порушена за скасованими рішеннями Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедура виведення Фондом ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку не матиме правових наслідків, що вплине на спірні правовідносини в даній справі.

Таким чином, набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням може мати значення для правильного вирішення даного спору, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження в даній справі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, статтями 200, 205, 206, КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак