Ухвала суду № 67914507, 20.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2017 року

справа № 804/4893/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог - Управління державної казначейської служби України м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, скасування інкасового доручення (розпорядження), зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення відповідача (інкасове доручення № 183 від 29.03.2016 року) про безспірне стягнення коштів з ТОВ “Касмет” у сумі 6288,10 грн. без встановлення обставин щодо наявності у платника абсолютного значення суми податкового боргу та скасувано зазначене інкасове доручення (розпорядження) за платежем орендна плата з юридичних осіб, стягнення суми податкового боргу на користь отримувача - управління Державної казначейської служби України м. Кривого Рогу.

Зобов’язано відповідача сформувати та подати висновок на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань за списанням з ТОВ “Касмет” коштів у сумі 6 288,10 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб, стягнення суми податкового боргу на користь отримувача - управління Державної казначейської служби України м. Кривого Рогу до Управління державної казначейської служби України м.Кривого Рогу.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідачем прийнято рішення про стягнення боргу без набуття права щодо безспірного стягнення податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року стягнуто з ТОВ «Космет» з рахунків у банках загальну суму податкового боргу в розмірі 169494,43грн. (орендна плата з юридичних осіб – 45115,25грн., земельний податок з юридичних осіб – 127379,18грн.). однак станом на 20.07.2016 року Товариство «Касмет» мало вже заборгованість по платі за землю у розмірі 193038,22грн. (в тому числі орендна плата з юридичних осіб – 58704,07грн., земельний податок з юридичних осіб – 134334,15грн.).

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2015 року по справі №804/20451/14 Криворізькою північною об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо стягнення з ТОВ “Касмет” коштів, шляхом оформлення інкасового доручення (розпорядження) № 183 від 29.03.2016 року про списання суми 6 288,10 грн. з рахунку № 26005534046001, відкритого в Криворізькій філії ПАТ КБ “Приватбанк” МФО 305750, на користь отримувача - управління Державної казначейської служби України м. Кривого Рогу Дніпропетровської області код 38032510 на рахунок № 33217812700024 у банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу орендна плата з юридичних осіб, стягнення суми податкового боргу відповідно до пунктів 95.1-95.3 Податкового кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Інструкції № 22 про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22, норми Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Так, згідно п. 12.1. Інструкції № 22 про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, (далі - Інструкція), органом стягнення податкового боргу, відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України, є органи державної податкової служби.

В силу п.41.2. ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до н. 12.4. Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджено, що у рядку “призначення платежу” інкасового доручення (розпорядження) № 183 від 29.03.2016 року стягувач обґрунтував своє право безспірного стягнення коштів вказавши норми пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України. Згідно яких, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Право податкової застави відповідно до пп. 89.1.1; 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, у позивача, не було податкового боргу, в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України (оскільки в силу пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, однак ця сума не була узгоджена), а тому відповідач не набув права, в розумінні п.95.1 ст.95 ПК України, щодо здійснення за позивача на користь держави погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, в розумінні пп. 89.1.1; 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Матеріали справи підтверджують, що позивач не отримував від відповідача у встановлений нормою п.95.2 ст. 95 ПК України строк податкової вимоги на суму 6288,10 грн. (що передбачено пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України), отже, не доведено наявність податкового боргу.

Таким чином, орган стягнення прийняв Рішення про безспірне стягнення коштів не набувши права щодо безспірного стягнення податкового боргу.

Відповідно до пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що орган стягнення, не мав правових підстав для прийняття Рішення про безспірне стягнення коштів, оскільки у органу стягнення відсутні докази абсолютного значення суми податкового боргу, в розумінні пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України.

Отже орган стягнення прийняв Рішення не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи підтверджують, що у інкасовому дорученні № 186 від 31.03.2016 року зазначено документ - постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 804/20451/14, на підставі якого відповідач здійснив стягнення. Однак, згідно вказаного документу до бюджету стягнуто кошти з рахунків ТОВ “Касмет”, у розмірі податкового боргу на загальну суму 169494,43 грн., а саме: з орендної плати з юридичних осіб - 45115,25 грн.; з земельного податку з юридичних осіб - 127379,18 грн.

Відповідач посилається на те, що станом на 20.07.2016 року заборгованість позивача збільшилася. Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що рішенням суду (постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 804/20451/14) чітко визначено суму до стягнення податкового боргу. При цьому, в зазначеній поствнові суду не вирішувалося питання про стягнення з ТОВ “Касмет” податкового боргу сумі 6 288,10 грн. станом на 20.07.2017 року.

Прийнявши Рішення щодо погашення податкового боргу шляхом примусового списання коштів з позивача на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 804/20451/14 відповідач здійснив стягнення без встановлення обставин щодо наявності у платника суми податкового боргу.

Однак, в момент прийняття Рішення про безспірне стягнення коштів у позивача не існувало абсолютного значення суми податкового боргу, в розумінні пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відповідно до п.1.4 Інструкції, меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку; платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою коштів.

Згідно з Рішенням, яке оформлено інкасовим дорученням (розпорядження) № 183 від 29.03.2016 року, з позивача списано суму 6 288,10 грн. з рахунку № 26005534046001, відкритого в Криворізькій філії ПАТ КБ “Приватбанк” МФО 305750.

На підставі Рішення Криворізькою філією ПАТ КБ “Приватбанк” складено меморіальний ордер № G0406VP3UJ від 06.04.2016 року, який свідчить про те, що з Позивача проведено списання коштів в сумі 6 288,10 грн. на користь отримувача - управління Державної казначейської служби України м. Кривого Рогу Дніпропетровської області код 38032510 на рахунок № 33217812700024 у банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Відповідно до п. 5.4. Інструкції, за необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

Слід звернути увагу, що відповідно до п.5.2. Інструкції, примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державної казначейської служби України в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п.1.4. п.5.2. п.5.4. п. 12.3. Інструкції № 22 колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2016 року №183 винесене не у спосіб та не на підставі чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Таким чином, Бюджетним кодексом України встановлена норма законодавства, яка передбачає здійснення повернення з бюджетних коштів платникам обов'язкову наявність подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Згідно п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823 у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства: "формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих р до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету".

Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124 (далі - Наказ № 1146) регламентовано відносини територіальних органів Державної фіскальної служби з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.43, 102 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 45, ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 5 Наказу № 1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 8 Наказу № 1146 визначено, що орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини), два примірника реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, три примірника реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Відповідно до п. 9 Наказу № 1146, орган ДФС несе відповідальність згідно з законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Згідно п. 9 Наказу № 1146, на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та зобов’язав відповідача сформувати висновок на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник