Постанова № 67914269, 25.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 липня 2017 р. Справа № 820/1581/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000701402 від 31.03.2017 року про збільшення ТОВ "Будцентр Витязь" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 79 068 грн., з них за податковим зобов'язанням 52 712 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26 356 грн.

В обґрунтування позову вказано, що викладений відповідачем в акті перевірки від 28.02.2017 року №607/20-40-14-02-07/22633480 висновок контролюючого органу про визнання неправомірним віднесення ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 473166 грн., на думку позивача, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки всі товарно-транспортні накладні на перевезення ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» від ТОВ «БК «ОПТИМА» за договором поставки №201 від 30.06.2015 року складені у точній відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області в період з 15.02.2017 року по 21.02.2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ», податковий номер 22633480, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «ОПТИМА» (податковий номер 37939773) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено ОСОБА_2 №607/20-40-14-02-07/22633480 від 28.02.2017 р. (далі - ОСОБА_2 перевірки).

У акті перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст. 44, пп.14.1.36. п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3., п.198.6. ст.198 ОСОБА_3 кодексу України від 02.12.2010 року, а саме неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 473166 грн., у т.ч.: за серпень 2015 року в сумі 223105 грн., за вересень 2015 року в сумі 25833 грн., за жовтень 2015 року в сумі 175250 грн., за листопад 2015 року в сумі 48978 грн., та завищено віднесення до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 238455 грн., в тому числі за липень 2015 року - 178419 грн., серпень 2015 року -44686 грн., листопад 2015 року - 15350 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25) на 52 712 грн.Позивач, не погодившись із висновками акту №607/20-40-14-02-07/22633480 від 28.02.2017 року, надав заперечення на акт перевірки вих.№72 від 20.03.2017 року.

Відповідно до відповіді ГУ ДФС у Харківській області №3097/10/20-40-14-03-16 від 29.03.2017 року контролюючий орган повідомив позивача про залишення без змін висновку акту перевірки від 28.02.2017 р. №607/20-40-14-02-07/22633480 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ».

На підставі висновків акту перевірки від 28.02.2017 року №607/20-40-14-02-07/22633480 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000701402 від 31.03.2017 року.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ОСОБА_3 Кодексу України).

Водночас, згідно з п. 198.3 ст. 198 ОСОБА_3 Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 ОСОБА_3 кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

ОСОБА_3 накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 ОСОБА_3 кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ОСОБА_3 кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ОСОБА_3 накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ОСОБА_3 кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ОСОБА_3 кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «БК «ОПТИМА» та ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» укладено договір поставки №201 від 30 червня 2015 року, за яким постачальник (ТОВ «БК «ОПТИМА») зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ») залізобетонні вироби (товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Ціна, асортимент та кількість товару узгоджується сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатків до договору №1-10 (специфікацій) між покупцем та постачальником узгоджено найменування товару, а саме: СП-1 854; СП-2 854 (без дверей); заслонка Мз-1; СПБ- 854 (без дверей); БП-0,5-17х23д 854; БП-0,5-17х23 854; ПП-1 854; СПБ- 1 854; двері Д1; насос пневмокамерний НП-60; масловлагоотделитель; задвижка ф159 на загальну суму 2839000,00 грн.

За умовами договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу, транспортом та за рахунок Покупця (пункт 3.2 договору).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до суду копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, з яких вбачається, що транспортні засоби, якими здійснено поставку товару, перебувають на балансі ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ»; товарно-транспортні накладні: №584 від 15.07.2017 року; №600 від 18.07.2017 року; №599 від 17.07.2015 року; №598 від 17.07.2015 року; №597 від 17.07.2015 року; №596 від 17.07.2015 року; №595 від 17.07.2015 року; №594 від 16.07.2015 року; №593 від 16.07.2015 року; №592 від 16.07.2015 року; №591 від 16.07.2015 року; №591 від 16.07.2015 року; №591 від 15.07.2015 року; №588 від 15.07.2015 року; №587 від 15.07.2015 року; №1011 від 23.09.2015 року; № 1129 від 06.10.2015 року; №1130 від 06.10.2015 року; №1134 від 09.10.2015 року; № 1135 від 09.10.2015 року; №1140 від 21.10.2015 року; №1141 від 21.10.2015 року; №1142 від 21.10.2015 року; №1143 від 21.10.2015 року; № 1156 від 30.10.2015 року; №1157 від 30.10.2015 року; №1154 від 30.10.2015 року; №1155 від 30.10.2015 року; №1158 від 30.10.2015 року; №1170 від 13.11.2015 року; №1171 від 13.11.2015 року.

Приймання товару позивачем підтверджується видатковими накладними №105 від 15.07.2015 року; №157 від 23.09.2015 року; №169 від 06.10.2015 року; №170 від 09.10.2015 року; №171 від 21.10.2015 року,№191 від 29.10.2015 року; №193 від 30.10.2015 року; №192 від 30.10.2015 року; №206 від 13.11.2015 року; №207 від 13.11.2015 року.

Довіреності про отримання товарно-матеріальних цінностей складались на імя заступника директора ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» ОСОБА_4, дані про які включені до ТТН і передані постачальнику про отримання товару.

На підтвердження оплати товару позивач надав до суду копії платіжних доручень №880 від 29.07.2015 року; №903 від 12.08.2015 року; №933 від 18.08.2015 року; №949 від 27.08.2015 року; №985 від 14.09.2015 року; №998 від 17.09.2015 року; №1032 від 06.10.2015 року; №1049 від 08.10.2015 року; №209_А9А99 від 09.10.2015 року; № 1051 від 09.10.2015 року; №1078 від 21.10.2015 року; №1095 від 23.10.2015 року; №1104 від 29.10.2015 року; №1123 від 02.11.2015 року; №1131 від 05.11.2015 року; № 1139 від 09.11.2015 року; №1140 від 10.11.2015 року; №1148 від 11.11.2015 року; №1173 від 17.11.2015 року; №118 від 19.11.2015 року.

Оплата товару здійснювалась на підставі рахунків-фактур від 17.07.2015 року та від 30.07.2015 року.

Представником позивача надано до суду пояснення, відповідно до яких придбання за договором поставки №201 від 30.06.2015 р. залізобетонних виробів здійснено на виконання договорів про закупівлю, укладених із Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації по обєктам «Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в Луганській області», №19-15 від 12.05.2015 р., №41-15 від 26.05.2015 р., а також договорами №22/05-07/СП про субпідряд із ТОВ «НВО «Східбуд» та №22/05-08/СП і №22/05-09/СП від 26.05.2015 р. про субпідряд із КОРПОРАЦІЄЮ «ДОБРОБУД» про виконання будівельних робіт по вказаних обєктах.

Щодо зауважень контролюючого органу в акті перевірки стосовно ненадання документів якості товарно-матеріальних цінностей суд зазначає наступне.

ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» до ТОВ «БК «ОПТИМА» заявлено претензію по договору поставки №201 від 30.06.2015 року про неповне виконання постачальником договірних зобов`язань щодо підтвердження якості поставляємої продукції вимогам діючих стандартів, технічних умов згідно чинного законодавства України для такого виду товару.

У відповіді на претензію постачальником зазначено, що ТОВ «БК «ОПТИМА» не є виробником продукції, реалізованої по договору. Всі залізобетонні вироби, передані ТОВ «Будцентр Витязь» по даному договору, придбані у фізичної особи-підприємця, який має дистриб`юторску угоду з заводом-виробником. З урахуванням всіх обставин ТОВ «БК «ОПТИМА» має намір звернутись до фізичної особи-підприємця (постачальника) з проханням про надання повторного пакета копій документів про якість переданих ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» залізобетонних виробів.

Крім того позивачем зазначено що за умовами договору №19-15 від 12.05.2015 року (п.5.3.6 договору) генпідрядник зобов`язаний надати замовнику документи що підтверджують виконання робіт, а також всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та інш.).

Щодо зауважень в акті перевірки стосовно дефектності бухгалтерських документів в частині оформлення, а саме: у товарно-транспортних накладних відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи, що не дає змоги визначити адресу навантаження, яким чином здійснено навантажувально-розвантажувальні роботи, суд зазначає наступне.

У акті (аркуш 17) відповідач як на підставу обґрунтування збільшення грошових зобовязань та застосування фінансових санкцій до ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» посилається на порушення наказу Мінтрансу України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» щодо форми товарно-транспортної накладної ф.№1-ТН, щодо відсутності інформації Розділу «вантажно-розвантажувальні операції», зокрема графа 15 «Виконавці», графа 16 «Спосіб», графа 18 і 19 «Прибуття», «Вибуття», графа 20 «Час простою», графа 21,22, графа 23, графи 24, 25, 26, 27,28,29,30,31,32,33.

Суд зазначає, що наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1005/1454 від 10 грудня 2013 року визнано таким, до втратив чинність наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», на який посилався відповідач як на підставу його висновків. Крім того, наказом Міністерства інфраструктури №983 від 05.12.2013 р. внесено зміни до наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та затверджено нову форму № 1-ТН «Товарно-транспортна накладна», і товарно-транспортні накладні на перевезення ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» від ТОВ «БК «ОПТИМА» за договором поставки №201 від 30.06.2015 р. складені у відповідності із додатком 7.

Відсутність в товарно-транспортних накладних інформації в Розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" щодо часу здійснення вантажно-розвантажувальних операцій не спростовує доказове значення інших бухгалтерських та податкових документів, зокрема наданих до суду копій документів про наявні транспортні засоби, автокрани та технічний персонал, довіреностей на отримання ТМЦ, документів про відрядження на підтвердження обґрунтованості доводів позивача про отримання ТОВ «Будцентр Витязь» та розвантаження товару у м. Щастя Луганської області від ТОВ «БК «Оптима».

З цього приводу позивач також зазначив, що навантажувально-розвантажувальні роботи проводились власними силами ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» та на підтвердження надав до суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХМ 000701; технічний паспорт на кран автомобільний 14,0 т на шасі МАЗ -5334 з гідравлічним приводом КС-3577-4; цивільно-правовий договір від 01.07.2015 року за яким фізична особа, ОСОБА_5 (виконавець) зобов`язується надавати ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» (замовник) послуги по виконанню робіт по об`єкту: «Будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності Держави в Луганській області.

Щодо зауважень контролюючого органу стосовно такого порушення як відвантаження ТОВ «БК «ОПТИМА» на адресу ТОВ «БУДЦЕНТР ВИТЯЗЬ» товарно-матеріальних цінностей від 15.07.2015 року, у той час як податкові накладні з датою виписки від 15.07 2015 року до перевірки надані не були та в ЄДРПН ТОВ «БК «ОПТИМА» зареєстровані не були; реєстрації ТОВ «БК «ОПТИМА» податкових накладних №21,33,39 від 14.08.2015 року на загальну суму ПДВ 223105, 4 грн., хоча жодна з подій (відвантаження або оплата) в цей день не відбувалась, суд зазначає наступне.

В акті перевірки (аркуш 13) зазначено, що свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_1 ТОВ «БК «ОПТИМА» від 01.04.2014 р. анульоване 30.07.2015 р., тобто в період до завершення податкового періоду липня 2015 р., і з 14.08.2015 р. воно є знову діючим, після чого в цей день в ЄДРПН зареєстровані податкові накладні №21,33,39 на загальну суму ПДВ 223105, 4 грн. за видатковою накладною від 15.07.2015 року згідно з договором поставки.

Частину товару за договором поставки №201 від 30 червня 2015 року позивачем реалізовано Корпорації «Добробуд», ТОВ «Стикон», ТОВ «НВО «Східбуд» на підставі договорів поставки продукції № 08/СП-01/М від 02.06.2015, купівлі-продажу від 07.10.2015 року та поставки продукції № 07/СП-01/М від 02.06.2015 відповідно.

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано до суду копії рахунків на оплату товарів, актів взаємозаліку, платіжного доручення та податкових накладних.

Порушення визначення податкових зобов'язань за договорами, укладеними між позивачем та Корпорацією «Добробуд», ТОВ «Стикон» та ТОВ «НВО «Східбуд», визначено податковим органом на підставі висновків щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "БК "ОПТИМА".

Суд зазначає, що якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. ОСОБА_3 кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.

Усі первинні документи, складені в межах спірних правовідносин, відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту, що могло б свідчити про нереальність господарських операцій.

Враховуючи, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності податкового повідомлення-рішення №0000701402 від 31.03.2017 року, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000701402 від 31.03.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (код ЄДРПОУ 22633480, 61046, м. Харків, пр-т Московський, 247-Б) судовий збір у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот ) грн.00 коп.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.