Постанова № 67914156, 24.07.2017, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/1175/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

за участю секретаря Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі Позивач, або ОСОБА_1М.) з адміністративним позовом (т. 1 а.с. 43-63) до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі Відповідач, або ГТУЮ в Одеській області), в якому Позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ в Одеській області № 2524-к від 26.12.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1М.» та зобов'язати ГТУЮ в Одеській області поновити ОСОБА_1 на займаній нею до звільнення посаді начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області; визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ в Одеській області № 79-дв від 06.12.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.»; визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ в Одеській області № 78-дв від 06.12.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.»; визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ в Одеській області № 58-дв від 29.07.2016 року; стягнути з ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначила, що 26.12.2016 року згідно наказу ГТУЮ в Одеській області № 2524-к її було звільнено з посади начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області на підставі пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Також, Позивача згідно наказу ГТУЮ в Одеській обласні № 79-дв було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідальність. Крім того, Позивача згідно наказу ГТУЮ в Одеській області № 78-дв Позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення оголошено догану. Позивач вважає, що вказані накази Відповідача є незаконними, такими, що порушують законодавство, зокрема, принципи державної служби, доступ до державної служби, основні права Позивача як державного службовця, гарантії прав Позивача під час застосування дисциплінарних стягнень, право на працю. Позивач вважає що зазначені накази повинні бути визнані в судовому порядку незаконними та скасовані, з огляду на те, що Позивач при виконанні своїх посадових обовязків діяла в межах повноважень та на підставі Закону, а викладенні у доповідних записках обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року (т. 1 а.с. 2-5), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року (т. 5 а.с. 155-158), заявлений позов в частині вимог ОСОБА_1 до ГТУЮ в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу ГТУЮ в Одеській області від 29.07.2016 року № 58-дв «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1М.» залишено без розгляду.

В судовому засіданні Позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав, зазначених в адміністративному позові та додаткових поясненнях (т. 3 а.с. 140- 144).

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.5 а.с.50-63). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що оскаржувані накази про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірними та прийняті з урахуванням досліджених доповідних записок безпосередніх керівників Позивача, що свідчать про вчинення Позивачем дисциплінарних проступків, а саме: за не виконання доручень керівників, прийнятих у межах повноважень; порушення етичної поведінки державних службовців; порушення Присяги держаного службовця.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Наказом ГТУЮ в Одеській області № 1156-к від 29.04.2016 року Позивача було призначено за переведенням на посаду начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 29.04.2016 року (т.1 а.с.247).

10.10.2016 року заступником начальника ГТУЮ в Одеській області з питань державної реєстрації начальником Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2, т.в.о. начальника відділу взаємодії з субєктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3, т.в.о. начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4, начальником відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 була складена доповідна записка на імя начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6, що зареєстрована в Управлінні за № 23713/22-15 (т.4 а.с.56-57), в якій було викладено пропозицію щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача, у звязку з явним саботуванням діяльності відділу розгляду звернень громадян забезпечення діяльності комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління, тиску на підлеглих, зловживанням своїми посадовими обовязками та порушенням етики державного службовця, а також розгляду питання щодо можливості подальшого виконання Позивачем обовязків начальника відділу розгляду звернень громадян та забезпечення діяльності комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління, у звязку з її повною фактичною відмовою виконувати будь-які законні доручення безпосереднього керівника та відповідати на будь-які робочі питання, а також викладено пропозицію щодо вирішення питання щодо надання Позивачу відповідної путівки на оздоровлення та лікування.

За наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 О.О.№ 2143-к від 09.11.2016 року відносно Позивача було ініційовано дисциплінарне провадження (т.2 а.с.77, т.4 а.с.55).

При цьому, підставою визначено доповідну записку заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 № 23713/04-24 від 11.10.2016 року.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно Позивача, Дисциплінарна комісія на засіданні, що відбулось 02.12.2016 року, вирішила надати пропозицію щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за скоєння дисциплінарного проступку, визначеного у п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», зокрема: невиконання доручень керівників, прийнятих у межах повноважень, про що Головою Дисциплінарної комісії складено подання № 28272/04-24 від 02.12.2016 року (т.4 а.с.85-86).

Наказом начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 № 78-дв від 06.12.2016 року, на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ в Одеській області від 02.12.2016 року № 28272/04-24, Позивача, за не виконання доручень керівників, прийнятих у межах повноважень, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення оголошення догани (т.2 а.с.203, т.4 а.с.87).

11.10.2016 року в.о. заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 було складено доповідну записку на імя начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 № 23801/04-24 (т.4 а.с.4-5), в якій було викладено пропозицію щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача, у звязку з явним саботуванням діяльності відділу розгляду звернень громадян та забезпечення діяльності комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління, тиску на підлеглих, зловживанням своїми посадовими обовязками та порушенням етики державного службовця, а також розгляду питання щодо можливості подальшого виконання Позивачем обовязків начальника відділу розгляду звернень громадян та забезпечення діяльності комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління, у звязку з її повною фактичною відмовою виконувати будь-які законні доручення безпосереднього керівника та відповідати на будь-які робочі питання.

За наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 № 2139-к від 09.11.2016 року, на підставі доповідної записки в.о. заступника начальника ГТУЮ в Одеській області з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 № 23801/04-24 від 11.10.2016 року, відносно Позивача було ініційовано дисциплінарне провадження (т.2 а.с.74).

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно Позивача, Дисциплінарна комісія на засіданні, що відбулось 02.12.2016 року, вирішила надати пропозицію щодо попередження Позивача про неповну службову відповідність за скоєння дисциплінарного проступку, визначеного у п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: порушення правил етичної поведінки державних службовців, про що Головою Дисциплінарної комісії складено подання № 28271/04-24 від 02.12.2016 року (т.4 а.с.50-51).

Наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_7 № 79-дв від 06.12.2016 року, на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ в Одеській області № 28271/04-24 від 02.12.2016 року, Позивача, за порушення етичної поведінки державних службовців, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність (т.2 а.с.204).

Також, з матеріалів справи вбачається, що заступником начальника ГТУЮ в Одеській області з питань державної реєстрації начальником Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 було складено доповідну записку на імя начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6, що зареєстрована в Управлінні за № 23715/04-24 (т.4 а.с.155), в якій зазначено, що згідно резолюції начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 до доповідної записки начальника відділу судової роботи та міжнародного співробітництва ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_8 Управлінню державної реєстрації доручалося надати правову позицію щодо доцільності оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року та постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі № 815/340/16 в касаційному порядку. Зазначена доповідна записка була розписана начальником Управління держаної реєстрації ОСОБА_2 до опрацювання ОСОБА_1 27.07.2016 року, проте остання у доповідній записці від 28.07.2016 року повідомила, що відділ розгляду звернень громадян та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не наділений відповідними повноваження. Крім того, у доповідній записці від 29.07.2016 року ОСОБА_1 вдруге наголосила на тому, що відділ розгляду звернень громадян та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не наділений відповідними повноваженнями. Згідно резолюції начальника Управління державної реєстрації ОСОБА_2 від 01.08.2016 року до доповідної записки ОСОБА_1 від 29.07.2016 року їй необхідно було надати письмові пояснення про невиконання доручення, проте станом на 05.10.2016 року пояснення ОСОБА_1 не надані. На підставі наведеного, у вказаній доповідній записці була викладена пропозиція щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності.

За наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 № 2142-к від 09.11.2016 року, на підставі доповідної записки заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 № 23715/04-24 від 10.10.2016 року, відносно Позивача було ініційовано дисциплінарне провадження (т.2 а.с.76, т.4 а.с.154).

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи стосовно Позивача, Дисциплінарна комісія на засіданні, що відбулось 02.12.2016 року, вирішила надати пропозицію щодо звільнення з посади державного службовця Позивача за скоєння дисциплінарного проступку, визначено у п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: порушення Присяги державного службовця, зокрема, несумлінне виконання обовязків, про що Головою Дисциплінарної комісії складено подання № 28281/04-24 від 02.12.2016 року (т.4 а.с.144-146).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 № 2140-к від 09.11.2016 року відносно Позивача було ініційовано дисциплінарне провадження на підставі доповідної записки заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 № 23714/04-24 від 10.10.2016 року щодо невиконання Позивачем резолюції начальника ГУТУЮ в Одеській області до доповідної записки ОСОБА_2 (т.2 а.с.75, т.4 а.с.208-209).

Також, за наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 № 2155-к від 11.11.2016 року відносно Позивача було ініційовано дисциплінарне провадження на підставі доповідної записки заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 № 25088/12-15 від 25.10.2016 року щодо відсутності Позивача на робочому місці (т.2 а.с.78, т.4 а.с.91-92).

Наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_7 № 2445-к від 06.12.2016 року, на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ в Одеській області №№ 28280/04-24, 28293/04-24, 28281/04-24 від 02.12.2016 року, Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності звільнено із займаної посади 06.12.2016 року, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (т.2 а.с.205-207, т.4 а.с.147-149, 200-202).

Згідно доповідної записки голови Дисциплінарної комісії ОСОБА_9 № 29459/04-24, за резолюціями начальника ГТУЮ в Одеській області складено наказ № 2445-к від 06.12.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1М.» на підставі трьох подань Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, у якому зазначено стислий виклад обставин по трьом дисциплінарним справам та зазначено три види дисциплінарних проступків скоєних ОСОБА_1, за скоєння яких застосовується дисциплінарне стягнення звільнення із займаної посади. Водночас, у вказаній доповідній записці вказано, що тричі звільнити одну особу із займаної посади не можливо. На підставі наведеного, у зазначеній доповідній записці була викладена пропозиція щодо надання доручення Управлінню кадрової роботи та державної служби ГТУЮ в Одеській області скласти відповідні проекти наказів: про звільнення ОСОБА_1 за поданням Дисциплінарної комісії від 02.12.2016 року № 28281/04-24, наданого за результатами здійснення дисциплінарного провадження відповідно до наказу ГТУЮ в Одеській області від 09.11.2016 року № 2142-к; про визнання дисциплінарних проваджень, здійснених відповідно до наказів ГТУЮ в Одеській області від 09.11.2016 року № 2140-к та від 11.11.2016 року № 2155-к, закритими (т.4 а.с.203).

З метою дотримання законодавства України щодо застосування дисциплінарних стягнень, наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_7 № 2523-к від 26.12.2016 року скасовано наказ № 2445-к від 06.12.2016 року про звільнення ОСОБА_1 (т.2 а.с.214).

Наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_7 № 2524-к від 26.12.2016 року, на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ в Одеській області від 02.12.2016 року № 28281/04-24, Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності звільнено із займаної посади 26.12.2016 року, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (т.2 а.с.215-216).

Також, наказом начальника ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_7 № 2525-к від 26.12.2016 року припинено дисциплінарні провадження стосовно Позивача, які були розпочаті відповідно до наказів ГТУЮ в Одеській області № 2140-к від 09.11.2016 року та № 2155-к від 11.11.2016 року, у звязку із її звільненням.

Не погоджуючись із наказами про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, остання звернулась до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі Закон України № 889-VIII), державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо повязані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 1 ст. 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобовязаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обовязково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обовязків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обовязки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у звязку з виконанням посадових обовязків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Статтею 64 Закону України № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обовязків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України № 889-VIII.

Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обовязків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного спяніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

При цьому, ст. 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, субєкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, субєктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, субєкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обовязків.

Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських обєднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських обєднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських обєднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські обєднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.

Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для субєкта призначення.

Субєкт призначення протягом 10 календарних днів зобовязаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 ст. 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ч. 3 зазначеної статті Закону України № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для субєкта призначення.

У відповідності до вимог ст. 74 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що помякшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у звязку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Статтею 77 Закону України № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає субєкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом субєкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, субєкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення субєкт призначення зобовязаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обовязковими для розгляду субєктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою субєкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Аналізуючи наведені положення Закону України № 889-VIII вбачається, що законодавцем чітко визначені, як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, за наведених положень Закону України № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Також, вказаними положеннями Закону України № 889-VIII визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

При цьому, ч.2 ст. 73 Закону України № 889-VIII чітко визначено, які, зокрема, висновки в обовязковому порядку повинна містити така дисциплінарна справа.

В свою чергу, згідно зазначених вимог Закону України № 889-VIII дисциплінарна комісія в обовязковому порядку на відповідному засіданні повинна розглянути сформовано відносно державного службовця дисциплінарну справу (з усіма її складовими) та лише після такого розгляду скласти відповідне подання, яке і буде відповідним результатом розгляду дисциплінарної справи.

В даному випадку, з урахуванням ухвали суду від 04.04.2017 року про часткове залишення заявлених вимог без розгляду та враховуючи наказ Відповідача від 26.12.2016 року № 2525-к про припинення дисциплінарних проваджень стосовно Позивача, які були розпочаті відповідно до наказів ГТУЮ в Одеській області № 2140-к від 09.11.2016 року та № 2155-к від 11.11.2016 року, спірними є: наказ Відповідача від 06.12.2016 року № 78-дв про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі подання Дисциплінарної комісії № 28272/04-24 від 02.12.2016 року за результатами розгляду дисциплінарного провадження порушеного за наказом № 2143-к від 09.11.2016 року; наказ Відповідача № 79-дв від 06.12.2016 року про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність на підставі подання Дисциплінарної комісії № 28271/04-24 від 02.12.2016 року за результатами розгляду дисциплінарного провадження порушеного за наказом від 09.11.2016 року № 2139-к; наказ Відповідача № 2524-к від 26.12.2016 року про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ в Одеській області № 28281/04-24 від 02.12.2016 року за результатами розгляду дисциплінарного провадження порушеного за наказом № 2142-к від 09.11.2016 року.

Водночас, дослідивши наведені дисциплінарні справи, порушені відносно Позивача за наказами Відповідача від 09.11.2016 року №№ 2139-к, 2142-к, 2143-к, судом встановлено, що такі дисциплінарні справи не містять висновків про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, який є обовязковою складовою кожної дисциплінарної справи державного службовця згідно вказаних положень ч. 2 ст. 73 Закон України № 889-VIII.

В ході судового розгляду справи, представник Відповідача підтвердив, що такі висновки у дисциплінарних справах відносно Позивача не складались, що прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 73 Закону України № 889-VIII.

ОСОБА_3 того, з витягів з протоколів засідань дисциплінарної комісії від 11.11.2016 року, від 21.11.2016 року, від 01-02.12.2016 року та досліджених судом аудіо та відеозапису запису засідання дисциплінарної комісії за 01-02.12.2016 року, судом встановлено, що розгляд дисциплінарних проваджень, порушених відносно Позивача, зокрема, за наказами Відповідача від 09.11.2016 року №№ 2139-к, 2142-к, 2143-к, був розпочатий дисциплінарною комісією на засіданні 11.11.2016 року. При цьому, на вказаному засіданні Комісією було вирішено витребувати особисті пояснення Позивача, від УКР ГТУЮ відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень у Позивача та документи, визначені у ст. 73 Закону України «Про державну службу». Розгляд наведених дисциплінарних справ по суті не відбувся.

Послідуюче засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарних проваджень, порушених відносно Позивача, зокрема, за наказами Відповідача від 09.11.2016 року №№ 2139-к, 2142-к, 2143-к, відбувся 21.11.2016 року. На вказаному засіданні розгляд дисциплінарних справ по суті також не відбувся. На зазначеному засіданні Комісією було вирішено запросити Позивача на чергове засідання Дисциплінарної комісії для отримання її особистих пояснень.

Чергове засідання Дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарних проваджень, порушених відносно Позивача, зокрема, за наказами Відповідача від 09.11.2016 року №№ 2139-к, 2142-к, 2143-к, відбулось 01-02.12.2016 року.

Досліджуючи витяг з протоколу наведеного засідання Дисциплінарної комісії, аудіо та відео запис цього засідання, судом встановлено, 01.12.2016 року у засіданні було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 02.12.2016 року.

При цьому, в протоколі вказаного засідання чітко зазначено, що Комісія вирішила розглянути дисциплінарні справи відносно Позивача на засіданні 02.12.2016 року о 11 год. 00 хв.

Проте, з дослідженого судом витягу з протоколу засідання Дисциплінарної комісії за 01-02.12.2016 року, аудіо та відеозапису запису цього засідання, вбачається, що фактично усі дисциплінарні справи відносно Позивача не розглядались на цьому засіданні.

Так, судом встановлено, що Позивачем були подані в письмовому вигляді до Дисциплінарної комісії клопотання по всім дисциплінарним справам про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, а саме фактично щодо витребування та залучення до матеріалів дисциплінарних справ додаткових доказів, які були озвучені на засіданні Позивачем, а також Позивачем було заявлено клопотання про перенесення засідання комісії з метою отримання цих доказів, ознайомлення Позивача з ними та з метою підготовки письмових пояснень по дисциплінарним справам, посилаючись на великий обєм документів дисциплінарних справ.

Вказані клопотання не були відхилені Дисциплінарною комісією.

Водночас, не відхиляючи заявлені Позивачем клопотання, членами Дисциплінарної комісії були задані запитання Позивачу, при цьому, лише щодо дисциплінарного провадження, порушеного щодо відсутності Позивача на робочому місці.

Також, суд зазначає, що членами комісії вказано, що наведене дисциплінарне провадження порушене за доповідною запискою в.о. заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне провадження відносно Позивача щодо її відсутності на робочому місці порушено за наказом від 11.11.2016 року № 2155-к начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 на підставі доповідної записки заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 від 25.10.2016 року № 25088/12-15 (т.2 а.с.78, т.4 а.с.91-92).

В свою чергу, на підставі доповідної записки в.о. заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 від 11.10.2016 року № 23801/04-24 ініційовано дисциплінарне провадження за наказом № 2139-к від 09.11.2016 року щодо неетичної поведінки Позивача та у звязку з повною фактичною відмовою Позивача виконувати будь-які законні доручення безпосереднього керівника і відповідати на будь-які робочі питання (т.2 а.с.74, т.4 а.с.4-5). Вказане дисциплінарне провадження припинено за наказом Відповідача № 2525-к від 26.12.2016 року.

Таким чином, Дисциплінарною комісією взагалі не визначено щодо якого саме із наведених дисциплінарних проваджень ставились питання Позивачу.

При цьому, щодо інших дисциплінарних проваджень, за результатами яких Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності оскаржуваними наказами, Позивачу питання членами дисциплінарної комісії не ставились.

Також, навіть після поставлених Позивачем запитань, Дисциплінарна комісія не прийняла рішення за результатами розгляду клопотання Позивача про перенесення засідання для надання часу для підготовки письмових пояснень.

В той же час, з протоколу засідання Дисциплінарної комісії за 01-02.12.2016 року вбачається, що комісією були задоволені клопотання Позивача про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, та зазначено, що Дисциплінарна комісія вирішила, у разі можливості отримати документи, зазначені в клопотаннях Позивача, додати їх до матеріалів дисциплінарних справ.

Поряд з цим, фактично задовольнивши клопотання Позивача про витребування додаткових матеріалів та залучення їх до дисциплінарних справ, Дисциплінарна комісія, дозволивши Позивачу покинути засідання та після того, як Позивач вийшла із зали засідань, прийняла рішення по кожній дисциплінарній справі щодо Позивача.

Так, в протоколі засідання Дисциплінарної комісії за 01-02.12.2016 року вказано, що Головою Комісії було нагадано про те, що Дисциплінарною комісією було переглянуто усі дисциплінарні справи щодо Позивача 01.12.2016 року після 17 год. 00 хв. та після цього Дисциплінарна комісія проголосувала за відповідні рішення щодо кожної дисциплінарної справи відносно Позивача.

Водночас, як вже зазначалось судом вище, 01.12.2016 року о 17 год. 00 хв. у засіданні Дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарних справ відносно Позивача була оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 02.12.2016 року.

На підставі наведеного у сукупності вбачається, що подання про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, що стали підставою для видання Відповідачем оскаржуваних наказів, були складені Головою Дисциплінарної комісією без складання Комісією висновків про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності і без розгляду по суті дисциплінарних справ відносно Позивача. Фактично Дисциплінарною комісією на відповідному засіданні вирішено запропонувати субєкту призначення застосувати до Позивача види дисциплінарних стягнень, при цьому, задовольнивши клопотання Позивача про витребування додаткових доказів та долучення їх до матеріалів дисциплінарних справ, однак не отримавши ці докази та не вживши будь-яких заходів для їх отримання. Також, вирішуючи питання про надання пропозицій субєкту призначення щодо застосування до Позивача дисциплінарних стягнень Дисциплінарною комісією не було відхилено клопотання Позивача про перенесення засідання для надання часу для підготовки письмових пояснень, проте вирішено дисциплінарні справи за їх відсутності, а також взагалі не маючи навіть усних пояснень Позивача по всім дисциплінарним справам.

Також, судом встановлено, що оскаржувані накази про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наведених подань Дисциплінарної комісії були прийняті Відповідачем 06.12.2016 року та 26.12.2016 року під час тимчасової непрацездатності Позивача, що підтверджується дослідженими судом оригіналами листів непрацездатності Позивача за вказаний період, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.18-22, т.3 а.с.4-5), що прямо суперечить ч. 4 ст. 74 Закону України № 889-VIII.

Окрім викладеного, вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного наказу № 2524-к від 26.12.2016 року про звільнення Позивача, слід зазначити, що в резолютивній частині вказаного наказу визначено підставою для звільнення - п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», а саме вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Проте, в резолютивній частині наказу не визначено про який саме дисциплінарний проступок йдеться.

В той же час, ст. 66 Закону України «Про державну службу» визначає 8 дисциплінарних про ступників, що є підставою для звільнення державного службовця.

Водночас, в мотивувальній частині оскаржуваного наказу вказано, що підставою для звільнення Позивача є порушення Присяги п. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України № 889-VIII, особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обовязки».

Проте, Відповідачем не вказано, який саме скоєно Позивачем проступок, який виразився у підриві довіри та авторитету державних органів України, що не сумісно із подальшим проходженням останнього як державного службовця. Відповідач не визначив, що саме вказує на вчинення Позивачем проступку, який порочить його, як державного службовця та дискредитує ГТУЮ, що є порушенням Присяги державного службовця.

На підставі наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що у Відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних наказів про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, такі накази є протиправними та підлягають скасуванню, а вимоги Позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За викладених обставин, Позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді з 26.12.2016 року, а вимоги Позивача у цій частині також підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи наведені висновки суду про наявність підстав для поновлення Позивача на раніше займаній посаді, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу Позивача.

Так, обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Згідно пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 05.2-08-1119 від 12.07.2017 року (т. 5 а.с. 176) заробітна Позивача за жовтень 2016 року склала 7747,81 грн. (20 відпрацьованих днів), листопад 2016 року 3435,40 грн. (7 відпрацьованих робочих днів).

Тобто, середньоденна заробітна плата Позивача складає 414,19 грн.

Кількість робочих днів вимушеного прогулу Позивача з 26.12.2016 року по дату винесення судом рішення включно складає 137 дні.

Таким чином, враховуючи кількість робочих днів вимушеного прогулу Позивача та середньоденний розмір заробітної плати Позивача, суд дійшов висновку, що на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача середній заробіток у сумі 56744,03 грн.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення Позивача на посаді начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 26.12.2016 року та в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, в розмірі 8698,05 грн (т. 5 а.с. 176).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 78-дв від 06.12.2016 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М..

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 79-дв від 06.12.2016 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 М..

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 2524-к від 26.12.2016 року Про звільнення ОСОБА_1М..

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 26.12.2016 року.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.12.2016 року по 17.07.2017 року у розмірі 56744,03 грн.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу розгляду звернень та забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 26.12.2016 року та в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, в розмірі 8698,05 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.