Постанова № 67913932, 25.07.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 року Справа № 813/2444/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод», з вимогою: стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 і списком №2 в сумі 45142,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за червень 2017 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 45142,58 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав через канцелярію суду клопотання, в якому просить суд здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника Управління.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Львівський ізоляторний завод» зареєстроване як юридична особа та є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, працівникам відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі по тексту - список №1) та ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2).

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача за списком №1 і списком №2 за червень 2017 року становить 45142,58 грн. (по списку №1 32825,33 грн., по списку №2 12317,25 грн.) й факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загалом, сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2017 року у розмірі 45142,58 грн. (по списку №1 і по списку №2) відповідачем самостійно не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а також цей ОСОБА_22 регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

-20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

-30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

-40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

-50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

-60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

-70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

-80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

-90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

-100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було належним чином надіслано відповідачу вказані вище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам Підприємства за списками №1 і №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обовязковими для виконання.

Тож, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем було виконано свій обовязок щодо надіслання на адресу Підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а відповідачем такі залишено без належного реагування, зокрема, не надано на них до Пенсійного фонду заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обовязковими для виконання, тобто підлягають до сплати.

У той же час, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Доцільним є також зазначити, що у справі №813/1994/17 (постанова суду від 27.06.2017 року) Львівським окружним адміністративним судом уже досліджувалось питання щодо права на отримання пенсій, призначених на пільгових умовах вищевказаним працівникам відповідача, а відтак, такі обставини є встановленими та доведеними і в силу ст.72 КАС України не підлягають доказуванню.

На день розгляду справи у суді заборгованість, яка підлягає до стягнення у сумі 45142,58 грн. відповідачем не сплачена.

У свою чергу, Приватним акціонерним товариством «Львівський ізоляторний завод» доказів вжиття заходів щодо погашення залишку наявної у нього заборгованості перед Пенсійним фондом суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський ізоляторний завод» (м.Львів, вул.Зелена, 301; код ЄДРПОУ 00111159) на користь Галицького обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова (м.Львів, пр.Червоної Калини, 35; код ЄДРПОУ 41249931) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 45142 (сорок пять тисяч сто сорок дві) грн. 58 коп.

3. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст.186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.