Вирок № 67913200, 24.07.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Дата ухвалення
24.07.2017
Номер справи
742/261/17
Номер документу
67913200
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Справа № 742/261/17 Головуючий у І інстанції Гумен В. М. Провадження № 11-кп/795/795/2017 Доповідач Карнаух А. С. Категорія - ч.3 ст.185 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 рокум. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді Карнауха А.С.,

суддів Короїда Ю.М., Оседача М.М.

при секретарі Батицькій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016270210001647 від 26 серпня 2016 року, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року

про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 КК України,

з участю:

прокурора Шимка Є.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

В поданій апеляційній скарзі, захисник в інтересах обвинуваченого не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію його дій, просив змінити вирок місцевого суду, та призначити покарання обвинуваченому із застосуванням статті 69 КК України. Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати час тримання обвинуваченого під вартою з 10 лютого 2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В зміненій апеляційній скарзі прокурор, також не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, просив скасувати вирок місцевого суду в частині призначеного покарання, у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого через мякість.

Виключити із мотивувальної частини вироку посилання на необхідність вирішення долі речових доказів в порядку статті 100 КПК України.

Ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 за частиною 3 статті 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 9 місяців.

На підстав частини 4 статті 70 КК України шляхом часткового складання покарання за сукупністю злочинів, вчинених за даним вироком та вироком Срібнянського районного суду від 25.01.2017, остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк тримання під вартою з 23 листопада 2016 року до 20 червня 2017 року включно із розрахунку один день увязнення за два дні позбавлення волі.

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених засудженим за вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року та цим вироком, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці.

На підставі частини 5 статті 72 КК України зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання період тримання під вартою з 9 лютого 2017 року по час винесення вироку 16 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено зарахувати ОСОБА_2 покарання відбуте частково за попереднім вироком з 9 вересня 2016 року по 9 лютого 2017 року та на підставі частини 5 статті 72 КК України зарахувати період з часу прийняття Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області ухвали від 23 листопада 2016 року про переведення ОСОБА_2 з арештного дому Новгород-Сіверської установи виконання покарань УДПтСУ в Чернігівській області (31) до слідчого ізолятора УДПтС України в Чернігівській області для проведення процесуальних дій під час досудового розслідування кримінального провадження № 12016270250000218 та період з часу прийняття Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області ухвали від 30 січня 2017 року про тимчасове залишення засудженого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 червня 2016 року на час розгляду кримінального провадження № 1-кп/742/60/17-к єдиний унікальний № 742/261/17, у слідчому ізоляторі УДПтС України в Чернігівській області по час прийняття ухвали від 9 лютого 2017 року про тримання засудженого під вартою, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник в інтересах обвинуваченого вказав, що при призначенні покарання суд мав всі підстави для застосування статті 69 КК України. Суд першої інстанції не в повній мірі врахував, визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, повне відшкодування завданої злочином шкоди.

Прокурор в обґрунтування апеляційної скарги вказав, що суд не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, який періодично вчиняє злочини за що неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення тяжких корисливих злочинів, не працює, супільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується посередньо.

Зазначив, що всупереч вимогам частин 3 та 4 статті 375 КПК України мотивувальна частина вироку суперечить резолютивній, оскільки у мотивувальній частині вказано про необхідність в порядку статі 100 КПК України вирішити долю речових доказів, а резолютивна частина, як і матеріали провадження будь-яких відомостей про речові докази не містить.

Просив відповідно до частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2017 зарахувати ОСОБА_2 строк тримання під вартою з 23.11.2016 по 20.06.2017 включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Як встановив суд першої інстанції, 25 серпня 2016 року, в нічний час, ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, прибув до гаражного приміщення за № 260 розташованого в кооперативі «Геолог», який розташований по 2-му провулку Боброва в місті Прилуки, належного потерпілому ОСОБА_3, шляхом пошкодження замикаючого пристрою на воротах проник в середину приміщення та таємно викрав звідти мотокультиватор «OLEO-MAK» вартістю 8893 грн. 50 коп., мідний дріт довжиною 24 метри, перерізом 50 мм вартістю 397 грн. 92 коп., мідний кабель довжиною 25 метри перерізом 60 мм вартістю 378 грн. 25 коп., чотири літні шини марки «Belshine» R16 вартістю 2200 грн., а всього викрав майна належного потерпілому на загальну суму 11869 грн. 67 коп., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

25 серпня 2016 року, в нічний час, ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, прибув до гаражного приміщення за № 198 розташованого в кооперативі «Геолог», який розташований по 2-му провулку Боброва в місті Прилуки, належного потерпілому ОСОБА_4, шляхом пошкодження замикаючого пристрою на воротах проник в середину приміщення та повторно, таємно викрав звідти чотири балони високого тиску ємкістю 40 л. загальною вартістю 3400 грн., дві плити марки «Електра» загальною вартістю 1700 грн., а всього викрав майна належного потерпілому на загальну суму 5100 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

25 серпня 2016 року, в нічний час, ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, прибув до гаражного приміщення за № 227 розташованого в кооперативі «Геолог», який розташований по 2-му провулку Боброва в місті Прилуки, належного потерпілому ОСОБА_5, шляхом пошкодження замикаючого пристрою на воротах проник в середину приміщення та таємно викрав звідти електрообігрівач марки «Огоньок 3М» вартістю 300 грн. належного потерпілому, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, думку прокурора, котрий підтримав подану апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.

Статтею 370 КПК України, визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинах, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими в порядку, передбаченому статтею 349 КПК України, доказами, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювались і докази щодо них, на підставі статті 349 КПК України, не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, кваліфіковані місцевим судом за частиною 3 статті 185 КК України, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Доводи прокурора,викладені в апеляційній скарзі, про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого через мякість, є обґрунтованими.

Відповідно до статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно статті 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через мякість або через суворість.

Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, зазначених вимог закону не дотримався.

Зважаючи на всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд першої інстанції не в повній мірі врахував при призначенні покарання тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини що помякшують покарання, наслідки від вчиненого злочину, у зв'язку з чим, необґрунтовано призначив обвинуваченому покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через мякість.

За змістом статті 69 КК України призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом можливо, з урахуванням особи винного, за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З огляду на наведене доводи захисника про суворість призначеного судом першої інстанції покарання є необґрунтованими. Підстав для помякшення покарання на підставі статті 69 КК України не вбачається.

Невідповідність призначеного місцевим судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_2 через мякість, тягне за собою, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 420 КПК України, скасування судом апеляційної інстанції вироку суду першої інстанції з ухваленням свого вироку.

Відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений частиною 3 статті 185 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 апеляційним судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими, особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, стан його здоровя, обставини, що пом'якшують покарання , відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією останнього та поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу, в межах санкції, яка встановлена частиною статті інкримінованого злочину, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Згідно пункту 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

За змістом статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо речових доказів і документів.

З огляду на наведене та враховуючи, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, речові докази в кримінальному проваджені відсутні, із мотивувальної частини вироку підлягає виключенню посилання суду про вирішення долі речових доказів в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Відповідно до частини пятої статті 72 КК України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до частини пятої статті 72 КК України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, попереднє увязнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про попереднє увязнення» від 30 червня 1993 року, визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

З огляду на наведе, слід додатково зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 16 травня 2017 року по 20 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 414, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року, задовольнити частково.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від

16 травня 2017 року щодо ОСОБА_2, скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_2 покарання за частиною 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

Виключити із мотивувальної частини вироку посилання про вирішення долі речових доказів в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України додатково зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 16 травня 2017 року по 20 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 травня 2017 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

А.С. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Короїд

Попередній документ : 67913188
Наступний документ : 67913203