Рішення № 67910553, 13.07.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/418/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про визнання договору оренди землі недійсним за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 13 липня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 19 грудня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 5123582800:01:002:0129 площею 6,34 га, що посвідчено державним актом серія ОД №015221, виданим 1 липня 2005 року Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області. 15 листопада 2014 року уклав договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_5, при реєстрації даного договору оренди стало відомо про наявність договору оренди, укладеного 7 грудня 2011 року з СТОВ «Агроком». Посилаючись на не укладення договору з товариством, не підписання такого, не надання іншій особі повноважень на укладення та підписання договору від його імені, позивач ОСОБА_3 на підставі статей 203, 215, 237 ЦПК України просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123582800:01:002:0129 площею 6,34 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», укладений між ним ОСОБА_3 та СТОВ «Агроком» 7 грудня 2011 року, зареєстрований у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 11 листопада 2012 року за №512358284000546 (а.с.2-4).

Відповідач ТОВ «Агроком» позов не визнав.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 13 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.78-81).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, не застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з укладення 7 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агроком» договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123582800:01:002:0129 площею 6,34 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», реєстрації договору оренди у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 11 листопада 2012 року за №512358284000546, виконання ТОВ «Агроком» зобовязань по виплаті орендної плати, не доведеності не підписання ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки тощо.

Висновки суду щодо укладення саме ОСОБА_3 спірного договору оренди земельної ділянки, а, відтак, і відсутності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч.1.2 ст.202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частин 1, 3 даної норми матеріального права зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,34 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» кадастровий номер 5123582800:01:002:0129, розташованої на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД №015221, виданим 1 липня 2005 року Миколаївським районним відділом земельних ресурсів (а.с.8).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 7 грудня 2011 року, договір укладено між ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком» в особі директора, за умовами якого ОСОБА_3 передав в оренду на 10 років земельну ділянку площею 6,34 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» кадастровий номер 5123582800:01:002:0129, розташовану на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, належну йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №015221, виданого 1 липня 2005 року Миколаївським районним відділом земельних ресурсів. Договір зареєстровано у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року за №512358284000546 (а.с.130-131, 132).

В порядку перевірки доводів ОСОБА_3 щодо не підписання ним особисто договору оренди землі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 грудня 2016 року призначено судову почеркознавчу експертизу (а.с.140-141).

Згідно висновку №17-190 від 31 травня 2017 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, підпис від імені ОСОБА_3 у вигляді запису його прізвища у наданому на експертизу примірнику договору оренди землі від 7 грудня 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Агроком» на земельну ділянку кадастровий номер 5123582800:01:002:0129 площею 6,34 га, розміщений в графі «Орендодавець», виконаний не самим ОСОБА_6, а іншою особою (а.с.150-154).

Таким чином, договір оренди землі від 7 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ «Агроком» в особі директора, за умовами якого передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 6,34 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» кадастровий номер 5123582800:01:002:0129, як правочин є недійсним на підставі частин 1, 3 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України в силу укладення договору оренди не власником земельної ділянки ОСОБА_3, а іншою особою без належних на то повноважень, а, відтак, і відсутності волевиявлення ОСОБА_3 на виникнення правовідносин оренди з СТОВ «Агроком».

В суді першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_7, яка є мамою ОСОБА_3, яка підтвердила, що договір оренди землі від 7 грудня 2011 року з СТОВ «Агроком» від імені сина ОСОБА_3 підписала саме вона, оскільки син навчався в іншому місті (а.с.73, 74-76).

Дана обставина не є підставою для відмови в позові з огляду на наступне.

Станом на 7 грудня 2011 року ОСОБА_3 був повнолітньою особою. Саме ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5123582800:01:002:0129, відтак, лише йому у сенсі положень частини 1 статті 317 ЦК України належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, право передачі земельної ділянки в оренду.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє (ч.1 ст.237 ЦК України). Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч.1 ст.244 ЦК України).

Представництво між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 як правовідношення відсутнє, ОСОБА_3 не уповноважував довіреністю ОСОБА_7 чи іншу особу на вчинення правочину як то укладення договору оренди землі від 7 грудня 2011 року з СТОВ «Агроком», відтак, дії ОСОБА_7, яка визнала, що підписала за ОСОБА_3 договір оренди землі, не створили для ОСОБА_3 правових наслідків, обумовлених правочином найму (оренди) земельної ділянки.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази мають бути належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 довів належними та допустимими доказами недійсність договору оренди землі, натомість, ТОВ «Агроком» не спростувало ту обставину, що спірний договір оренди було укладено не ОСОБА_3, а іншою особою, яка не мала повноважень представництва на вчинення правочину.

Позовні вимоги про визнання договору оренди землі недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Витрати ОСОБА_3 на проведення судової почеркознавчої експертизи рівні 3972,00 грн. (рахунок від 20 січня 2017 року №17-190/01, акт здачі-приймання висновку судового експерта №17-190 від 31 травня 2017 року) (а.с.148, 154). Витрати ОСОБА_3 на сплату судового збору за подання позовної заяви рівні 243,60 грн., за подання апеляційної скарги рівні 606,32 грн., що в загальній сумі складає 849,92 грн. (а.с.1, 82).

Таким чином, понесені та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню з відповідача ТОВ «Агроком» на користь позивача ОСОБА_3

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 13 липня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.

Визнати недійсним укладений 7 грудня 2011 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком» (код ЄДРПОУ 30820882), зареєстрований у відділі Державного агентства земельних ресурсів у Миколаївському районі Одеської області 15 листопада 2012 року за №512358284000546 Договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,34 га (кадастровий номер 5123582800:01:002:0129) цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розташованої на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, належної на праві власності ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №015221, виданого 1 липня 2005 року Миколаївським районним відділом земельних ресурсів.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (код ЄДРПОУ 30820882) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору в загальній сумі 849 грн. 92 коп., витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 3973 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2