Ухвала суду № 67910283, 18.07.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/5024/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/4205/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут», ОСОБА_4 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб - ОСОБА_5, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області про розірвання договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2016 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, за участі третіх осіб - ОСОБА_5, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області про розірвання договору купівлі-продажу.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року відкрито провадження у цій справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 оскаржив таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою, винесена з порушенням норм цивільного законодавства, відповідно підлягає скасуванню.

Покликаючись на приписи ч. 1 ст. 109 ЦПК України, зазначає, що оскільки він проживає за адресою: АДРЕСА_1, що територіально належить до Личаківського району м. Львова, відтак, справа підсудна Личаківському районному суду м. Львова.

Просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року скасувати, питання про відкриття провадження по справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися. Тому розгляд справи згідно із приписами ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення такої, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із п. 5 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов"язків має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 122 ЦПК України регламентує дії судді при вирішенні питання відкриття провадження у справі. Про відкриття провадження у справі суддя постановляє ухвалу.

Суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.15 ЦПК).

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

За загальним правилом статті 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а до юридичних осіб - за їхнім місцезнаходженням.

Однак, відповідно до приписів ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Крім цього, як роз»яснено в п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан Беркут» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, за участі третіх осіб - ОСОБА_5, Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області про розірвання договору купівлі-продажу.

Позов поданий з приводу розірвання договору щодо цегляної площадки (споруди), нежитловою площею 1379,3 кв.м. нежитлових приміщень, яка знаходиться у м. Львові по вул. Володимира Великого 59 «б», тобто щодо нерухомого майна, яке знаходиться на території Франківського району м.Львова.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позов поданий в суд позивачем з дотриманням вимог ч. 1 ст. 114 ЦПК України та суд першої інстанції не допустив порушення правил підсудності при відкритті провадження у даній справі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає. А відтак, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209 ч. 3, 303, п.1 ч. 2 ст. 307, п.1.ч.1. ст.312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що в силу вимог ст. 324 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.