Рішення № 67909846, 26.07.2017, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/426/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь 28029грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судові витрати.

Свої вимоги мотивують наступним.

05.07.2016р. близько 11.00год. на перехресті вулиць Львівська та Промислова в м.Червоноград Львівської області ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мерседес» не надав переваги у русі автомобілю марки «Фольксваген Гольф», який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним автомобілем, який від удару розвернуло і він вїхав в правий бік автомобіля «Джилі», внаслідок чого ці транспортні засоби отримали пошкодження.

Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даного правопорушення.

05.07.2016р. він звернувся до ВАТ АСК «Скарбниця» із заявою про виплату страхового відшкодування.

На ремонт автомобіля він витратив 73108грн. Страховою компанією йому сплачено 45079,98грн. страхового відшкодування.

Таким чином, йому не доплачено 28029грн., які підлягають стягненню з відповідач, який є винуватцем ДТП.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали.

Навели суду обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав.

Пояснив, що йому відомо про те, що позивач придбав не всі запчастини, які зазначені в представлених ним фінансових документах.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка їх завдала за наявності її вини.

Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, що застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

В пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» справ №4 від 01.03.2013р. розяснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В судовому засіданні доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП щодо вчинення ДТП, під час якого пошкоджено автомобіль, належний ОСОБА_1, що стверджується постановою Сокальського районного суду №454/2001/16-п від 03.08.2016р. та постановою Апеляційного суду Львівської області від 20.10.2016р.

Відповідно до Звіту №1748/16 додатку до звіту №1473/16 від 02.09.2016р., вартість відновлювального ремонту належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля марки «Volksvagen Golf», р.н.з. ВС2159ЕМ приймається рівним дійсній (ринковій) вартості даного автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 81573,12грн., оскільки вартість такого ремонту (355015,66грн) перевищує дійсну вартість цього транспортного засобу. Даний звіт складено з врахуванням протоколів огляду транспортного засобу від 07.07.2016р. та 08.07.2016р.

З виписки по рахунку та розпорядження встановлено, що ПрАТ АСК «Скарбниця» виплачено ОСОБА_1 45079,98грн. страхового відшкодування.

Згідно наданих позивачем товарних чеків від 05.07.2016р., 07.11.2016р.,29.11.2016р., рахунку №76 від 05.11.2016р., рахунку №77 від 05.11.2016р., наряду-замовлення №060 від 09.11.2016р., чеку від 14.12.2016р. та експрес-накладної від 12.12.2016р. вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 73108грн., в тому числі, витрати на евакуацію автомобіля.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами існує спір щодо розміру матеріальної шкоди.

Відповідач заперечує проти того, що позивачем на ремонт автомобіля понесено витрати в сумі 73108грн., однак, жодних доказів на підтвердження свої тверджень суду не надав.

У відповідності до ст.143 ЦПК України, для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, враховуючи вимоги ст.10 ЦПК України, повинні довести суду обставини, на які вони покликаються, зокрема, ініціювати проведення відповідної експертизи, виклик свідків тощо.

Відповідно до чч.3 і 4 ст.10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному й повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

З огляду на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, після виконання судом вимог ч.4 ст.10 ЦПК не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд відповідно до вимог стст.212, 213 ЦПК ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у порушення вимог стст.10, 60 ЦПК ухилився від доведення обставин, на які посилався.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позивачем надано підтвердження понесення ним на ремонт автомобіля 28029грн. крім страхового відшкодування, виплаченого страховою компанією.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 640грн., сплата якого стверджується квитанцію від 16.02.2017р.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів оплати правової допомоги, а тому, вимога про стягнення таких витрат з відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28029 (двадцять вісім тисяч двадцять девять) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення в той самий строк з дня отримання його копії.

Головуючий: М. Я. Адамович