Рішення № 67901096, 10.07.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16452/17

Провадження № 2/761/5149/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 липня 2017 року року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пені за прострочення та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінантна» (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 23 032, 20 грн.,пеню в розмірі 1 980, 87 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 417, 69 грн., 3 % річних в розмірі 212, 24 грн., моральну шкоду в розмірі 2 531, 00 грн., а всього 29 174, 00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.09.2016 сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням позивача. Поставою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2016 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаної ДТП, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача. 03.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування з відповідним пакетом документів. Відповідач 06.11.2016 провів оцінку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю позивача. Відповідно до Звіту №82-D/24/8 від 06.11.2016 вартість завданого збитку становить 27 609, 36 грн. без врахування ПДВ. Позивач в свою чергу також замовив незалежну оцінку вартості завданого збитку її майну. При цьому, оцінювачем було виявлено пошкодження по 27 пунктам, в той час коли оцінювачем відповідача виявлено пошкоджень автомобіля лише по 16 пунктам. При цьому, вартість завданого збитку у відповідності до Звіту, зробленого на замовлення позивача, становить 50 631, 56 грн., а вартість відновлюваного ремонту становить 89 759, 03 грн. 27.03.2017 від відповідача надійшла відповідь на звернення позивача, якою останню було повідомлено про те, що підстави для перегляду суми страхового відшкодування, призначеного за рішенням відповідача до виплати позивачу в розмірі 27 609, 36 грн. - відсутні. Позивача також повідомлено, що вказана сума виплачена останній в повному обсязі, в той час коли відповідно до платіжного доручення, наданого відповідачем же вбачається, що виплачено лише 27 599, 36 грн. При цьому, страхове відшкодування виплачено позивачу через 141 день після подання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування саме з вини страховика. З врахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач мав би виплатити на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 50 631, 56 грн. Крім того, просить стягнути на свою користь пеню за прострочення виплати суми страхового відшкодування період з 01.02.2017 по 23.03.2017 в розмірі 1980, 87 грн., 3 % річних в розмірі 212, 24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1417, 69 грн. відповідності до 625 ЦК України за той же період. Також позивач вказує на ту обставину, що незаконними діями відповідача щодо несвоєчасної та не в повному розмірі здійсненої виплати страхового відшкодування останній було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює в сумі 2 531, 00 грн.

В судове засідання позивач не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.09.2016 в м. Києві по просп. Голосіївському, 90 сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням позивача.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2016 винною у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнуто останню до адміністративної відповідальності (а.с. 7).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у відповідача.

03.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за вх. № 37739 (а.с. 8)

Відповідно до Звіту 82-D/24/8 від 06.11.2016 (а.с. 9-14), зробленого на замовлення відповідача оцінювачем ТОВ «Всеукраїнська експертна компанія «СОВА» ОСОБА_3, вартість завданого збитку автомобілю позивача становить 27 609, 36 грн. без врахування ПДВ.

Позивач не погодився із розміром завданого збитку, визначеного вказаним Звітом та замовив власне експертне дослідження, при цьому звернувся до відповідача із заявою про перегляд розрахунку суми страхового відшкодування, що підлягає до виплати позивачу (а.с. 22).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 7/1-17 від 03.01.2017, зробленого на замовлення позивача ФОП ОСОБА_4 (а.с. 25-45), вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, складає 50 631, 56 грн.

26.01.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за вх. 35726 із зазначенням реквізитів для перерахунку належних до виплати коштів позивачу (а.с. 45).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. ст. 9 вказаного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого (ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 вказаного Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем здійснено позивачу виплату страхової суми в розмірі 27 599, 36 грн. (а.с. 49). Проте зі змісту положень Закону України зі змісту вказаних норм вбачається, що розмір страхового відшкодування, належний до виплати позивачу в даному випадку обмежується розміром страхової суми, яка становить 50 000 грн. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що ремонт автомобіля позивача було проведено, а тому розмір недоплаченої суми страхового відшкодування має бути розрахований наступним чином: 50 000 грн. (розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну) - 27 599, 36 грн. (виплачена відповідачем сума страхового відшкодування) = 22 400, 64 грн. - 20 % ПДВ = 17 920, 51 грн.

З врахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 17 920, 51 грн.

Щодо стягнення пені за час прострочення здійснення виплати страхового відшкодування за період з 01.02.2017 по 23.03.2017 в розмірі 1980, 87 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як вже було встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування 03.11.2016, а отже, страхову виплату відповідач мав здійснити не пізніше 01.02.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, страхова виплата була здійснена лише 24.03.2017, а отже відповідачем прострочено виплату страхового відшкодування за період з 02.02.2017 по 23.03.2017. Оскільки відповідачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування саме в розмірі 27 609, 36 грн. (а.с. 47), то саме вказана сума має братись до уваги під час розрахунку пені за прострочення здійснення страхової виплати. Крім того, як вже було встановлено судом, страхова виплата майну потерпілих обмежується сумою в 50 000 грн.

З врахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 27 609, 36 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період з 02.02.2017 по 23.03.2017, яка становить 1080, 17 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 212, 24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1417, 69 грн. відповідності до 625 ЦК України за період з 01.02.2017 по 23.03.2017 суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаної вимоги з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

З врахуванням наведеного, вимога про стягнення на користь позивача 3 % річних в розмірі 212, 24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1417, 69 грн. відповідності до 625 ЦК України за період з 01.02.2017 по 23.03.2017, - задоволенню не підлягає, оскільки між сторонами не виникало жодних договірних зобов'язань, відповідач не є страховиком позивача.

Щодо стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням страховиком зобов'язань за договором страхування, суди повинні виходити з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов'язальними. У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом (стаття 611 ЦК). Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (статті 9, 22 Закону N 1961-IV).

Згідно ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв'язку з порушенням права власності.

Разом з тим, згідно положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного вище, враховуючи обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме внаслідок дій відповідача позивачу було завдано моральної шкоди, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2 531, 00 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. 10, 59, 60, 61, 88, 209, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 223-228, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінантна» (адреса: м. Київ. вул. Саксаганського, 119, оф. 6, код ЄДРПОУ - 35265086) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) суму страхового відшкодування в розмірі 17 920, 51 грн., пеню за прострочення здійснення страхового відшкодування за період з 02.02.2017 по 23.03.2017 в розмірі 1087, 17 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 640 грн., а всього 19 647, 68 грн.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: