Рішення № 67899447, 20.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/7138/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К.

справа №760/3666/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Поливач Л.Д.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача Чендакової І.О.

відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 14 березня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року ТОВ «НОВОБУДОВА» звернулося до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_2 16958,73 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «НОВОБУДОВА» є експлуатуючою та обслуговуючою організацією будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 є власником квартири №12 в цьому будинку, проте останній своїх обов»язків із сплати ЖКП (утримання будинку та прибудинкової території, ЦО, ГВП, водовідведення, ХВП) належним чином не виконує та за період з січня 2014 року по листопад 2016 року складає 16958,73 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 14 березня 2017 року позовні вимоги ТОВ «НОВОБУДОВА» задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_2 10496 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з січня 2014 року по липень 2015 року та 1378 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату суми судового збору. Вимоги в частині стягнення заборгованості за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року залишені без розгляду.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати. В апеляційній скарзі посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин у справі. Зокрема вказує про неправильність посилання на ст.ст. 66-68 ЖК України; не з»ясування повноти та якості наданих ЖКП; невідповідність розрахунку заборгованості вимогам законодавства про бухгалтерський облік.

Посилається на те, що ТОВ «НОВОБУДОВА» не є балансоутримувачем будинку.

Вказує також, що питання про стягнення заборгованості за січень 2014 року вирішено в іншій справі.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов»язком власника, наймача є своєчасно вносити квартирну плату та плату за спожиті житлово-комунальні послуги, відтак вартість спожитих, але несплачених послуг підлягає стягненню в судовому порядку.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і спору - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

З матеріалів справи убачається, що будинок АДРЕСА_1 відповідно до рішення Правління АТ ХК «Кивміськбуд» від №142 від 16 червня 2004 року передано для експлуатації та обслуговування ТОВ «НОВОБУДОВА».

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 04 березня 2011 року у справі між тими самими сторонами та про той самий предмет, з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за надані ЖКП за період з 01 лютого 2008 року по липень 2009 року.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду м.Києва від 11 червня 2014 року, з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за надані ЖКП за період з квітня 2010 року по липень 2014 року.

Зазначеним встановлено та не оспорювалось, що сторони перебувають між собою у відносинах, які врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ТОВ «НОВОБУДОВА» надаються послуги, а на ОСОБА_2 покладається обов»язок щодо їх сплати.

Доводи апеляційної скарги не містять висновків на спростування обставини, що ТОВ «НОВОБУДОВА» є балансоутримувачем будинку та відповідно цій юридичній особі належить право вимоги до споживачів.

Посилання апеляційної скарги на невідповідність розрахунку заборгованості вимогам законодавства про бухгалтерський облік колегія суддів відхиляє, оскільки розрахунок являє собою звід даних, отриманих у результаті опрацювання інформації (нормативної та фінансової) про сплату споживачами плати за отримані ЖКП. Доводи ОСОБА_2 в цій частині не підтверджені документальними доказами, якими, зокрема, можуть бути квитанції про сплату житлово-комунальних послуг.

З розрахунку заборгованості убачається, що в період з січня 2014 року по липень 2015 року ОСОБА_2 надавались житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, ЦО, ГВП, водовідведення, ХВП), вартість яких склала 10496,17 грн., проте вони не були оплачені.

Відповідно до частин 1-4 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст.10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.

У контексті одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним фактором є обов»язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Посилання апеляційної скарги на обставину не з»ясування судом обставин повноти та якості наданих ЖКП не ґрунтуються на принципах, відповідно до яких такі обставини мають доводитися сторонами спору та оцінюватися судом.

Відповідачем ОСОБА_2 відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не зазначено доказів на підтвердження надання неякісних послуг, яким суд міг би надати оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що питання заборгованості за січень 2014 року вирішено в іншій справі, колегією суддів перевірені та відхиляються, оскільки відповідно до рішення Апеляційного суду м.Києва від 11 червня 2014 року, яким частково змінено рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року, заборгованість стягнуто станом на 01 січня 2014 року, що також убачається із даних довідки №49 від 19 травня 2014 року.

Посилання суду на ст.ст. 66-68 ЖК України, які структурно віднесені до глави 2 ЖК України «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки в іншому не допущено порушення норм матеріального права. Окрім того, помилкове посилання суду на 66-68 ЖК України не дає підстав уважати про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Л.Д. Поливач