Ухвала суду № 67896864, 25.07.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3815/17

Провадження № 2/591/2147/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2017 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Кривцова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, виділ в натурі частини нежитлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2017 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі у власність позивача частини нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122, загальною площею 380,0 кв. м., що складає 12/1000 частин нежитлового приміщення виробничої будівлі під літерою «А-3», та включає в себе приміщення №1 пл. 380,0 кв. м., припинення права спільної часткової власності на частину нежитлового приміщення, визнання окремим об’єктом нерухомого майна нежитлове приміщення, визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення.

Відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавством, до господарського суду мають право також звертатись фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявлено позов з метою захисту своїх порушених прав, як фізичної особи-підприємця, що витікають з договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення укладеного 25 березня 2003 року між підприємцем ОСОБА_1, яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та ВАТ «Домобудівник» в особі голови правління ОСОБА_2 – тобто договору, укладеного між двома господарюючими суб’єктами.

Стаття 1 ГК України регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до положення п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ пов’язаних із захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

За таких обставин, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження, так як справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, виділ в натурі частини нежитлового приміщення.

Роз’яснити позивачу, що вона має право звернутися з даним позовом в порядку господарського судочинства до господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова