Вирок № 67892361, 24.07.2017, Березанський районний суд Миколаївської області

24.07.2017 Справа № 469/921/17

1-кп/469/117/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Старчеус О.П.

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження №12017150150000221 від 16.05.2017 року щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобовязаного, розлученого, на утриманні 2 н/л дітей, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження :

прокурор - Чобану Д.Г.

обвинувачений - ОСОБА_1

потерпілий - ОСОБА_2

Судом визнано доведеним, що 06.05.2017 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщення домоволодіння, розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Виноградне, вул.Виноградна, 24, розуміючи, що його діяння є незаконним та протиправним, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, цілеспрямовано завдав один удар правою ногою в область живота потерпілому ОСОБА_2, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву тонкої кішки, що супроводжувався фібринозним перитонітом, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.121 КК України «Умисне тяжке тілесне ушкодження», тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Зазначені обставини підтвердженітакими доказами:

- показами обвинуваченого ОСОБА_1, який у судовому засіданні повністю визнав свою винність у вчиненні злочину, викладені у обвинувальному акті обставини не оспорював та пояснив, що у ході конфлікту з потерпілим завдав йому один удар правою ногою в область живота, не передбачаючи можливих тяжких наслідків. Він був дуже пяним і мало, що памятає. Через декілька днів він дізнався, що потерпілий в лікарні. Поки він зібрався його відвідати, той вже виписався додому. Збитки потерпілому на лікування ним відшкодовано. Цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі;

- показами потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що в ході сварки обвинувачений ОСОБА_1 вдарив його ногою в живіт. Наступного дня йому стало дуже погано і «швидка» його доставила в лікарню, де він лікувався протягом 15 днів. Обвинувачений збитки йому відшкодував повністю, претензій до нього він не має;

- витягом з ЄРДР від 16.05.2017р. підтверджується факт нанесення потерпілому ОСОБА_2 06.05.2017 року близько 01.00 год. тяжкого тілесного ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, у вигляді травматичного розриву тонкої кішки, який супроводжувався фібринозним перитонітом (а.с.37);

- заявою потерпілого ОСОБА_2 до Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 15.05.2017 року про завдання йому 06.05.2017 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с.38);

-висновком судово-медичної експертизи №662 від 25.05.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мало місце тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву тонкої кішки, який супроводжувався фібринозним перитонітом, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та яке могло виникнути внаслідок однієї ударної дії тупого твердого предмету з місцем прикладеної сили в область передньої черевної стінки, можливо в час вказаний ОСОБА_2 при зверненні до лікарні (22.00 год. 05.05.2017 року).

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину та надав показання суду з приводу предявленого йому обвинувачення, які узгоджуються з обставинами, викладеному в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України вирішив обмежитись дослідженням вказаних доказів та документів, що характеризують обвинуваченого і впливають на покарання.

Обставинами, що помякшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, відшкодування потерпілому завданих матеріальних збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, його негативну характеристику з місця проживання та те, що на "Д" обліку у закладах охорони здоров'я він не перебуває,узгоджену думку сторін кримінального провадження про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді, про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, що не становитиме високої небезпеки для суспільства, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

До початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 4591,96 грн.

Вирішуючи питання чи підлягає задоволенню зазначений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно положень ч.1., ч.3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, за загальним правилом, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи в обґрунтування цивільного позову довідки Березанської ЦРЛ від 02.06.2017 року (а.п.25) загальний розмір витрат, які поніс медичний заклад на стаціонарне лікування ОСОБА_2 складає 4591,96 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на положеннях закону, і є обґрунтованими, заявлений цивільний позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України надані суду документи зберігати при справі.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370 ,374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на пять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого такі обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави в особі Березанської центральної районної лікарні (отримувач коштів районний бюджет, р/р 31413544700047, ГУДКСУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37969258, МФО 826013, код платежу 24060300 «Інші надходження») кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 4591,96 грн.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України надані суду документи зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя :