Ухвала суду № 67890342, 17.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2026/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Шиянової Н.С., представників відповідача Кучеренка І.В. та Чумак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМПОЧКА» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАМПОЧКА» (далі ТОВ «ЛАМПОЧКА») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2016 року № 0001641405 та № 0001651405.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 10 по 23 березня 2016 року заступником начальника відділу митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «ЛАМПОЧКА» за митними деклараціями № 500060001/2013/54772 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55751 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/57068 від 25.12.2013 року, № 500060001/2013/57311 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/57239 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57245 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/54728 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55757 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/55774 від 17.12.2013 року, № 500060001/2014/80 від 04.01.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 6 квітня 2016 року за № 71/15-32-14-05-1/35749786, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 52 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в частині надання позивачем недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості товару, та, як наслідок, несплати до Державного бюджету митних платежів в сумі 103961 грн. 59 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2016 року № 0001641405, яким ТОВ «ЛАМПОЧКА» збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 38821 грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9705 грн. 47 коп., а також № 0001651405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 65139 грн. 73 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16284 грн. 93 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Митного кодексу України та Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року позовні вимоги ТОВ «ЛАМПОЧКА» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 20 квітня 2016 року № 0001641405 та № 0001651405.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ГУ ДФС в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно враховано доводи відповідача, що мають значення для справи. Так, судом не прийнято до уваги встановлення контролюючим органом за результатами проведеної перевірки позивача фактів заниження бази оподаткування митними платежами за перевірений період за 10 митними деклараціями, що є порушенням статей 49, 50 та 52 Митного кодексу України, а також п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 10 по 23 березня 2016 року заступником начальника відділу митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «ЛАМПОЧКА» за митними деклараціями № 500060001/2013/54772 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55751 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/57068 від 25.12.2013 року, № 500060001/2013/57311 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/57239 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57245 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/54728 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55757 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/55774 від 17.12.2013 року, № 500060001/2014/80 від 04.01.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 6 квітня 2016 року за № 71/15-32-14-05-1/35749786, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 52 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в частині надання позивачем недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості товару, та, як наслідок, несплати до Державного бюджету митних платежів в сумі 103961 грн. 59 коп., з яких ввізне мито - 38821 грн. 86 коп., податок на додану вартість - 65139 грн. 73 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2016 року № 0001641405, яким ТОВ «ЛАМПОЧКА» збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 38821 грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9705 грн. 47 коп., а також № 0001651405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 65139 грн. 73 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16284 грн. 93 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ЛАМПОЧКА», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано доказів щодо надання позивачем недостовірних відомостей про товар за митними деклараціями № 500060001/2013/54772 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55751 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/57068 від 25.12.2013 року, № 500060001/2013/57311 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/57239 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57245 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/54728 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55757 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/55774 від 17.12.2013 року, № 500060001/2014/80 від 04.01.2014 року.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 названої статті Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 2 ч. 2 названої статті Кодексу визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 1 березня 2016 року № 271, заступником начальника відділу митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «ЛАМПОЧКА» за митними деклараціями № 500060001/2013/54772 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55751 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/57068 від 25.12.2013 року, № 500060001/2013/57311 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/57239 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57245 від 26.12.2013 року, № 500060001/2013/54728 від 11.12.2013 року, № 500060001/2013/55757 від 17.12.2013 року, № 500060001/2013/55774 від 17.12.2013 року, № 500060001/2014/80 від 04.01.2014 року.

Матеріалами справи також встановлено, що за результатами перевірки складено акт від 6 квітня 2016 року за № 71/15-32-14-05-1/35749786, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2 ст. 52 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в частині надання позивачем недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості товару, та, як наслідок, несплати до Державного бюджету митних платежів в сумі 103961 грн. 59 коп., з яких ввізне мито - 38821 грн. 86 коп., податок на додану вартість - 65139 грн. 73 коп. (т. 1 а. с. 20-25).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2016 року № 0001641405, яким ТОВ «ЛАМПОЧКА» збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 38821 грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9705 грн. 47 коп., а також № 0001651405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем 65139 грн. 73 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16284 грн. 93 коп..

Таким чином, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС в Одеській області на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 6 квітня 2016 року за № 71/15-32-14-05-1/35749786, щодо порушення підприємством п. 2 ст. 52 Митного кодексу України та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В названому акті перевірки від 6 квітня 2016 року контролюючим органом зазначено, що ТОВ «ЛАМПОЧКА» за митною декларацією від 17.12.2013 року № 500060001/2013/55757 імпортовано на митну територію України товар: «Овочі свіжі, для харчування населення, не в первинній упаковці, врожай 2013 року: солодкий перець роду Capsiсum, чистою вагою нетто - 11440 кг. Торгівельна марка: «ARAVA» Виробник: «ARAVA EXPORT GROWERS LTD», Ізраїль. Країна виробник: Ізраїль» за кодом згідно УКТЗЕД 0709601000. Вага брутто - 13080 кг; вага нетто - 11440 кг. Фактурна вартість - 16702,40 доларів США. Відправник товару - «ARAVA EXPORT GROWERS LTD», ISRAEL. Контрактоутримувач - компанія «Waytrans limited Corporate corp.», Republic of Panama. Умови поставки - CIP - Одеса. Згідно названої митної декларації № 500060001/2013/55757, контракту від 21 січня 2013 року № 21/01, інвойсів від 10 грудня 2013 року № ODS13-302, від 13 грудня 2013 року № ODS13-302/1 та інших документів, що подавалися під час митного оформлення, встановлено, що продавцем товару є компанія «WAYTRANS LIMITED CORPORATE CORP» (Панама), відправником та виробником товару являється компанія «ARAVA EXPORT GROWERS LTD» (Ізраїль), а покупцем та одержувачем є ТОВ «ЛАМПОЧКА». Митна вартість товару, заявлена декларантом, визначена за основним методом митної вартості та відповідно до графи 45 складає 133502 грн. 28 коп.. При митному оформленні сплачено ПДВ - 32040 грн. 55 коп., мито - 26700 грн. 46 коп. (ставка мита - 20%).

В акті перевірки також зазначено, що відповідно до даних, які містяться в експортному проформі-інвойсі від 11 грудня 2013 року № Т 1727, отриманих від митних органів Ізраїлю на запит Державної Фіскальної Служби України про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товару «свіжі овочі та фрукти» на адресу ТОВ «ЛАМПОЧКА», фактурна вартість товару за коносаментом від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963, імпортованого на митну територію України за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757, дорівнює 17160 дол. США, що за курсом валюти на день митного оформлення становить 137159 грн. 88 коп..

На підставі викладеного, в акті перевірки вказується про порушення ТОВ «ЛАМПОЧКА» п. 2 ст. 52 Митного кодексу України в частині надання недостовірних відомостей про товар, а саме заниження фактурної вартості товару, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару. При цьому, за висновком контролюючого органу, за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757 заниження податкового зобов'язання дорівнює 1609 грн. 34 коп. (у т. ч. за ввізним митом - 731 грн. 52 коп., за ПДВ - 877 грн. 82 коп.).

Таким чином, висновки акта перевірки про заниження ТОВ «ЛАМПОЧКА» податкового зобов'язання за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757 ґрунтуються на аналізі відповідачем даних, що містяться в проформі-інвойсі від 11 грудня 2013 року № Т 1727 та коносаменті від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963, отриманих від митних органів Ізраїлю.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У мотивувальній частині постанови суду першої інстанції зазначено, що на неодноразову пропозицію суду відповідачу надати додаткові докази і обґрунтування правомірності визначення відповідачеві суми грошового зобов'язання, з боку ГУ ДФС в Одеській області до суду не надано ні проформи-інвойсу Т 1727, ні коносаменту від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963 (т. 2 а. с. 135 абз. 4).

Крім того, суд першої інстанції вказав, що з листа Податкової служби Ізраїлю від 1 липня 2015 року не вбачається, що на адресу Міністерства доходів і зборів України надходили будь-які докази (додатки), окрім того і на пропозицію суду документи, на підставі яких відповідач дійшов вищезазначених висновків, не надано (т. 2 а. с. 138 абз. 6).

Наведені доводи Одеського окружного адміністративного суду, які покладені в основу висновку суду про недоведеність контролюючим органом фактів надання позивачем недостовірних відомостей про товар за митними деклараціями, зазначеними в акті перевірки, не ставляться під сумнів ні в апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області, яка надійшла до суду першої інстанції 5 жовтня 2016 року, ні в додаткових поясненнях відповідача, які надійшли до суду апеляційної інстанції 23 травня 2017 року (т. 2 а. с. 145-146, 202-203).

Проте, у судових засіданнях Одеського апеляційного адміністративного суду 24 травня 2017 року та 14 червня 2017 року представниками ГУ ДФС в Одеській області зазначалось, що названі документи, а саме, проформа-інвойс від 11 грудня 2013 року № Т 1727 та коносамент від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963 надавались суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2016 року судом першої інстанції зобов'язано представника відповідача надати на наступне судове засідання копії документів, які надав свідок у судовому засіданні для огляду (т. 1 а. с. 79).

14 червня 2016 року до Одеського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшли додаткові пояснення разом із документами, які були залучені судом до матеріалів справи (т. 1 а. с. 84-97, 123).

Разом з цим, в названих матеріалах, наданих з додатковими поясненнями сторони відповідача, відсутні проформа-інвойс від 11 грудня 2013 року № Т 1727 та коносамент від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963, що спростовує доводи представників ГУ ДФС в Одеській області про надання вказаних документів до суду першої інстанції.

Крім того, у судовому засіданні 14 вересня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом зобов'язано відповідача надати митні декларації та документи, які надавались позивачем при здійсненні митного оформлення, які стали предметом перевірки та по яким проводилась перевірка (т. 1 а. с. 161).

Матеріалами справи встановлено, що 26 вересня 2016 року ГУ ДФС в Одеській області надано до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом документи (т. 1 а. с. 169-248, т. 2 а. с. 1-121).

Проте, у вказаних документах також відсутні проформа-інвойс від 11 грудня 2013 року № Т 1727 та коносамент від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963.

Таким чином, всупереч доводам представників відповідача у судових засіданнях апеляційного суду, контролюючим органом на пропозицію суду першої інстанції дійсно не надані документи, на підставі яких відповідач дійшов висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757.

За таких обставин, на підставі наведених вище положень ч. 2 ст. 71 КАС України щодо обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, висновок суду першої інстанції про недоведеність ГУ ДФС в Одеській області факту заниження позивачем податкового зобов'язання за митною декларацією від 17 грудня 2013 року № 500060001/2013/55757, є правильним.

При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 195 КАС України, надання стороною відповідача проформи-інвойсу від 11 грудня 2013 року № Т 1727 та коносаменту від 10 грудня 2013 року № ZIMUHFA 2907963 до суду апеляційної інстанції, не спростовує правильність наведеного висновку суду першої інстанції, оскільки ненадання відповідачем цих документів до суду першої інстанції не може бути визнане обґрунтованим.

В акті перевірки від 6 квітня 2016 року також зазначено, що аналогічні випадки надання недостовірних відомостей про товар на підставі матеріалів, отриманих від митних органів Ізраїлю, встановлено за митними деклараціями № 500060001/2013/54772 від 11.12.2013, № 500060001/2013/55751 від 17.12.2013, № 500060001/2013/57068 від 25.12.2013, № 500060001/2013/57311 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57239 від 26.12.2013, № 500060001/2013/57245 від 26.12.2013, № 500060001/2013/54728 від 11.12.2013, № 500060001/2013/55774 від 17.12.2013, № 500060001/2014/80 від 04.01.2014, що призвело до заниження митної вартості на порушення п. 2 ст. 52 Митного кодексу України.

Разом з цим, згідно п. 3 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 4 та 5 Розділу II названого Порядку визначено, що в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2 п. 4 Розділу IIІ Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками (пп. 3 п. 4 Розділу ІІІ Порядку).

Підпунктом 7 п. 4 Розділу ІІІ Порядку встановлено, що результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

На підставі п. 2 Розділу ІV Порядку усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків або його законними представниками та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки.

Таким чином, у разі виявлення під час документальної перевірки однотипних порушень та порушень, які повторюються, вказані факти повинні бути згруповані у відомості або таблиці, які додаються до акту документальної перевірки.

При цьому, вказані відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції).

Крім того, зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, при складанні акту перевірки від 6 квітня 2016 року, ГУ ДФС в Одеській області не було складено відомості або таблиці до названого акту документальної перевірки, які б містили повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції) та які б були підписані посадовою особою контролюючого органу, яка проводила перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, у додатку до названого акту наявний лише «Розрахунок податкового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки ТОВ «Лампочка», в якому містяться наступні відомості: номер та дата митної декларації; номер товару; код УКТЗЕД товару за ВМД при митному оформленні; ставка валютного мита за кодом товару, заявленому у МД %; митна вартість товару за МД, грн.; митні платежі, нараховані та сплачені за МД, грн. (ввізне мито, грн. (нараховано у гр. 47 МД); ПДВ, грн.; сплачено усього, грн.); фактурна вартість товару відповідно до матеріалів іноземної країни, грн.; курс валюти, грн.; митна вартість товару, визначена у ході перевірки, грн.; митні платежі, визначені в ході перевірки, грн. (ввізне мито, грн.; ПДВ, грн.; разом, грн.); сума податкового зобов'язання, грн. (ввізне мито, грн.; ПДВ, грн.; разом, грн.) (т. 1 а. с. 26).

Разом з цим, в названому додатку відсутній перелік порушень із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать та перелік документів, на підставі яких ГУ ДФС в Одеській області встановлено порушення позивачем норм митного та податкового законодавства.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, в названому акті перевірки та додатку до нього відсутні посилання на конкретні первинні документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання, що унеможливлює перевірку правильності висновків контролюючого органу.

Аналізуючи викладе, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про порушення відповідачем при складанні акту перевірки від 6 квітня 2016 року про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ «Лампочка» названих вище положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, а відтак, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що рішення, яке прийнято на основі такої перевірки, не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, відповідачем не доведено та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, а саме договори чи платіжні доручення, які б свідчили про наявність контрактів на поставку товарів між ТОВ «Лампочка» та Ізраїльськими компаніями, зазначеними в акті перевірки контролюючого органу, а також наявність розрахунків позивача з цими компаніями за поставку товарів.

В наданих стороною відповідача до суду апеляційної інстанції на підтвердження правильності висновків контролюючого органу документах, а саме експортних інвойсах, в якості одержувача товарів зазначено не позивача, а ТОВ «FOZZY» (т. 2 а. с. 214, 215, 218, 219, 235, 236, 239), що додатково свідчить про безпідставність висновків ГУ ДФС в Одеській області.

Натомість, позивачем на підтвердження того, що ТОВ «Лампочка» здійснювало операції з купівлі-продажу саме з панамською компанією «WEYTRANS LIMITED CORPORATE CORP» надано контракт від 21 січня 2013 року № 21/01, інвойси від 10 та від 13 грудня 2013 року № ODS13-302 та № ODS13-302/1, а також платіжні доручення (т. 1 а. с. 179-182, 177, 178, 64, 66, 68, 70).

Згідно листа компанії «WEYTRANS LIMITED CORPORATE CORP» від 11 січня 2016 року № 1100116/5 свіжі овочі (перець) вагою 11440 кг нетто вартістю 1460 доларів США за метричну тонну відправлено у контейнері JXLU5106361 згідно рахунків - фактур від 13 грудня 2013 року № ODS13-302 та № ODS13-302/1. В названому листі також зазначено, що з компанією «WEYTRANS LIMITED CORPORATE CORP» повністю проведено розрахунок в розмірі 16702,40 доларів США (т. 1 а. с. 61, 62).

Із врахуванням викладеного та наведених вище норм законодавства, висновок суду першої інстанції про недоведеність контролюючим органом порушення позивачем п. 2 ст. 52 Митного кодексу України та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, а, отже, і про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 20 квітня 2016 року № 0001641405 та № 0001651405, є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 24 липня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко