Ухвала суду № 67890279, 20.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11910/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги представника Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» - Дутки Радислава Олександровича, представника Українського інституту національної пам'яті - Рябенка Сергія Дмитровича, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника Київської міської ради - Безносик Алли Олександрівни на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2017 року у справі за розглядом клопотання представника Громадської організації «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» - Зюнькіної Вікторії Вячеславіни, Громадської організації «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Громадської організації «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» та Громадської організації «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» до Київської міської ради про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року, Громадська організація «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» (далі - позивач 1, ГО «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА») та Громадська організація «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» (далі - позивач 2, ГО «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА») звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 11 жовтня 2016 року), просили:

- визнати дії Київської міської ради щодо розгляду на засіданні Комісії з питань перейменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, неправомірними;

- зобов'язати Київську міську раду не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, та не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича;

- визнати нечинним Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» в частині перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери (п.5 Додатку до Рішення №559/559 «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві»), з дати прийняття.

02 серпня 2016 року представником ГО «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» та ГО «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме: всі дій по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, ло ухвалення рішення в адміністративній справі; всі дій по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивачі зазначають, що вищевказане рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства та є очевидно протиправним. Відповідно, набрання чинності рішенням міської ради завдасть значної шкоди інтересам позивачів, матиме негативні наслідки, що потребуватиме набагато більших зусиль та правових засобів для їх подолання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу Громадської організації «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року - без змін.

15 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення адміністративного позову від 14 грудня 2016 року, яким просили вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії п.5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 року «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- заборони відповідачеві вчиняти певні дії, а саме: не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

12 червня 2017 року представниками позивачів подано клопотання про зміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, що фактично є зміною прохальної частини клопотання, в рамках вирішення клопотання позивачів від 14.12.2016 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі №826/11910/16, а саме позивачі просять викласти п.2 резолютивної частини клопотання про забезпечення адміністративного позову від 14.12.2016 в наступній редакції: - заборони відповідачу вчиняти всі дії по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Позивачі повідомили, що раніше подане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме: всіх дій по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі, вже втратило актуальність.

Всі інші вимоги наведені у клопотанні від 14.12.2016 року, залишаються незмінними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2017 року заяву представника Громадської організації «ЄВРЕЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА» та Громадської організації «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Київській міській Раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі № 826/11910/16.

В іншій частині заявленого клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» - Дуткою Радиславом Олександровичем, представником Українського інституту національної пам'яті - Рябенком Сергієм Дмитровичем, представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представником Київської міської ради - Безносик Аллою Олександрівною подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою у задоволення заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу судді першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо звернення осіб які не брали участь у справі з апеляційними скаргами, а саме: представника Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» - Дутки Радислава Олександровича, представника Українського інституту національної пам'яті - Рябенка Сергія Дмитровича, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» в обґрунтування щодо належного апелянта у справі посилається на те, що увічнення у назві об'єкту топоніміки імені Романа Шухевича корелюється із Програмовими засадами діяльності ВО «Свобода», закріпленими в установчих документах, а тому перейменування зазначеного вище проспекту стосується прав, свобод, інтересів та обов'язків діяльності даної політичної партії.

Український інститут національної пам'яті, відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Український інститут національної пам'яті, затвердженого постановою КМУ від 12.11.2014 року №684 та ст.ст. 1, 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, зокрема шляхом здійснення комплексу заходів із увічнення пам'яті учасників українського визвольного руху, тому перейменування проспекту Ватутіна на Шухевича стосується безпосередньо діяльності даного інституту, а тому торкається їхніх прав, свобод, інтересів та обов'язків.

ОСОБА_4 в обґрунтування свого права на апеляційне оскарження даної ухвали у справі посилається на те, що він мешкає на проспекті АДРЕСА_1 безпосередньо стосується його прав, свобод, інтересів та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 185 КАС України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вище зазначеного, апеляційні скарги подано у строк визначений ч.3 ст.186 КАС України та з дотриманням вимог ст.187 КАС України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов до висновку щодо відкриття та призначення зазначених вище апеляційни скарг до розгляду.

Щодо порядку набрання чинності та оприлюднення рішень Київської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на посилання апелянтів про те, що вжиті судом заходи забезпечення адміністративного позову фактично жодним чином не вплинули на прийняте відповідачем рішення, яке вже було опубліковано на офіційному сайті відповідача, тобто на думку апелянтів набуло чинності.

Так, відповідно до ч.3 ст. 44 Регламенту Київської міської ради, затвердженого Рішенням Відповідача від 07.07.2016 р. за №579/579, рішення Київради, що мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті 44 Регламенту. Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради «Хрещатик» не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Колегія суддів зазначає, що акт індивідуальної дії стосується обмеженої кількості осіб, а дане рішення відповідача від 01.06.2017 року, що є предметом у заявленому клопотанні позивачів про забезпечення позову у справі має нормативно - правовий характер, стосується всіх жителів м. Києва та підлягає офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті «Хрещатик».

А також, звертає увагу на надані під час судового засідання пояснення представника Київради про те, що рішення відповідача від 01.06.2017 року підлягає опублікуванню у газеті «Хрещатик».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянтів на те, що рішення відповідача від 01.06.2017 року опубліковано на офіційному веб-сайті Київської міської ради і тому вже набуло чинності, суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Щодо посилання апелянтів на не доведеність та відсутність обставин та обґрунтування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 р. у даній справі апеляційну скаргу Громадської організації «АНТИФАШИСТСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ЛІГА» - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову від 02.08.2016 року - без змін.

Та зазначає, що адміністративний позов та заява про забезпечення позову позивачами подано 02.08.2016 року, які стосувалися вже прийнятого на той момент рішення від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери.

Проте, 15 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення адміністративного позову від 14 грудня 2016 року, яким просили вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії п.5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 року «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- заборони відповідачеві вчиняти певні дії, а саме: не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Та, 12 червня 2017 року керуючись ч.2 ст.118 КАС України, звернулися до суду першої інстанції із клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, а саме змінити п.2.2 резолютивної частини клопотання від 14.12.2016 року при його розгляді наступною редакцією: « 2.2. заборони Відповідачеві вчиняти всі дії гю підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 01.06.2017 року щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.».

Відповідно до ч. 1 ст.. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Комісія з питань перейменувань Київради 08.06.2016 року на своєму засіданні прийняла рішення запропонувати депутатам Київради розглянути на засіданні сесії питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту - на проспект Степана Бандери.

Про це стало відомо позивачам з повідомлення прес-служби міськадміністрації.

Так, Комісія рекомендувала міському голові внести до Київради подання щодо перейменування, зокрема, проспект Ватутіна - на проспект Романа Шухевича та проспект Московський - на проспект Степана Бандери.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з 28 березня по 28 травня 2016 року тривали громадські обговорення на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва з питання перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича, а також перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери.

Відповідно до інформації про підсумки громадського обговорення щодо перейменування

вулиць міста Києва щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича всього голосів було 5792, з них кількість «за» - 3165, що у % співвідношенні складає - 55, кількість «проти» - 2627, що у % співвідношенні складає - 45.

Кількість опублікованих редакцій/пропозицій - 305.

Щодо перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери зібрано голосів було 5694, з них кількість «за» - 3146, що у % співвідношенні складає - 55, кількість «проти» - 2548, що у % співвідношенні складає - 45. Кількість опублікованих редакцій/пропозицій - 249.

Як зазначають позивачі, перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, а проспекту Ватутіна на проспект Шухевича викликали зайву суспільну напругу і супротив громадянського суспільства.

Зокрема, електронна петиція «Не допустить переименования Московского проспекта в проспект имени Степана Бандеры и присвоить ему нейтральное название» набрала більше 10 000 голосів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою суду першої інстанції від 05.04.2017 року витребувано від Київської міської ради пояснення щодо використання під час громадського обговорення та голосування певних програмних продуктів або засобів: документи (рішення відповідача), що стосуються використання певного виду програмного продукту для громадського обговорення та голосування, регламент та правила проведення голосування; докази їх оприлюднення для учасників голосування; договори, щодо програмного забезпечення, яке використовувалося при здійсненні громадського обговорення та голосування, сертифікат або аналіз компетентним органом; узагальнення пропозицій (зауважень) в рамках даних громадських обговорень та звіт; письмові пояснення щодо визначення проведення громадського обговорення у формі саме електронних консультацій, оскільки форми проведення громадського обговорення визначаються організатором, виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників.

Проте, жодних письмових доказів щодо використання під час громадського обговорення та голосування певних програмних продуктів або засобів відповідачем не надано.

Законодавство України, що регулює питання присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, ґрунтується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Порядку найменування об'єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об'єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 232/9920 та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.7 Порядку зміна назви (перейменування) об'єктів міського підпорядкування здійснюється у виняткових випадках, а саме: при відновленні історично сформованих найменувань, які мають особливу культурно-історичну цінність; при перейменуванні в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з іменами осіб, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні; при зміні статусу і/або функціонального призначення відповідного об'єкта; з метою усунення дублювання найменувань в межах території міста.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 01.06.2017 Київрада проголосувала за перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

За ухвалення відповідного проекту рішення проголосували 87 депутатів при мінімально необхідних 61.

Відтак, оскільки станом на 12.06.2017 провадження по справі триває, а спір не вирішено по суті заявлених позовних вимог, а зміна обставин: передача на підпис та оприлюднення рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича унеможливить захист прав позивачів у рамках заявленого позову та, як наслідок, зумовить подання нового адміністративного позову позивачами, що призведе до втрат часу для захисту порушених прав.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на посилання апелянтів на те, що висловлену правову позицію в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 р. у справі №826/11910/16 щодо аналогічних вимог позивачів щодо задоволення клопотання про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 02 серпня 2016 року позивачами у справі було подано заяву про забезпечення адміністративного позову, якою позивачі просили суд заборонити відповідачеві вчиняти певні дії по ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме: всі дії по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 07.07.2016 року щодо перейменування Московського проспекту - на проспект Степана Бандери, та по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 15 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення адміністративного позову від 14 грудня 2016 року, яким просили вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії п.5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» до Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 року «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- заборони відповідачеві вчиняти певні дії, а саме: не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Також, звертає увагу на те, що в порушення установленого КАС України терміну суд першої інстанції не розглянув зазначене вище клопотання позивачів від 14.12.2016 р., що призвело до прийняття 01 червня 2017 року на пленарному засіданні Київської міської ради рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на Романа Шухевича.

На підставі вище зазначеного, 12 червня 2017 року позивачі звернулися до суду першої інстанції, керуючись ч.2 ст.118 КАС України, із клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, а саме змінити п.2.2 резолютивної частини клопотання від 14.12.2016 року при його розгляді наступною редакцією: « 2.2. заборони Відповідачеві вчиняти всі дії по підписанню та оприлюдненню рішення сесії депутатів Київради від 01.06.2017 року щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.».

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянтів щодо розгляду аналогічного клопотання позивачів про забезпечення позову судом першої та апеляційної інстанції, повністю спростовуються вищевикладеним.

Колегія суддів зазначає та як вбачається з матеріалів справи, дві вимоги щодо першого клопотання позивачів щодо забезпечення позову, які не були задоволені судом першої та апеляційної інстанції, повністю відрізняються від зовсім інших двох вимог щодо забезпечення адміністративного позову, які розглядалися судом першої інстанції 12.06.2017 р., та частково було задоволено судом тільки другу змінену вимогу щодо забезпечення адміністративного позову.

Так, відмова у задоволенні першого клопотання по забезпеченню позову у даній адміністративній справі відбулася до початку її розгляду, і тому не могла спричинити невідворотних процесуальних наслідків, оскільки позивачі мали процесуальну можливість скористатися своїм правом на зміну предмету позову до початку розгляду справи.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що заборона публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 р. щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі, то відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову у цій частині процесуально неможлива, оскільки невжиття цього заходів вочевидь призведе до повної неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення по справі, проти чого однозначно застерігає ч.1 ст. 117 КАС України.

Також, зазначає, що подальше продовження вчинення відповідачем дій по відновленню процедури розгляду перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича призведе до розгляду на засіданні сесії депутатів Київради, і далі до прийняття, підписання та опублікування рішення, що є предметом позову.

Негативні наслідки, які таке рішення за собою потягне після підписання та опублікування рішення від 01.06.2017 р. про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на Романа Шухевича призведе до закінчення розгляду справи по одній з позовних вимог позивачів.

Отже, не тільки потребуватимуть набагато більших зусиль та правових засобів для їх подолання, а взагалі вже не буде існувати самого предмету позову.

У зв'язку з чим позивачі змушені звернутись до суду першої інстанції з вимогою про визнання неправомірними дій відповідача щодо розгляду на засіданні Комісії з питань перейменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича та не виносити на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича.

Тобто, якщо буде скасована ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову, вище вказане рішення відповідача від 01.06.2017 р., набере чинності, тобто буде опубліковано в офіційному виданні відповідача - газета «Хрещатик», то взагалі зазначені вимоги позивачів втратять необхідність їх розгляду в судовому порядку, а позивачам захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів необхідно буде звертатися з новим позовом про визнання рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 р. щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича нечинним, а дії депутатів неправомірними.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі на цій стадії судового процесу не мають процесуальної можливості змінити предмет позову стосовно визнання рішення сесії депутатів Київської міської пали від 01.06.2017 р. щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича нечинним, а дії депутатів неправомірними.

У зв'язку із чим існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а розгляд заявлених позивачами позовних вимог в даній адміністративні справі взагалі втратить будь-який сенс.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що є необхідним вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, а саме: не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київради від 01.06.2017 року щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Тобто, доводи апелянта, що нібито взагалі не існує небезпека заподіяння шкоди правам позивачів до ухвалення судового рішення по справі, як встановив суд першої інстанції, суперечать вимогам чинного законодавства та повністю спростовуються вищевикладеним.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу, що в процесі перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича буде використано значну кількість грошових коштів з бюджету м. Києва, а саме платників податків, безпосередньо киян, а зворотнє відновлення становища щодо повернення грошових коштів має складний процес.

Щодо посилання апелянтів на те, що вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними з заявленими позивними вимогами, суперечать вимогами чинного законодавства, матеріалам справи та обставинам справи, у зв'язку із чим клопотання позивачів в частині заборони відповідачеві вчиняти певні дії по винесенню на подальший розгляд сесії депутатів Київради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, до ухвалення рішення в адміністративній справі, вже втратило актуальність внаслідок незаконного прострочення судом першої інстанції строків розгляду клопотання від 14.12.2016 р., а при заміні одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, суд обґрунтовано забезпечив адміністративний позов, колегія суддів зазначає наступне.

Так, оскільки позивачами оскаржена уся процедура перейменування відповідачем проспекту Генерала Ватутіна - на проспект Романа Шухевича, то забезпечення позову, викладене в оскарженій ухвалі суду від 12.06.2017 р., стосується саме позовних вимог позивачів.

На підставі викладеного, вбачається, що і ці доводи апелянтів є безпідставними та необґрунтованими.

У зв'язку із вище зазначеним, колегія суддів приходить до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння правам позивача до ухвалення судового рішення у справі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольняючи сумісну заяву позивачів щодо забезпечення адміністративного позову.

Окрім зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткової обґрунтованості клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі № 826/11910/16, оскільки спосіб забезпечення позову обраний позивачами (заборонити відповідачу вчиняти всі дії по підписанню) може вплинути на права та обов'язки Голови КМР (КМДА) Кличка В.В., в той час як дана особа не є учасником даного спору, що є неприпустимим.

Також, задоволенню не підлягає клопотання позивачів в частині зупинення дії п.5 Додатку «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у м. Києві» до Рішення Київської міської ради №559/559 від 07.07.2016 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у м. Києві» щодо перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери, до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки вказане рішення Київської міської ради в оскаржуваній частині, на час розгляду клопотання про забезпечення позову, набуло чинності, а отже, відсутні підстави вважати, що позивачам необхідно буде докласти значних зусиль для відновлення порушених прав, без вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з частиною 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частиною 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо часткового задоволення заяви позивачів та заборонити Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення по справі №826/11910/16.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову не є вирішенням справи по суті та не тягне за собою невідворотних наслідків, оскільки зберігається можливість продовження процесу прийняття акту Київради після скасування вказаних заходів.

Згідно ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 5 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 102, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника Політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» - Дутки Радислава Олександровича, представника Українського інституту національної пам'яті - Рябенка Сергія Дмитровича, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника Київської міської ради - Безносик Алли Олександрівни - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2017року - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

(Повний текст виготовлено - 25 липня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.