Ухвала суду № 67890031, 24.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" липня 2017 р. Справа №910/12281/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Смірнової Л.Г.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року

у справі № 910/12281/13 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Комунального підприємства „Київський метрополітен"

до Публічного акціонерного товариства „ДОК-3"

про виконання умов договору № 158-ДБМ від 29.12.08

у межах справи № 910/12281/13

за заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ"

до Публічного акціонерного товариства „ДОК-3"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/12281/13 відмовлено повністю у задоволенні заяви КП „Київський метрополітен" до ПАТ „ДОК-3" про виконання умов договору № 158-ДБМ від 29.12.08.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Прокуратура міста Києва звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року та прийняти нове рішення, яким заяву КП „Київський метрополітен" задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Смірнова Л.Г., Сотніков С.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Судом встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 4 Закону України „Про судовий збір", яка передбачає ставки судового збору, викладено в новій редакції.

Так, підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 %, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року, прийнята за наслідками розгляду заяви КП „Київський метрополітен" про виконання боржником умов договору № 158-ДБМ від 29.12.08, за яку заявником було сплачено 2 436,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 252 від 30.12.2015 року, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2 679,60 грн. (2 436 х 110 %).

Разом з тим, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги до прийняття рішення у справі.

Однак, станом на дату прийняття ухвали Київським апеляційним господарським судом, Прокуратурою міста Києва надіслано лист, в якому просить клопотання про відстрочення сплати судового збору не розглядати у зв'язку зі сплатою судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 1 600,00 грн., долучивши при цьому до листа відповідне платіжне доручення № 916 від 10.07.2017 року.

Таким чином, клопотання прокуратури про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі апеляційним судом залишається без розгляду.

Водночас, як було зазначено вище, за подання апеляційної скарги прокуратурою мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2 679,60 грн., а відтак судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для її повернення.

За таких обставин, апеляційна скарга Прокуратури міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 та 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.06.2017 року у справі № 910/12281/13 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Справу № 910/12281/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Л.Г. Смірнова

С.В. Сотніков