Постанова № 67890009, 24.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2017 р. Справа№ 910/16151/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

від позивача: Баженов А.В. за довіреністю №105 від 30.06.2017;

від відповідача: Нестеренко А.М. за довіреністю від 01.02.2017;

органу ДВС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2017

у справі № 910/16151/15 (головуючий суддя Привалов А.І.) по розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

За позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

про стягнення 75 396 931,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі №910/16151/15 скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задоволено. Визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.03.2017р. Скасоване повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.03.2017р., винесене головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютой Іваном Миколайовичем. Зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту Івана Миколайовича відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. №910/16151/15 про стягнення з ТОВ "Фудмережа" заборгованості за кредитом у сумі 69 553 988,00 грн., заборгованість за несплаченими процентами - 4 540 399 грн. 23 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 223 993 грн. 04 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 14 465 грн. 76 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення процентів - 111 996 грн. 52 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 10 578 грн. 08 коп., втрати від інфляції 14 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни на дії державного виконавця №1379/16 від 13.04.0217 - без задоволення.

Скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, судом необґрунтовано задоволено вимогу про зобов'язання відкрити виконавче провадження, також вважає, що у уповноваженої особи Фонду Білої І.В. відсутні повноваження на вчинення дій від імені та в інтересах ПАТ "Банк "Київська Русь".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Ткаченка Б.Р.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 10.07.2017. Зобов'язано Господарський суд міста Києва надати Київському апеляційному господарському суду у строк до 07.07.2017 належно засвідчені копії всіх додатків до скарги ПАТ "Банк Київська Русь" від 13.04.2017 №1379/16, копію відзиву ТОВ "Фудмережа" на зазначену скаргу, та копії всіх інших документів, які надавались учасниками процесу підчас розгляду вказаної скарги.

Проте, Господарський суд міста Києва не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017, не надав копії витребуваних матеріалів, не повідомивши про причини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 відкладено розгляд справи на 17.07.2017 та повторно витребувано від Господарського суду міста Києва копії документів.

17.07.2017 від органу ДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.07.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16151/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, призначено розгляд справи на 24.07.2017, витребувано від Господарського суду міста Києва копії документів.

20.07.2017 від Господарського суду міста Києва надійшли копії документів, які стосуються оскарження дій органу ДВС.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16151/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Смірнової Л.Г., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження,

Орган ДВС явку представників у судове засідання не забезпечив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

З метою не порушення та не обмеження скаржника у здійсненні прав, передбачених п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), та строків розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, встановлених ч. 2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі представників органу ДВС.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на те, що державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а у Уповноваженої особи Фонду відсутні повноваження щодо представництва інтересів банку.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що державний виконавець безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження, а повноваження Уповноваженої особи Фонду підтверджуються належним чином.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015р. у справі №910/16151/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2016р., позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" заборгованість за кредитом у сумі 69 553 988,00 грн., заборгованість за несплаченими процентами - 4 540 399 грн. 23 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 223 993 грн. 04 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 14 465 грн. 76 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення процентів - 111 996 грн. 52 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 10578 грн. 08 коп., втрати від інфляції - 14000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" в доход Державного бюджета України 73080,00 грн. судового збору.

17.11.2016 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.

14.03.2017 за вих. №1002/16 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білою І.В. було подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення (вх. №8693-0-33-17 від 24.03.2017) до якої були додані: оригінал наказу Господарського суду міста Києва №910/16151/15 від 17.11.2016, оригінал ухвали Господарського суду міста Києва про виправлення помилки у виконавчому листі від 17.11.2016, оригінал платіжного доручення №36 від 15.03.2017 про сплату авансового внеску, копія рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.2016 та копія договору застави №11614-20/15-6 від 13.02.2015 із додатками до нього.

05.04.2017 до ПАТ "Банк "Київська Русь" надійшов лист державно8го виконавця Іванюти І.М. вих. №53668590 від 30.03.2017 з доданим Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 30.03.2017, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому документі зазначено не повне ім'я по батькові посадової особи, яка його видала.

18.04.2017 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.03.2017р. №53668590.

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.03.2017р. №53668590, яке винесене головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютой Іваном Миколайовичем.

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту Івана Миколайовича відкрити виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. №910/16151/15 про стягнення з ТОВ "Фудмережа" заборгованості за кредитом у сумі 69 553 988,00 грн., заборгованість за несплаченими процентами - 4 540 399 грн. 23 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 223 993 грн. 04 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 14 465 грн. 76 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення процентів - 111 996 грн. 52 коп., 27% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 10 578 грн. 08 коп., втрати від інфляції 14 000,00 грн.

За доводами позивача, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання підлягає скасуванню, а дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо його винесення є неправомірними та незаконними.

Задовольняючи скаргу у даній справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи скаржника є обґрунтованими і правомірними, а дії державного виконавця суперечать положенням чинного законодавства.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст.115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 статті 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом,

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як було зазначено вище, 24.03.2017 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" як стягувач звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою № 1002/16 від 14.03.2017р. про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. у справі № 910/16151/15, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2015р. у даній справі

Частиною 1статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. №910/16151/15 містить лише ініціали посадової особи, яка його видала, в той час як Закон вимагає повного зазначення ім'я та по батькові вказаної особи.

Однак, як вірно вказано судом першої інстанції, відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Враховуючи викладене, місцевим господарським судом правомірно визнано необґрунтованими та безпідставними посилання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на те, що у виконавчому документі в обов'язковому порядку має бути вказано ім'я та по батькові судді, а не ініціали.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, наказ Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. у даній справі повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, оскільки останній, зокрема, містить підпис уповноваженої посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів та скріплений гербовою печаткою.

Оскільки іншої причини, ніж те, що у виконавчому документі не зазначено ім'я та по батькові судді Господарського суду міста Києва, виконавчою службою не зазначено, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.03.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є незаконним, що є підставою для його скасування судом.

З огляду на те, що відсутні будь-які інші підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на Закон України "Про виконавче провадження", дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. № 910/16151/15 є такими, що вчинені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Як зазначено у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відхилення доводів боржника про незаконність вимоги щодо зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.2016р. №910/16151/15, оскільки остання спрямована на поновлення порушених прав стягувача, відповідає приписам зазначеної постанови Пленуму ВГСУ, у зв'язку із чим підлягає задоволенню.

Крім цього, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи боржника щодо відсутності повноважень у уповноваженої особи на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Білої І.В. на вчинення дій від імені та в інтересах публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", оскільки Білій І.В. повноваження на вчинення від імені та в інтересах публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" дій надано рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.2016р., яке в судовому порядку не скасоване та було чинним на момент розгляду даної скарги по суті, а доказів відкликання повноважень І.В. Білої як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" матеріали справи не містять.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 04.11.50; ратифікована Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР) (далі - Конвенція), Закону України "Про державну виконавчу службу", Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява N 58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66), отже безпідставне повернення виконавчого документа порушує зазначені приписи Конвенції та Протоколу №1 до неї.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах оскарження, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі №910/16151/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" - без задоволення.

2. Матеріали оскарження у справі № 910/16151/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.Г. Смірнова

М.Г. Чорногуз