Рішення № 67889634, 17.07.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р.Справа № 916/1220/17

Господарський суд Одеської області у складі :

головуючого судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганінні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №160317 від 16.03.2017р.;

від третьої особи 1: ОСОБА_2 за довіреністю №27-6900/17 від 30.03.2017р.

від третьої особи 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1220/17:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "ЧОРНОМОРЕЦЬ";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі, якою є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

2. Державного реєстратора ОСОБА_3 (Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради "РЕЗУЛЬТАТ");

про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ „ЧОРНОМОРЕЦЬ ( далі Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_4 (далі Відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Державного реєстратора ОСОБА_3 Комунальне підприємство Мирнопільської із позовом про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», що складається з будівель загальною площею 80289,0 кв. м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, будинок 1/20, ( далі Обєкт ) з підстав оспорювання або не визнання іншою особою права власності позивача на вказане майно.

З підстав ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 15, 16, 316, 319 ЦК України статті, ст. 20 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач та третя особа 1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) з вимогами не згодні з підстав викладених у відзивах на позов.

В засіданні суду 19.06.2017 р. представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав несплати позивачем судового збору у встановленому розмірі. Клопотання мотивовано приписами п.2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та проаналізувавши вказане клопотання, матеріали справи, вислухавши представників відповідача та 3-ої особи 1 (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) господарський суд відхиляє вказане клопотання за таких підстав.

Провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2017 р.

За п. 2.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Виявивши в процесі розгляду прийнятої позовної заяви та порушеної справи недоплату судового збору за вимогу про визнання права власності на майно, ухвалою від 30 травня 2017р., в порядку п.2.23 вказаної Постанови Пленуму, суд зобовязав позивача доплатити судовий збір в сумі 238 400 грн.

ОСОБА_5 вказаної ухвали позивач не виконав. В засідання суду не зявився з невідомих причин, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

При цьому суд, враховуючи принцип доступності правосуддя, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., вважає за можливим розглянути дану справу без сплати позивачем судового збору у повному обсягу з наступним розподілом судових витрат за ст. 44,49 ГПК України.

В засіданні суду 17.07.2017р. представником відповідача заявлено відвід судді Никифорчуку М.І. з підстав упередженості при розгляді даної справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 липня 2017р. відвід судді Никифорчуку М.І відхилений з підстав недоведеності та безпідставності.

В засіданні суду 17 липня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представників відповідача та 3-ої особи (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників відповідача та 3-ої особи (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: - визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке зона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном на зласний розсуд (ч.І ст.319 ЦК України).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ч.І. ст.320 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути противоправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні (ст. 321 ЦК).

У разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 7 листопада 2012 року у справі N 6-107цс12).

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, позивач свої вимоги ґрунтує наступним.

Позивач зазначає, що ним побудовано та введено в експлуатацію вказаний вище Об'єкт. Після введення в експлуатацію, Позивач набув право власності на даний Об'єкт, яке зареєстроване ще Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 08.09.2011р. (ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно індексний номер 31231224 від 08.09.2011р.) на підставі свідоцтва на нерухоме майно серія САЕ № 538874 від 30.08.2011 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, надалі зареєстроване у Державному реєстрі прав нанерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_6, 06.02.2013 р. за № 94568, згідно із Витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 324541 від 06.02.2013 р.

17 травня 2017 року при одержанні електронної інформаційної довідки Позивачу стало відомо, що право власності на Об'єкт оформлено на іншу особу.

Так, згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка S7349452 від 17.05.2017 р., час формування 18:22:34, право власності на вказаний Об'єкт, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1) зареєстровано за Відповідачем.

17 травня 2017 р. о 17:42:47 державним реєстратором ОСОБА_7 (Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «РЕЗУЛЬТАТ» було прийнято рішення індексний номер: 35229513 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого було зареєстровано за Відповдачем право приватної власності на вказаний Об'єкт , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності 20447707.

Між сторонами по справі 25.04.2014 р. укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, номер за реєстром 6134 (далі - Іпотечний договір).

Відповідно до Іпотечного договору, Банку в іпотеку передано наступне нерухоме майно - вказаний вище Об'єкт, який на підставі Свідоцтва про право власності серії САЕ № 538874, виданого 30.08.2011р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради належить позивачеві.

Зазначений Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань боржників - кількох юридичних осіб - перед Відповідачем за укладеними з цими юридичними особами договорами про відкриття кредитної лінії із відповідними змінами і доповненнями.

В січні 2017 року Позивачем одержано листи від імені Відповідача з яких стало відомо, що юридичні особи, в забезпечення зобов'язань яких укладено Іпотечний договір, не виконували свої зобов'язання за вищенаведеними кредитними договорами.

В зв'язку із зазначеним, Відповідач направив на адресу Позивача ОСОБА_5 про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в яких Відповідач виклав вимогу про виконання Позивачем порушених Боржниками грошових зобов'язань за Кредитними договорами пре відкриття кредитної лінії з наступними змінами і доповненнями та зазначено попередження про те, що у разі невиконання у тридцятиденний строк порушеного зобов'язання, Банк зверне стягнення на предмет іпотеки - вказаний Об'єкт нерухомого майна шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку).

На думку Позивача, зміст зазначених листів, викладені в них вимоги, сума вказаного боргу та застосована Банком процедура Позивача вважаються такими, що порушують норми чинного законодавства.

Позивачем подано позов до Одеського окружного адіміністративного суду з вимогами визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК», ОСОБА_8, а саме: дії щодо звернення стягнення у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (шляхом набуття власності) на предмет іпотеки за іпотечним договором (з майновим поручителем), укладеним 25.04.2014р. між сторона му даній справі (посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, номер за реєстром 6134): вказаний вище Об'єкт нерухомого майна.

Вказана справа № 815/1698/17 на час розгляду даної справи, розглядається Одеським окружним адіністративним господарським судом.

Також, Позивачем подано до Господарського суду Одеської області позов про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ІМЕКСБАНК», ОСОБА_4, припинити будь-які дії, спрямовані на набуття права власності на наступне нерухоме майно: вказаний вище Об'єкт нерухомого майна.

Зазначену позовну заяву прийнято до розгляду Господарським судом Одеської області, справа № 916/485/17. Розгляд справи розпочато, проте на даний час, відповідно до Ухвали Господарського суду Одеської області від 12.04.2017 р. у даній справі, провадження зупинено до набрання законної сили рішення у вищенаведеній справі № 815/1698/17.

На думку позивача, на даний час дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ІМЕКСБАНК», ОСОБА_4 щодо набуття права власності Відповідача на вказаний вище Об'єкт нерухомого майна оскаржуються в судовому порядку.

При цьому позивач зазначає, що Відповідач безумовно був обізнаний про наявність наведених судових справ і, таким чином, дії щодо реєстрації права власності на Об'єкт мали наслідком унеможливити виконання судових рішень в разі задоволення судами позовних вимог Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 5 ст. З Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе їслповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання «включно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий -поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.п. 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 1.2014 р. № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням : зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

В січні 2017 року Позивачем одержано листи від Банка в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з яких стало відомо, що юридичні особи, в забезпечення зобов'язань яких укладено Іпотечний договір, не виконували свої зобов'язання за вищенаведеними кредитними договорами.

В зв'язку із зазначеним, Відповідачем направлено на адресу Позивача ОСОБА_5 про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» (перелік та суми вимог Банку викладені в Додатку № 1 до дано позовної заяви).

В наведених листах Відповідачем викладено вимогу про виконання Позивачем порушених Боржниками грошових зобов'язань за Кредитними договорами про відкриття кредитної лінії з наступними змінами і доповненнями та зазначено попередження про те, що у разі невиконання у тридцятиденний строк порушеного зобов'язання, Банк зверне стягнення на предмет іпотеки - вказаний вище Об'єкт нерухомого майна, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку).

Позивач зазначає, що суми, які вимагаються до погашення за рахунок коштів Позивача є значно вищими, ніж суми заборгованості, встановлені рішеннями господарських судів щодо стягнення заборгованості з Боржників.

Загальна сума заборгованості, яка встановлена судовими рішеннями становить 6 503 121 271,63 грн. та 46418393,95 доларів США.

В той же час, загальна сума вимоги, яка зазначена у відповідних листах-вимогах про усунення порушення становить: 7 284 681 931,94 грн., 79 803 040,87 доларів США, 2 976 542, 82 ЄВРО.

Позивач вказує, що направляючи вимоги про усунення порушення, Банк не вважав за потрібне викласти в даних листах відповідні розрахунки додатково нарахованих сум. Не зазначено, за якою ставкою за який період додатково стягуються проценти, за який період донараховано пеню. Банком не обгрунтовано та не надано доказів того, що у застосованих періодах підлягала застосуванню при зарахуванні процентів за користування Кредитною лінією певна відсоткова ставка, та яким саме чином вона розрахована.

Тобто, із даних листів-вимог неможливо визначити правильність і законність обрахування сум, що вимагаються.

Окрім зазначеного, в квітні 2017 р. Банком направлено на адресу Позивача нові листи з вимогою погашення суми заборгованості позичальників-боржників. При цьому в нових листах, за квітень 2017 року, немає жодної згадки про наявність рішень суду, суми нібито -наявного боргу зазначені без посилання на будь-які розрахунки і наведені суми заборгованості значно перевищують показники, указані в листах, одержаних Позивачем в січні 2017 р.

З огляду на наведене, Банком не встановлено загальну суму заборгованості, в погашення якої оформлено право власності на Об'єкт.

Відповідно до частини 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», у разі набуття права гласності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю геревищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

В зв'язку з тим, що не визначено загальну суму боргу, в погашення якої звернено стягнення на предмет іпотеки, очевидним є порушення прав Позивача як власника предмета іпотеки щодо можливості відшкодування йому певних сум перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.

За таких умов, без встановлення обґрунтованої та законної суми заборгованості, на думку Позивача, відсутні підстави для задоволення вимог Банку.

Згідно листа-вимоги Банку № 7553 від 29.12.2016 р., постановою Господарського суду Одеської області від 10.03.2016 р. у справі № 916/310/16, одного з Боржників - TOB «Круїз делюкс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як зазначено в наведеному листі-вимозі, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 р. у справі № 916/310/16 затверджено реєстр кредиторів TOB «Круїз де люкс» та визнана сума заявлених вимог ПАТ «ІМЕКСБАНК» в розмірі: 136 748 450,68 грн. основний борг, 14 182 298,40 грн. штрафні санкції та пеня.

За листом-вимогою Банку № 7552 від 29.12.2016р., постановою Господарського суду Одеської області від 21.04.2016 р. у справі № 916/526/16, одного з Боржників - TOB «Компанія по торгівлі» - визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області, як зазначено в наведеному листі-вимозі, від 23.08.2016 р. у справі № 916/526/16 затверджено реєстр кредиторів TOB «Компанія по торгівлі» та визнана сума заявлених вимог ПАТ «ІМЕКСБАНК» в розмірі: 313 426 995,3 грн., з яких: 299 639 557,6 грн. основний борг, 13 797 437,70 грн. штрафні санкції та пеня.

Відповідно до п. 4.4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), у разі порушення справи про банкрутство боржника має здійснюватися в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На даний час, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, процедуру ліквідації TOB «Круїз делюкс» та TOB «Компанія по торгівлі» не звершено, дані товариства перебувають в процесі припинення.

Згідно частини 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі гонки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За позицією Вищого господарського суду України з даного питання, яка викладена в Постанові № 11/2268 від 03.06.2010 р., останній зазначив, що крім того, відповідно до ч. З ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності напредмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Проведення оцінки предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності в обов'язковому порядку має передувати зверненню стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем».

При цьому позивач зазначає, що будь-якої оцінки Об'єкта суб'єктами оціночної діяльності не проводилось. Таким чином, на думку Позивача Відповідачем незаконно набуто Об'єкт без встановлення його вартості.

З огляду на приведене суд зазначає, що вказані позивачем обставини справи досліджені судом в межах наявних у справі матеріалів, при цьому позивач не надав доказів оспорювання або невизнання відповідачем його права власності на вказаний Обэкт, тому суд обєктивно позбавлений можливості надати будь-яку оцінку доводам позивача щодо оспорювання або невизнання відповідачем його права власності на вказаний Обэкт

Також суд зазначає, що наведені позивачем обставини справи, на думку суду, не свідчать про оспорювання або невизнання відповідачем його права власності на вказаний Обэкт, як зазначив позивач у позові.

За таких обставин, аналізуючи викладене у сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Щодо вимоги позивача про забезпечення позову суд відхиляє її з підстав необгрунтованості та недоводеності.

За ст. ст. 44,49 ГПК України з позивача слід стягнути до державного бюджету судовий збір за подання позову майнового характеру в розмірі 238 400 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "ЧОРНОМОРЕЦЬ" (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12 а, код ЄДРПОУ 22449841) до Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський район, код утримувача 38016923, банк отримувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31210206783008, код 22030101) суму судового збору у розмірі 238400 (двісті тридцять вісім тисяч чотириста) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24 липня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук