Рішення № 67889455, 20.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017р. Справа № 914/1161/17

За позовною заявою: Стрийського міськрайонного центру зайнятості, м. Стрий, Львівська область

до відповідача: Львівської митниці Державної фіскальної служби, м. Львів

про: стягнення 31 414,01грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність №711 від 27.06.2017р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (Довіреність №1449/9/13-70-10 від 19.01.2017р.)

Права та обовязки, передбачені ст.20, 22 ГПК України розяснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Стрийського міськрайонного центру зайнятості до відповідача: Львівської митниці Державної фіскальної служби про стягнення 31 414,01грн.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.06.2017р.

26.06.2017р. від позивача через канцелярію суду поступила Заява (вх..№22671/17) про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, цей же предмет спору і з тих же підстав.

Представник позивача в судовому засіданні 27.06.2017р. позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 27.06.2017р. представник відповідача заявив усне клопотання про припинення провадження у даній справі, оскільки даний спір непідсудний Господарському суду Львівської області.

Представник позивача заперечив проти усного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 27.06.2017р. оголошено перерву до 11.07.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2017р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.07.2017р. надав суду усні пояснення.

У судовому засіданні 11.07.2017р. оголошено перерву до 20.07.2017р.

17.07.2017р. представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2017р. подав письмові обґрунтування позовних вимог, а також підтримав позов повністю з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, наданих в судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.07.2017р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся 15.01.2014р. до Стрийського міськрайонного центру зайнятості у пошуку роботи. Згідно поданої заяви від 15.01.2014р. наказом №НТ140122 від 22.01.2014р. ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

В подальшому, ОСОБА_3 подано до центру зайнятості Постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/3596/14 від 21.07.2014р. та копію наказу Державної фіскальної служби України від 17.09.2014 № 529-0 «Про поновлення на посаді».

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.09.2014р. №529-о скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013р. № 3898-0 «Про звільнення з роботи ОСОБА_3Р» та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів з 20.12.2013р.

Громадянин ОСОБА_3 перебував на обліку в Стрийському МРЦЗ за період з 15.01.2014р. по 24,09.20І4р. йому виплачено допомогу з безробіття сумі 31414,01грн.

За твердженням позивача, виплачені кошти підлягають поверненню роботодавцем.

В порядку досудового врегулювання спору, Стрийським міським центром зайнятості 30.09.2014р. скеровано відповідачу претензію №1849/18 про повернення коштів у розмірі 31414,01грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач добровільно не повернув кошти, які були виплачені ОСОБА_3 як допомога з безробіття. Відтак, Стрийським міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31414,01грн.

Відповідач не погодився із даним позовом, виходячи з наступного.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції в частині поновлення було звернуто до негайного виконання, наказом Державної фіскальної служби України від 17.09.2014р. № 529-0 «Про поновлення на посаді», ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника митного поста «Стрий», на підставі постанови Львівського окружного суду від 21.07.2014р.

16 жовтня 2014 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс постанову у справі №876/8012/14 за апеляційними скаргами Львівської митниці Міндоходів та Міністерства доходів і зборів України, якою апеляційні скарги задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року по справі 813/3596/14 скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2016р. № К/800/54364/14 Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 10.2014р. у справі № 813/3596/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

02.02.2016р. Львівський окружний адміністративний виніс постанову по справі № 813/3596/14, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, якою адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Як зазначає відповідач, Львівською митницею доведено законність звільнення ОСОБА_3, а відтак, на його думку, позов Стрийського міського центру зайнятості безпідставний, так як ОСОБА_3 не поновлено на роботі за рішенням суду і на даний час відсутні рішення судів про поновлення на посаді ОСОБА_3

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Згідно із матеріалами справи, що ОСОБА_3 працював в Львівської митниці Міндоходів на посаді митного постав «Стрий» Львівської митниці Міндоходів та отримував заробітну плату саме в цьому органі.

Наказом Державної фіскальної служби України від 20.12.2013р. №3898-о ОСОБА_3 звільнений з роботи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014р. у справі № 813/3596/14 адміністративний позов ОСОБА_3 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013р. № 3898-О, поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів.

Наказом Державної фіскальної служби України від 17.09.2014р. №529-о поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів з 20.12.2013р.

В подальшому постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014р. у справі № 813/3596/14 було скасовано, однак, громадянин ОСОБА_3 продовжував працювати на посаді до 14.02.2015р., що підтверджується копією листа №5273/8/13-70-10 від 08.04.2016р., долученого до матеріалів справи.

Отже, за обставинами справи, позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у відповідності до ст.ст. 34, 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_3

Таким чином, відповідач зобов'язаний на підставі частини четвертої статті 35 Закону сплатити позивачу грошові кошти у сумі 31414,01грн.

Разом з тим, Львівська митниця Державної фіскальної служби не позбавлена звернутися з відповідним позовом до ОСОБА_3 з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідальність роботодавця за порушення Закону чітко регулюється статтею 38 Закону.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, доводи відповідача, викладені ним у відзиві, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Судовий збір у справі на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки позивач відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код 39420875) на користь Стрийського міськрайонного центру зайнятості (82400, Львівська область, вул. 1-Листопада, 12, ідентифікаційний код 20786921) 31414,01грн. надмірно виплачених коштів.

3.Стягнути з Львівської митниці Державної фіскальної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код 39420875) в доход державного бюджету 1600,00 грн. судового збору

4.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 24.07.2017р.

Суддя Ділай У.І.