Рішення № 67889121, 05.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2017№910/7227/17

За позовом Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради

до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Нововолинська міська рада

про визнання договору укладеним

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивачa: Шиманський В. С. за довіреністю № 372/01-07 від 23.11.2016;

Чайка О.І. - керівник;

від відповідача: Торбик О.С. за довіреністю від 01.02.2017;

від третьої особи Антонюк Т.М. за довіреністю № 02-50/60 від 11.01.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житлово-комунальне об'єднання Нововолинської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач) про визнання укладеним Договору № 47 від 01.02.2017 з додатками укладеним в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7227/17, її розгляд призначено на 07.06.2017 року.

06.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує.

07.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.06.2015 року.

19.06.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2017 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Нововолинську міську раду, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 05.07.2017 року.

05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2017 року проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи в судовому засіданні 05.07.2017 року надав пояснення щодо заявленого позову.

У судовому засіданні 05.07.2017 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська № 28 751/0107 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно: нежитлове приміщення на першому поверсі площею 65,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Нововолинськ, вул. Соборна, 6, що перебуває на балансі Орендодавця, вартість якого визначена за розрахунком станом на 01.10.2013 і становить 75 842, 91 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення територіально-відокремленого відділення філії - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» (п. 1.2. Договору).

На виконання умов вищевказаного Договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення площею 65,0 м.кв. за адресою: м. Нововлинськ, вул. Соборна, 6, що підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 01.10.2013.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить без ПДВ 770,90 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця, добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. Договору).

За умовами п. 3.5. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, Орендодавцю (п. 3.10. Договору).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 01.10.2013 до 30.09.2015 включно.

Згідно з п. 10.2. Договору умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

У пункті 10.3. Договору зазначено, що зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п. 10.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.

У зв'язку з цим, позивач супровідним листом № 37/01-06 від 01.02.2017 направив на адресу відповідача проект Договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська № 47 від 01.02.2017, який отримано відповідачем 06.02.2017 року.

Відповідь відповідача на означений лист в матеріалах справи відсутня.

08.02.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 46/01-06, в якому просив відповідача укласти вищевказаний договір, проте, відповідач листом № 01/107-311 від 27.02.2017 відмовив позивачу в укладенні договору у зв'язку з високою орендною платою.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що істотні умови договору, в тому числі термін його дії, визначаються лише за згодою сторін, що кореспондується з положеннями статті 627 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як зазначалось судом вище, в силу положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Пунктом 2 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З викладеного вище вбачається, що Договір припинив свою дію 30.09.2015 з урахуванням того, що між сторонами не було укладено Додатковою угоди про продовження строку дії Договору згідно з п. 10.4. Договору.

В частині 7 статті 179 ГК України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України, частинами 2-5 якої, передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування (у тому числі державного замовлення) який видано компетентним органом. У разі ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, що ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони виносить рішення про спонукання до укладення договору чи про його укладення на певних умовах. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (в межах річного строку, визначеного ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України).

Разом з тим, норми чинного законодавства не містять імперативного припису про укладення договору оренди нерухомого майна що перебуває у комунальній власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 909/249/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідачем, як орендарем, не надано погодження на укладення спірного договору оренди, і надісланий йому проект не підписаний, у зв'язку з чим правові підстави вважати його укладеним відсутні.

Слід зазначити, що спосіб визначення розміру орендної плати істотно змінився у зв'язку з прийняттям Нововолинською міською радою рішення від № 45/15 від 22.05.2015 та затвердження «Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Нововолинська та пропорції її розподілу», проте лише наприкінці 2016 року Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Волинь-Експерт» на підставі Договору № 572 від 15.12.2016 за замовленням Виконавчого комітету Нововолинської міської ради було складено Звіт про оцінку спірного орендованого майна станом на 31.12.2016 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено необґрунтованість заявлених позовних вимог, вони не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2017.

Суддя М.Є. Літвінова