Рішення № 67889063, 17.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2017р. Справа № 914/509/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Стрийводоканал», м.Стрий Львівської області

про стягнення 48651,12грн.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго», м.Львів до Комунального підприємства «Стрийводоканал», м.Стрий Львівської області про стягнення 48651,12грн., з яких 27894,04грн. пені, 3441,18грн. 3 % річних, 17315,90грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 16.03.2017р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.04.2017р. В судовому засіданні 19.04.2017р. оголошено перерву до 10.05.2017р. для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом відповідача. В судовому засіданні 10.05.2017р. прийнято заяву позивача (вх.№16531/17 від 10.05.2017р.), в якій просить у звязку зі зміною найменування вважати позивачем Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», та оголошено перерву до 15.05.2017р. для надання можливості сторонам ознайомитись із долученими до матеріалів справи документами. Ухвалою суду від 15.05.2017р. за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 25.05.2017р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх правових позицій. Ухвалою суду від 25.05.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Гоменюк З.П., Петрашко М.М. Ухвалою суду від 29.05.2017р. вказаною колегією суддів справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.07.2017р. Ухвалою суду від 03.07.2017р. розгляд справи відкладено на 17.07.2017р. у звязку із необхідністю витребування додаткових документів.

У звязку із відпусткою судді Гоменюк З.П., що унеможливила її участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України проведено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого до складу колегії суддів увійшла суддя Кітаєва С.Б.

Представники сторін в судове засідання 17.07.2017р. зявились, їм розяснено права, згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2017р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві та письмових поясненнях (вх.№16534/17 від 10.05.2017р.; вх.№18296/17 від 23.05.2017р. та вх.№23249/17 від 30.06.2017р.). Ствердив, зокрема, що в листопаді 2007 року між позивачем та відповідачем КП «Стрийводоканал» укладено договір про постачання електричної енергії, на виконання умов якого позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу у визначеному обсязі. Внаслідок несвоєчасного виконання контрагентом зобовязань за договором в частині оплати за спожиту протягом 2016 року електроенергію, ПАТ «Львівобленерго» нараховано йому 27894,04грн. пені, 3441,18грн. 3 % річних, 17315,90грн. індексу інфляції, із позовом про стягнення яких позивач і звернувся до суду. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2017р. проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у поданому відзиві (вх.№14384/17 від 19.04.2017р.), додаткових поясненнях до нього (вх.№16405/17 від 10.05.2017р.) та письмових поясненнях (вх.№16999/17 від 15.05.2017р.; вх.№18358/17 від 23.05.2017р.; вх.№22987/17 від 29.06.2017р. та вх.№24759/17 від 13.07.2017р.). Зокрема, зазначив, що оплата за поставлену електричну енергію проводилась, в тому числі, й в порядку та на умовах, встановлених спільними протокольними рішеннями, учасником яких є позивач. Зважаючи на це, заперечив порушення КП «Стрийводоканал» зобовязань із оплати за поставлену протягом 2016 року електроенергію, а нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції й звернення до суду із позовом про їх стягнення вважав безпідставним. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальник за договором) та Комунальним підприємством «Стрийводоканал» (споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії №90136 від 28.11.2007р., на виконання умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1). До вказаного договору внесено зміни підписаною представниками сторін додатковою угодою від 09.02.2011р.

Суд звертає увагу на те, що після підписання вказаного договору позивачем змінено найменування з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», а згодом на Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго». Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. розяснено, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність державної реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Відтак, в судовому засіданні 10.05.2017р., як вже зазначалось, прийнято заяву позивача щодо зміни його найменування.

Відповідно до п.2.3.3 договору, споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Так, додатком №2 до договору №90136 від 28.11.2007р. (зі змінами) встановлено, що розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії (п.2). Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період (п.4).

Як визначено п.6 вказаного додатку до договору, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи протягом 2016 року позивачем виставлено наступні рахунки на оплату за активну енергію: №300501/67394-1 за січень 2016 року, який отримано відповідачем 15.01.2016р., №300502/70214-1 за лютий 2016 року, який отримано відповідачем 16.02.2016р., №300503/72251-1 за березень 2016 року, який отримано відповідачем 15.03.2016р., №300504/74386-1 за квітень 2016 року, який отримано відповідачем 15.04.2016р., №300505/76426-1 за травень 2016 року, який отримано відповідачем 16.05.2016р., №300506/78366-1 за червень 2016 року, який отримано відповідачем 15.06.2016р., №300507/80310-1 за липень 2016 року, який отримано відповідачем 15.07.2016р., №300508/82221-1 за серпень 2016 року, який отримано відповідачем 15.08.2016р., №300509/84382-1 за вересень 2016 року, який отримано відповідачем 20.09.2016р., №300510/86763-1 за жовтень 2016 року, який отримано відповідачем 24.10.2016р., №300511/88311-1 за листопад 2016 року, який отримано відповідачем 15.11.2016р. та №300512/90302-1 за грудень 2016 року, який отримано відповідачем 15.12.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Стрийводоканал» отриману протягом зазначеного періоду електричну енергію оплачено в повному обсязі, проте, позивач стверджує, що такі оплати проведено з порушенням встановлених договором строків оплати.

У п.7 додатку №2 до договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Неналежне виконання КП «Стрийводоканал» взятих на себе за договором зобовязань в частині своєчасної оплати зумовило звернення ПрАТ «Львівобленерго» до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 27894,04грн. пені, 3441,18грн. 3 % річних та 17315,90грн. індексу інфляції.

Водночас відповідач заперечує правомірність проведених нарахувань, зазначаючи, що оплату за поставлену електричну енергію проведено, в тому числі, й на умовах, встановлених спільними протокольними рішеннями, учасником яких є позивач, що свідчить про відсутність прострочення боржника за такими платежами.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Постачання електричної енергії, як визначено у ст.1 Закону України «Про електроенергетику» це господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із долучених до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що на оплату поставленої у 2016 році електричної енергії КП «Стрийводоканал» сплачено власними коштами 29.02.2016р. 120000,00грн., 01.032016р. 621000,00грн. та 635000,00грн., 25.03.2016р. 635000,00грн., 28.04.2016р. 383100,00грн. та 31400,00грн., 30.05.2016р. 350000,00грн., 15.06.2016р. 66000,00грн., 16.06.2016р. 50000,00грн., 24.06.2016р. 645000,00грн. та 5400,00грн., 29.06.2016р. 50000,00грн., 30.06.2016р. 34571,56грн., 27.07.2016р. 50000,00грн., 03.08.2016р. 30000,00грн., 31.08.2016р. 80000,00грн., 08.09.2016р. 15000,00грн., 13.09.2016р. 10000,00грн., 14.09.2016р. 20000,00грн., 20.09.2016р. 20000,00грн., 28.09.2016р. 20000,00грн., 27.10.2016р. 100000,00грн., 24.11.2016р. 100000,00грн. та 29.11.2016р. 200000,00грн.

Попри це, часткову оплату спожитої відповідачем у 2016 році електричної енергії проведено також платежами, здійсненими безпосередньо департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації на користь ПАТ «Львівобленерго» на виконання спільних протокольних рішень, учасником яких є позивач.

Так, на виконання умов спільного протокольного рішення №20/6357 від 15.07.2016р. на підставі платіжного доручення №870 від 25.07.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 176000,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19/117 від 29.07.2017р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/6199 від 08.07.2016р. на підставі платіжного доручення №872 від 25.07.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 479900,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19/117 від 29.07.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/6744 від 19.08.2016р. на підставі платіжного доручення №454 від 30.08.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 529700,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19 від 31.08.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/6843 від 09.09.2017р. на підставі платіжного доручення №461 від 13.09.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 635100,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19/136 від 20.09.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/7368 від 19.10.2016р. на підставі платіжного доручення №495 від 26.10.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 678800,00грн. та 14800,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листами №01-19/149 від 31.10.2016р. та №01-19 від 09.11.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказані суми; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/7730 від 17.11.2016р. на підставі платіжного доручення №515 від 24.11.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 225400,00грн. та 5000,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листами №01-19/165 від 30.11.2016р. та №01-19 від 28.11.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказані суми; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/8010 від 09.12.2016р. на підставі платіжного доручення №560 від 19.12.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 1156700,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19/188 від 30.12.2016р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; на виконання умов спільного протокольного рішення №20/8155 від 20.12.2016р. на підставі платіжного доручення №574 від 27.12.2016р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 12300,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19 від 28.12.20416р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму; та на виконання умов спільного протокольного рішення №20/8323 від 12.01.2017р. на підставі платіжного доручення №13 від 24.01.2017р. на користь позивача того ж дня перераховано грошові кошти, з яких 1098700,00грн. зараховано на погашення заборгованості КП «Стрийводоканал» за електричну енергію, відтак, листом №01-19/23 від 31.01.2017р. Фінансове управління Стрийської міської ради повідомило відповідача про зменшення заборгованості міського бюджету по пільгах та субсидіях на вказану суму.

Кожне із вказаних протокольних рішень підписано та скріплено печатками його учасників: Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона 1), Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона 2), Енергопостачальною компанією ПАТ «Львівобленерго» (сторона 3), ДП «Енергоринок» (сторона остання), та погоджені Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. До кожного з них долучено також відповідні зведені реєстри актів звірянь та договорів погашення бюджетної заборгованості з пільг та субсидій населення перед підприємствами ЖКГ та ВКГ з одночасним погашенням їх заборгованості за спожиту електричну енергію перед ПАТ «Львівобленерго» в 2016 році згідно з механізмом постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 (зі змінами і доповненнями).

Позивач не заперечує, що оплату за спожиту в 2016 році електричну енергію здійснено відповідачем у повному обсязі, однак стверджує, що відповідні зобовязання виконано із порушенням встановлених договором строків, що є підставою для нарахування пені, 3% та індексу інфляції на суму несвоєчасно виконаного грошового зобовязання.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Як визначено у ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як визначено п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Окрім цього, ч.2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на розяснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові №14 від 17.12.2013р. Так, сплата трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п.п. 3.1, 4.1).

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1). Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2).

Суд, беручи до уваги визначений в договорі порядок оплати за спожиту електроенергію та встановлений цивільним законодавством порядок обчислення строків, звертає увагу на те, що прострочення боржника із оплати за активну енергію, поставлену в січні 2016 року настало 22.01.2016р., у лютому 2016 року 24.02.2016р., в березні 2016 року 23.03.2016р., у квітні 2016 року 23.04.2016р., у травні 2016 року 24.05.2016р., й було повністю погашено до 24.06.2016р. (включно) платежами КП «Стрийводоканал» здійснених за рахунок його власних коштів.

Водночас, оплату за електричну енергію поставлену протягом червня-грудня 2016 року проведено як за рахунок власних коштів відповідача, так і за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень укладених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з держаного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» від 11.01.2005р. №20 та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, електроенергії.

У відповідності до названого Порядку, розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (п.7). У разі проведення розрахунків за спожиту електроенергію кошти перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальних компаній, відкриті в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх через поточні рахунки із спеціальним режимом використання державним підприємством «Енергоринок» на рахунки виробників електроенергії, які поставляють її на оптовий ринок електроенергії, з подальшим перерахуванням таких коштів до бюджету як сплату податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість та (або) на рахунки субєктів підприємницької діяльності, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, або вугледобувних підприємств (п.8).

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що позивач, склавши з розпорядниками коштів зведені реєстри актів звіряння та підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявив своє бажання здійснити розрахунки відповідно до зазначених вище Порядку перерахування деяких субвенцій з держаного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, та Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за відпущену відповідачу протягом 2016 року електричну енергію.

Слід зазначити, що спільні протокольні рішення не встановлюють конкретних строків проведення розрахунків між їх учасниками (сторонами), а лише передбачають, що Державна казначейська служба України перераховує стороні 1, які вона перераховує стороні 2, які та, в свою чергу, перераховує стороні 3, яка, в подальшому, перераховує кошти стороні останній. В матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про недотримання учасниками протокольних рішень зазначеного порядку розрахунків.

Відтак, відповідач не може нести відповідальності за те, що позивач після поставки електроенергії відповідачу добровільно обрав інші, ніж передбачені договором, порядок та строки оплати йому електроенергії, а саме визначені Порядком перерахування деяких субвенцій з держаного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, та спільних протокольних рішень, на підставі яких і було оплачено частину поставленої електричної енергії в інші строки, ніж встановлено договором. Беручи до уваги вищенаведене, суд проаналізувавши платежі, здійснені на оплату електричної енергії спожитої КП «Стрийводоканал» за період червень-грудень 2016 року, приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача щодо прострочення , допущені відповідачем при виконанні відповідних зобовязань.

За таких обставин суд, провівши відповідний перерахунок в межах визначених позивачем періодів, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на суму 8857,05грн. пені, нарахованої за період з 25.04.2016р. по 23.06.2016р. включно на суму несвоєчасно виконаних КП «Стрийводоканал» зобовязань із оплати за спожиту протягом квітня-травня 2016 року електричну енергію. В решті ж у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки у червні 2016 року зафіксовано дефляцію, що свідчить про відсутність знецінення грошових коштів несвоєчасно сплачених контрагентом, а встановлені законом та договором підстави для нарахування пені за період з 24.06.2017р. по 24.10.2016р., 3% річних за період з 24.06.2016р. по 23.01.2017р., та інфляційних нарахувань із використанням відповідних індексів встановлених за період з липня 2016 року по січень 2017 року, - відсутні, за відсутності прострочення боржника із оплати за спожиту електричну енергію протягом червня-грудня 2016 року.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо відсутності його вини у несвоєчасній оплаті спожитих послуг, суд звертає увагу на розяснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р., про те, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобовязань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446. Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору в розмірі 291,28грн. слід покласти на відповідача, а в решті на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Стрийводоканал» (Львівська область, м.Стрий, вул.Нижанківського, буд.49; код ЄДРПОУ 05432968) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (м.Львів, вул.Козельницька, буд.3; код ЄДРПОУ 00131587) 8857,05грн. пені та 291,28грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 24.07.2017р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.