Ухвала суду № 67888776, 21.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.07.2017

Справа № 910/11834/17

Cуддя Грєхова О.А., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум»

до Закритого акціонерного товариства «Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат «Раделс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оренда Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейд»

про визнання недійсним Договору оренди, договорів суборенди та виселення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» до Закритого акціонерного товариства «Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат «Раделс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оренда Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Трейд» про визнання недійсним Договору оренди, договорів суборенди та виселення.

Розглянувши зазначену позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню позивачу без розгляду, з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Доказами відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

В позовній заяві позивач просить суд:

- визнати недійсним Договір оренди приміщень № 01/06-16 від 01.06.2016, укладений між Закритим акціонерним товариством «Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат «Раделс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оренда трейд»;

- визнати недійсним Договір оренди приміщення № 5/ОР від 01.12.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оренда трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін трейд»;

- визнати недійсним Договір оренди приміщення № 24/ОР від 01.12.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оренда трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін трейд»;

- визнати недійсним Договір оренди приміщення № 25/ОР від 01.12.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оренда трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін трейд»;

- виселити Закрите акціонерне товариство «Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат «Раделс» із нерухомого майна – нежилих приміщень. а саме: з № 1 по № 19, з № 21 по № 25, 35, з № 37 по № 45, № 47 (групи приміщень № 1), № 1 (групи приміщень № 2), № 1 (групи приміщень № 3, з № 1 по № 13, з № 15 по № 19, з № 21 по № 30 (групи приміщень № 7), №№ 10, 40, 41, 43, 44, 46, 48, 49 (групи приміщень № 9), №№ 4, 18, 28, 28а, з № 29 по № 40, №№ 44, 46 з № 63 по № 66 (групи приміщень № 15) загальною площею 3501,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9 (літера « 111а»);

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Оренда трейд» із нерухомого майна – нежилих приміщень. а саме: з № 1 по № 19, з № 21 по № 25, 35, з № 37 по № 45, № 47 (групи приміщень № 1), № 1 (групи приміщень № 2), № 1 (групи приміщень № 3, з № 1 по № 13, з № 15 по № 19, з № 21 по № 30 (групи приміщень № 7), №№ 10, 40, 41, 43, 44, 46, 48, 49 (групи приміщень № 9), №№ 4, 18, 28, 28а, з № 29 по № 40, №№ 44, 46 з № 63 по № 66 (групи приміщень № 15) загальною площею 3501,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9 (літера « 111а»);

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін трейд» із нерухомого майна – нежилих приміщень. а саме: з № 1 по № 19, з № 21 по № 25, 35, з № 37 по № 45, № 47 (групи приміщень № 1), № 1 (групи приміщень № 2), № 1 (групи приміщень № 3, з № 1 по № 13, з № 15 по № 19, з № 21 по № 30 (групи приміщень № 7), №№ 10, 40, 41, 43, 44, 46, 48, 49 (групи приміщень № 9), №№ 4, 18, 28, 28а, з № 29 по № 40, №№ 44, 46 з № 63 по № 66 (групи приміщень № 15) загальною площею 3501,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 9 (літера « 111а»).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору судом має бути досліджено чотири окремі Договори, і судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності або відсутності підстав для визнання їх недійсними та наявності або відсутності підстав для виселення трьох окремих юридичних осіб.

Суд також зауважує, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з укладенням спірних договорів та займання юридичними особами спірного нерухомого майна, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у двомісячний термін, встановлений у статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а тому не сприятиме швидкому розгляду спорів стосовно кожного із відповідачів, а відтак ст. 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.

При цьому, господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено три окремі спори.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. постанови пленуму Вищого господарського суду міста Києва №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Суд також враховує, що відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу, а згідно статті 22 цього кодексу сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Таким чином залучення в одному судовому провадженні усіх відповідачів у даній справі фактично матиме наслідком обтяження їх участю у розгляді спірних питань, що виникли між іншими учасниками судового процесу, і які не стосуються їх прав чи обов’язків, оскільки з метою реалізації своїх прав у своєму спорі кожний із відповідачів мав би нести такі непередбачені чинним законодавством обтяження.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже залучення в одному судовому проваджені усіх відповідачів у даній справі мало б наслідком покладення на них непередбачених чинним законодавством вищенаведених обтяжень.

Відтак, оскільки сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та може суттєво утруднити вирішення спору, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Разом з тим, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Звернути увагу позивача на те, що після усунення допущеного порушення, яке стало підставою повернення позовної заяви, він має право повторно звернутися з позовом до суду.

Суддя О.А. Грєхова