Рішення № 67888718, 18.07.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2017 р. Справа № 902/386/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібоприймальний пункт "ПРОМАГРО", с. Нова Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД ОСОБА_1", м. Вінниця

про стягнення 274 222,08 грн

За участю секретаря судового засідання Німенко О.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 22.05.2017 р., довіреність дійсна до 31.12.2017 р., паспорт серії ЕА № 716894 виданий Добровеличківським РВ УМВС України в Кіровоградській області 28.04.2000 р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 01/06-2017 від 30.05.2017 р., паспорт АА № 439603 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.03.1997 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібоприймальний пункт "ПРОМАГРО" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД ОСОБА_1" про стягнення заборгованості за договором поставки № 140099 від 09.02.2017р. в сумі 274 222 грн 08 коп., з яких 13 007 грн 28 коп. пені, 260 145 грн 60 коп. 10% штрафу, 1 069 грн 20 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.05.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/386/17 та призначено до розгляду на 07.06.2017 р.

07.06.2017 р. через канцелярію суду представником позивача на виконання вимог ухвали суду супровідним листом подано ряд документів на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2017 р.

22.06.2017 р. позивачем до суду подано супровідний лист вх. № 06-52/6107/17 від 22.06.2017 р. яким долучено до матеріалів справи додаткові докази.

Також, 22.06.2017 р. відповідачем до суду подано супровідний лист б/н від 22.06.2017 р. про долучення до матеріалів додаткових доказів по справі та відзив на позовну заяву б/н від 22.06.2017 р. відповідно до якого останній заявлений ТОВ "Хлібоприймальний пункт "ПРОМАГРО" позов не визнає та просить суд у його задоволені відмовити у повному обсязі.

Для надання сторонам можливості подати всі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів в судовому засіданні 22.06.2017 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.06.2017 р.

Ухвалою суд від 26.06.2017 р. відкладено розгляд справи 18.07.2017 р. Одночасно ухвалою суду продовжено строк розгляду справи передбачений ч. 3 ст. 69 ГПК України.

13.07.2017 р. на адресу суду від Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області надійшов супровідний лист з документами (вх.канц. 06-52/6939/17 від 13.07.2017 р.) на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2017 р.

18.07.2017 р. через канцелярію суду представником відповідача подано письмові пояснення (б/н від 18.07.2017 р.).

18.07.2017 р. на адресу суду від Державної фіскальної служби України надійшли письмові пояснення № 11975/5/99-99-11-04-01-16 від 13.07.2017 р., в яких зазначено, що за даними архіву електронної звітності податкова накладна від 13.02.2017 р № 6, складена продавцем ТОВ "Хлібоприймальний пункт "ПРОМАГРО" зареєстрована 27.02.2017 р. у ЄРПН, про що повідомлено платника квитанцією № 1.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача подано письмові пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог (б/н від 18.07.2017 р.).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.02.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ХПП "ПРОМАГРО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД ОСОБА_1" (Покупець) укладено договір поставки № 140099 (а.с. 41-44, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник передає, а Покупець приймає : оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 та не перевищує по якості показники, визначені у п. 2.5. даного Договору (товар), у кількості 790,000 т +/-5.00% за вибором Покупця за ціною 11 000,00 грн за одиницю товару на загальну суму 8 690 000,00 грн. +/- 5.00%, в т.ч. ПДВ - 1 448 333,33 грн +/- 5.00%.

Товар поставляється Покупцю партіями на умовах EXW франко - елеватор ТОВ "Скраглівське ХЗП" (міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2000 р.) за адресою: вул. Чуднівська, буд. 104, с. Скраглівка, Бердичівський район, Житомирська область, 13343.

Згідно п. 2.2 поставка всієї партії товару за договором здійснюється в термін до 15.02.2017 р. включно.

На підставі п. 2.3 Договору разом з товаром Постачальник надає Покупцю:

- накладну на товар (оригінал);

- податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виписуються в момент виникнення податкових зобов'язань у відповідності ст. 187 Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569.

- Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних накладних в термін, що не перевищує 15-и календарних днів, від дати її виписки, але не пізніше останнього календарного дня місяця.

- Складські документи (складська квитанція/складське свідоцтво), що свідчить про переписання товару з Постачальника на Покупця;

- Оригінал трьохстороннього акту приймання-передачі, де СТОРОНА 1- ТОВ "ДІ ЕНД ОСОБА_1" , СТОРОНА-2 - ТОВ "Скраглівське ХЗП" , СТОРОНА-3 - ТОВ "ХПП "ПРОМАГРО";

- документ, що підтверджує якість товару (аналізна картка)(оригінал чи копія).

Відповідно п. 3.1 Договору, Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Часткова оплата за товар здійснюється в розмірі 70% від загальної вартості товару за Договором протягом 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу Покупцем від Постачальника рахунку- фактури, копії складської квитанції завіреної підписом керівника та печаткою ТОВ "Скраглівське ХЗП", оригінал складської квитанції залишається на елеваторі, та документів, вказаних у п. 2.3 та 8.7 Договору (п. 3.2 Договору).

Кінцева оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виконання усіх умов: підтвердження реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом надання квитанції про її реєстрацію; видачею Покупцю оригіналу складської квитанції ТОВ "Скраглівське ХЗП" (п. 3.3. Договору).

13.02.2017 р. Позивачем на підставі акту приймання-передачі поставлено товар, а саме соняшник в кількості 788,320 т на загальну суму 8 671 520,00 грн. (а.с. 46, т. 1).

Факт поставки товару підтверджується накладною № РН-0000018 від 13.02.2017 р., складською квитанцією № 327 від 13.02.2017 р. та рахунком фактурою № СФ-0000005 від 13.02.2017 р., які наявні в матеріалах справи (а.с. 44, 49-50, т. 1).

Відповідач на підставі платіжних доручень № 5470 від 28.02.2017 р. на суму 2 130 000,000 грн, № НОМЕР_1 від 28.02.2017 р. на суму 3 940 064,00 грн, № 10179 від 07.03.20017 р. на суму 2 601 456,00 грн здійснив оплату за поставлений товар (а.с. 51-53, т. 1).

Прострочення оплати за поставлений товар слугувало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачу та звернення з позовом до суду для їх стягнення в примусовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.06.2017 р. та письмовому поясненні від 18.07.2017 р. позовні вимоги не визнає та просить у задоволені позову відмовити, посилаючись на наступні обставини:

- позивачем, як Покупцем за Договором було надано квитанцію про реєстрацію податкової накладної засобами електронного зв'язку лише 28.02.2017 р.;

- позивачем безпідставно нараховано пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від вартості неоплаченого товару без урахування вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" тощо.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору поставки № 140099 від 09.02.2017 р. між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами 3.2.-3.3. Договору сторонами погоджено, що часткова оплата за товар здійснюється в розмірі 70 % від загальної вартості товару за Договором протягом 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу Покупцем від Постачальника рахунку- фактури, копії складської квитанції завіреної підписом керівника та печаткою ТОВ "Скраглівське ХЗП", оригінал складської квитанції залишається на елеваторі, та документів, вказаних у п. 2.3 та 8.7 Договору.

Кінцева оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виконання усіх умов: підтвердження реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом надання квитанції про її реєстрацію; видачою Покупцю оригіналу складської квитанції ТОВ "Скраглівське ХЗП".

З урахуванням встановлених обставин справи, змісту процесуальних позицій сторін та умов укладеного між сторонами Договору визначальним при визначені правомірності та обґрунтованості заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу та 3 % річних є встановлення дати моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати за поставлений товар.

Як слідує зі змісту вищевказаних п.п. 3.2., 3.3 Договору відповідач зобов'язаний оплати поставлений йому товар: 70 % - протягом 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару та решта поставленого товару - протягом 2-х банківських днів з дати виконання усіх умов:підтвердження реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом надання квитанції про її реєстрацію; видачою Покупцю оригіналу складської квитанції ТОВ "Скраглівське ХЗП".

Виходячи з наведеного кінцева дата оплати поставленого товару, а відтак і виникнення у відповідача, як покупця, обов'язку з його оплати є нерозривно пов'язаною з виконанням постачальником умов визначених п. 3.3 Договору.

Судом встановлено та слідує з матеріалів справи, зокрема зі змісту інформації наданої ДФС України та ГУ ДФС у Вінницькій області, податкова накладна № 6 від 13.02.2017 р., якою оформлено в податковому обліку господарську операцію за видатковою накладною № РН-0000018 від 13.02.2017 р. та складською квитанцією № 327 від 13.02.2017 р. зареєстрована у базі ЄРПН 27.02.2017 р.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджених ПКМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку (п.11 Порядку).

Із наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що повідомлення про реєстрацію податкової накладної та квитанція про реєстрацію податкової накладної не є тотожними поняттями.

При цьому квитанція на відміну від повідомлення отримується виключно продавцем товару і може бути надана покупцю будь-яким способом за межами функціональних можливостей Єдиного реєстру податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем 27.02.2017 р. отримано квитанцію № 1 про реєстрацію податкової накладної № 6 від 13.02.2017 р. (а.с.48, т.1).

При цьому в якості доказу її надання відповідачу останній посилається на повідомлення про доставку документа адресату в якому зафіксовано дату та час обробки документа - 27.03.2017 р. (а.с.115, т.1).

Однак із змісту даного документа слідує, що останнє являється повідомленням про реєстрацію податкової накладної, в той час як квитанцію про реєстрацію податкової накладної було надіслано позивачем відповідачу засобами електронного зв'язку за допомогою електронної пошти лише 28.02.2017 р. фактичні обставини чого підтверджуються наданим скрін-шотом з електронної поштової скриньки відповідача що не заперечується і визнається представниками сторін.

Згідно з ч.1 ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином з огляду на вказане, враховуючи дату реєстрації податкової накладної № 6 від 13.02.2017 р. у базі ЄРПН та вищевказані положення п.п. 3.2.-3.3. Договору та отримання квитанції покупцем лише 28.02.2017 р., остаточний строк оплати отриманого відповідачем товару настав за спливом 2-х банківських днів з 28.02.2017 р., а відтак прострочення покупця настало з 03.03.2017 р.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.5.3 Договору Покупець за порушення термінів оплати товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від вартості неоплаченого товару, а якщо термін прострочки перевищує 3 банківських днів, крім пені, сплачується штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

В той же часу обрахунок заявлених до стягнення пені та 3 % річних позивачем здійснено з 02.03.2017 р., тоді як з урахуванням вищевказаного, прострочення покупця настало з 03.03.2017 р., а відтак позивачем визначено невірно дату початку періоду нарахування пені та 3 % річних, позаяк датою початку періоду їх нарахування має бути 03.03.2017 р.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.5.3" калькулятора обрахунок пені та 3 % річних у правильному періоді (03.03.2017 р. - 06.03.2017 р.) та з урахуванням ставки пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з урахуванням приписів положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" судом визначено їх в розмірі: пеня в сумі 7 982 грн 55 коп. та 3 % річних - 855 грн 27 коп., є дещо меншим ніж ті, що заявлені позивачем (пеня - 13 007 грн 28 коп. та 3 % річних - 1 069 грн 20 коп.).

Враховуючи допущені позивачем помилки у задоволенні решти заявлених до стягнення пені в сумі 5 024 грн 73 коп. та 213 грн 93 коп. - 3 % річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Щодо заявлених до стягнення 260 145 грн 60 коп. штрафу суд зазначає, що заявлені вимоги позивача в цій частинні задоволенню не підлягають, оскільки є заявленим безпідставно, позаяк виходячи зі встановлених обставин справи у відповідача відсутнє прострочення оплати поставленого товару понад 3 банківських днів, оскільки із урахуванням наведеного вище сплив 3-х банківських днів закінчувався 07.03.2017 р. і саме в цей день відповідачем було повністю погашено заборгованість перед позивачем, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вимогам ухвал суду та наведеним вище процесуальним нормам відповідачем не подано до суду доказів сплати заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні пені, 3 % річних та відмови в задоволенні штрафу в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

18.07.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 4-6, 22, 31, 32, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД ОСОБА_1", вул. Немирівське шосе, буд. 26, м. Вінниця, 21034 (ідентифікаційний код - 33776336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібоприймальний пункт "ПРОМАГРО", вул. Олександрівська, 1, с. Нова Осота, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27314 (ідентифікаційний код - 36500177) - 7 982 грн 55 коп. пені, 855 грн 27 коп. 3 % річних та 132 грн 57 коп. судового збору.

3. У стягненні 260 145 грн 60 коп. штрафу, 5 024 грн 73 коп. пені, 213 грн 93 коп. 3 % річних відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 липня 2017 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.