Постанова № 67888471, 05.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 914/1658/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційних скаргПриватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ", м. Львівна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 рокуу справі господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ", м. Луцькдо1. Приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ", м. Львів; 2. Львівської міської ради, м. Львівза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львівпровизнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 1057 від 15.12.2011 року, договору оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011 року та визнання права постійного користування земельною ділянкою

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача-1: Колянковський Т.М.,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" (далі за текстом - ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" (далі за текстом - ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ"), Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057, Договору оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011 року та визнання за ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" права постійного користування земельною ділянкою площею 4, 1 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право користування землею серії НОМЕР_1, виданого у 1990 році.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року позов задоволено частково: визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057 "Про користування ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ" земельною ділянкою на АДРЕСА_1"; визнано недійсним Договір оренди землі від 28.12.2011 року, укладений між Львівською міською радою та ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ", зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львові 23.01.2012 року за № 461010004000712 та зареєстрований у Львівській міській раді 28.12.2011 року № 3-1891, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі 3-3 вчинено запис; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивача, відповідача-2 та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в 1990 році виконавчий комітет Пустомитівської районної ради депутатів трудящих видав Обласному автоцентру Камаз м. Львова Державний акт серії НОМЕР_1 на право користування землею площею 4,1 га на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району Львівської області для будівництва автоцентру по обслуговуванню автомобілів. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 444.

В п. 1.1 Статуту ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" зазначено, що до даного підприємства в порядку правонаступництва переходять права та обов'язки Львівського обласного автоцентру "Камаз".

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23.07.2004 року визнано ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" власником недобудованого приміщення автоцентру, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 11269007 від 19.07.2006 року ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданого 20.08.1990 року Пустомитівською районною радою та рішення Франківського районного суду м. Львова від 23.07.2004 року, належать на праві колективної власності об'єкти незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано 17.07.2006 року.

В подальшому, 29.10.2009 року ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, відповідно до якого продавець продає, а ОСОБА_6 купує об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з адміністративного будинку готовністю 6 %, позначеного за планом земельної ділянки літера "П", складу-навісу, готовністю 8 %, позначеного за планом земельної ділянки літера "Л". Площа земельної ділянки 41 000 кв. м. Об'єкт незавершеного будівництва належить продавцю на підставі Державного акту на право користування землею серії НОМЕР_1, виданого 20.08.1990 року, виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право користування землею за № 444 та рішення Франківського районного суду м. Львова від 23.07.2004 року у справі № 2-10377/04.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24305064 від 30.10.2009 року та Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 24420621 від 11.11.2009 року право приватної власності на об'єкти незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.02.2010 року у справі № 2-2689/10 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_6; зобов'язано ОСОБА_6 передати у власність ОСОБА_7 в рахунок погашення заборгованості об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з адміністративного будинку (літера "П") готовністю 6 % і складу-навісу (літера "Л") готовністю 8 %, який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.10.2009 року № 9055.

17.03.2010 року ОСОБА_7 відчужила вищевказані об'єкти незавершеного будівництва ПП "Львівський автоцентр "Камаз" на підставі за Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2834.

Згідно даних Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 25615653 від 18.03.2010 року ПП "Львівський автоцентр "Камаз" на підставі Договору купівлі-продажу № 2834 від 17.03.2010 року належать на праві приватної власності об'єкти незавершеного будівництва: адмінбудинок літера "П" готовністю 6 %, склад-навіс літера "Л" готовністю 8 %, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано 18.03.2010 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.08.2011 року у справі № 5015/3156/11 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року зобов'язано Львівську міську раду на найближчій сесії розглянути заяву ПП "Львівський автоцентр "Камаз" про надання в оренду земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 2, 9668 га та прийняти по ній рішення у відповідності до вимог закону.

Водночас, судам не надано доказів на підтвердження факту прийняття Львівською міською радою рішення про погодження ПП "Львівський автоцентр "Камаз" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1.

Разом з тим, ухвалою Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057 "Про користування ПП "Львівський автоцентр "Камаз" земельною ділянкою на АДРЕСА_1" вирішено припинити право користування виробничою фірмою "Камазавтоцентр" земельною ділянкою площею 1, 504 га на АДРЕСА_1 (п. 1); передати ПП "Львівський автоцентр "Камаз", земельну ділянку площею 2, 9668 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для завершення будівництва та обслуговування будівель і споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції (п. 2).

28.12.2011 року Львівською міською радою (орендодавець) та ПП "Львівський автоцентр "Камаз" (орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради № 1057 від 15.12.2011 року передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на АДРЕСА_1 для завершення будівництва та обслуговування будівель та споруд. В оренду передається земельна ділянка, кадастровий № НОМЕР_2, загальною площею 2, 9668 га. Договір укладено на 10 років до 15.12.2021 року.

Договір оренди землі від 28.12.2011 року зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Львові, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2012 року за № 461010004000712 та 28.12.2011 року у Львівській міській раді, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі 3-3 вчинено запис.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтував тим, що надання відповідачу-1 в оренду земельної ділянки здійснено з порушенням земельного законодавства без вилучення її у позивача як правонаступника Львівського обласного автоцентру "Камаз", якому надано в постійне користування земельну ділянку площею 4, 1 га, та без встановлення в натурі меж переданої в оренду відповідачу-1 земельної ділянки площею 2, 9 га.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, звернувся до суду першої інстанції з заявою про застосування позовної давності, в якій просив відмовити в позові ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" з огляду на пропуск строку позовної давності.

Позивач у додаткових поясненнях просив поновити строк позовної давності як такий, що пропущений з поважних причин, та зазначав, що в період з 29.10.2009 року по квітень 2014 року мали місце події (у зв'язку з прийняттям недійсних рішень до складу керівних органів товариства були обрані особи, які не мали права представляти і не бажали захищати законні інтереси товариства), які перешкоджали оскарженню вищезазначеної ухвали та Договору оренди.

Задовольняючи частково позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що ухвалу Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057 прийнято з порушенням ч. 1 ст. 92, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 116, ст. 124 Земельного кодексу України за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні позивача без його згоди на вилучення, що відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України є підставою визнання недійсним правового акту індивідуальної дії як такого, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; також, судами встановлено порушення ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки судам не надано доказів прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо погодження ПП "Львівський автоцентр "Камаз" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 9668 га на АДРЕСА_1; в той же час, відхилено посилання відповідача-1 на набуття ним права на земельну ділянку на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України суб'єктивними майновими правами на земельну ділянку наділяються лише набувачі жилих будинків, будівель та споруд, а не набувачі об'єктів незавершеного будівництва, а тому відповідач-1, придбавши об'єкти незавершеного будівництва, не набув права на земельну ділянку і відповідне право позивача не припинялось.

За таких обставин, господарські суди дійшли висновків про необхідність визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057 "Про користування ПП "Львівський автоцентр "Камаз" земельною ділянкою на АДРЕСА_1", що є підставою для задоволення похідної вимоги про визнання недійсним укладеного на її підставі Договору оренди землі від 28.12.2011 року між Львівською міською радою та ПП "Львівський автоцентр "Камаз".

В частині позовної вимоги про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 4, 1 га в АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право користування землею серії НОМЕР_1 судами відмовлено у її задоволенні з огляду на відсутність доказів не визнання чи оспорення права позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Відхиляючи заяву відповідача-1 про застосування позовної давності з посиланням на положення ст. ст. 256, 257, ч. ч. 3 - 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, господарськими судами враховано клопотання позивача про поновлення строку позовної давності як такого, що пропущений з поважних причин, хоча позивач і знав про оскаржувані ухвалу та Договір з моменту їх винесення, укладення, в той же час, згідно Витягу ЄДРЮОФОП з 12.05.2011 року по 07.12.2012 року ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" перебувало у стадії припинення юридичної особи в результаті його ліквідації, що підтверджується записом, зробленим на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано. Отже, до 07.12.2012 року існували поважні обставини, які з об'єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали своєчасне подання такого позову, з огляду на що звернення до суду з даним позовом 22.05.2015 року здійснено в межах трирічного строку після усунення вищевказаних обставин, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057 "Про користування ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ" земельною ділянкою на АДРЕСА_1", Договору оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011 року та визнання за ТОВ "Львівський автоцентр "КАМАЗ" права постійного користування земельною ділянкою, з яким позивач звернувся до господарського суду Львівської області 22.05.2015 року, тобто поза межами загального строку позовної давності, встановленого ст. ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто заяву ПП "Львівський автоцентр "Камаз" про застосування строку позовної давності та не зазначено з яких мотивів її відхилено.

Крім того, судами не враховано, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але в силу приписів ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Господарські суди попередніх інстанцій, дійшовши висновків щодо поважності причин пропуску строку позовної даності, в той же час прийшли до протилежних висновків щодо звернення позивача з позовом в межах трирічного строку позовної давності, не врахувавши при цьому, що підстави для зупинення або переривання перебігу позовної давності, визначені ст. ст. 263 - 264 Цивільного кодексу України, не належать до категорії поважних причин, оскільки вони безпосередньо визначені законодавцем як підстави для продовження строків позовної давності.

Крім того, судами не враховано, що висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Поряд з цим, судами достовірно не встановлено обставини справи щодо правонаступництва позивача та переходу прав та обов'язків за Державним актом на право користування землею, виданого Обласному автоцентру Камаз м. Львова, оскільки оскаржуваною ухвалою припинено право користування виробничою фірмою "Камазавтоцентр" земельною ділянкою площею 1, 504 га на АДРЕСА_1.

Разом з тим, надаючи правову оцінку оскаржуваній ухвалі Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1057, судами попередніх інстанцій не враховано, що на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомості, що придбаний ПП "Львівський автоцентр "Камаз" на підставі Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 17.03.2010 року та який зареєстровано в реєстрі речових прав як об'єкт права власності, а, отже, в даному випадку необхідно дослідити питання переходу прав на земельну ділянку, на якій розміщено таке майно, та з'ясувати наявність, склад та характеристики такого майна.

Зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційні скарги ПП "Львівський автоцентр "КАМАЗ" підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року у справі № 914/1658/15 - скасувати.

3. Справу № 914/1658/15 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець