Рішення № 67888312, 25.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2017 Справа № 904/7187/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 37 253,92 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20 грудня 2016 року, головний юрисконсульт

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 18166/Бр від 03 січня 2017 року, член ліквідаційної комісії

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області заборгованість у розмірі 37 253,92 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 13 155,94 грн.;

- пеня у розмірі 14 834,42 грн.;

- 3 % річних у розмірі 1 689,00 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 7 574,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу № 41SBDpz1862-17 від 30.03.2017 року в частині повної та своєчасної оплати послуг з постачання газу. На підставі пункту 6.2.1. договору позивачем нарахована пеня у сумі 14 834,42грн. за період прострочки виконання зобов'язання з 01.04.2017 по 31.05.2017 включно.

Також, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 нараховані три відсотки річних у сумі 1 689,00грн. та втрати від інфляції у сумі 7 574,56грн.

Відповідач, Головне управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає. що є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Оскільки умовами договору не передбачено право позивача нараховувати три відсотка річних та втрати від інфляції, вимоги позивача про стягнення нарахованих трьох відсотків річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягають.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2017 порушено провадження у справі №904/7187/17, розгляд справи призначений на 25.07.2017.

У судовому засіданні 25.07.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник) та Головним управлінням міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (споживач) укладений договір № 41SBDpz1862-17 на постачання природного газу, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобовязався передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Плановий обсяг постачання газу до 34,048 тис. куб. м. (п. 1.2 договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях зазначені у п. 1.3 договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме з 01 березня 2017 року (п.11.1. договору).

Відповідно до п.1.5. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача, відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення).

Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено у додатку №1, що є невідємною частиною договору (п. 1.6 договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 договору).

Ціна постачання газу визначена у розділі ІІІ договору.

Так, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п. 3.1 договору).

Ціна газу становить 8 382,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 676,50 грн., всього з ПДВ 10 059,00 грн. (п. 3.2 договору).

Ціна зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору (п. 3.5 договору).

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 342 488,83 грн., у т.ч. ПДВ 20% (п. 3.6 договору).

За умовами п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п. 2.9.1 договору);

- на підставі отриманих від споживача даних та\або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.9.2 договору);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3 договору);

- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.9.4 договору);

- у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 2.9.5 договору).

На виконання умов договору на постачання природного газу постачальник поставив споживачу у березні 2017 року природний газ на суму 342 488,83 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №ДОЗ00015656 (а.с. 13).

Порядок та строки проведення розрахунків врегульовано сторонами у розділі ІV договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого наступного місяця включно (п.4.1. договору).

Відповідно до п.4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу (п.4.2.1 договору).

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додаткового заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором (п. 4.4 договору).

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.5 договору).

У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п. 4.6 договору).

За умовами п. 4.7 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання - передачі газу.

Податкові накладні та додатки до них оформлюються сторонами в електронній формі, згідно з вимогами норм Податкового кодексу України та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів (п. 4.8 договору).

Позивач зазначає, що відповідач лише частково розрахувався за поставлений газ у розмірі 329 332,89 грн. Станом на дату звернення позивача з позовом до суду (10.07.2017 року) заборгованість за поставлений природний газ за березень 2017 року складає 13 155,94 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Головним управлінням міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області умов договору на постачання природного газу № 41SBDpz1862-17 від 30 березня 2017 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

З огляду на положення підпункту 4.2.3. договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 13 155,94 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 13 155,94 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована ним у сумі 14 834,42 грн. за період з 01.04.2017 по 31.05.2017.

Перевіркою правильності нарахування пені господарським судом порушень умов договору та чинного законодавства не виявлено. Отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 у сумі 1 689,00 грн. та втрати від інфляції з квітня по травень 2017 року у сумі 7 574,56 грн.

Перевіркою нарахування 3% річних та втрат від інфляції порушень вимог чинного законодавства господарським судом не встановлено, а тому сума трьох відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1689,00 грн., а втрат від інфляції 7 574,56 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 37 253,92 грн., з яких 13 155,94 грн. основний борг, 14 834,42 грн. пеня, 1 689,00 грн. 3% річних та 7 574,56 грн. втрати від інфляції.

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, як підстава для відмови в позові, відхиляються судом з огляду на наступне.

Майново-господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо в зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобовязання.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постанові №3-77гс17 від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.

Стосовно відсутності в договорі положень, що передбачали б право постачальника нарахувати три відсотки річних та втрати від інфляції, суд вважає за необхідне зазначити, що таке право у позивача виникає не на підставі договору, а на підставі положень закону (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Красна, 20 А, ідентифікаційний код 08592141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 39572642) основний борг у сумі 13 155,94 грн., пеню у сумі 14 834,42 грн., три відсотки річних у сумі 1 689,00 грн., втрати від інфляції у сумі 7 574,56 грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2017

СуддяН.М.Євстигнеєва