Постанова № 67888284, 20.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2017 р. № 820/2508/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представників позивача - Муравицької А.В., Гайдаєнко І.С.,

представника відповідача -Зінченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2017р. №0002791203 та стягнення судового збору в сумі 1600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо прострочення ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" строку сплати податку на прибуток за 2016 рік є безпідставними, проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік є незаконним, тому оскаржуване податкове повідомлення- рішення від 13.04.2017р. №0002791203 є протиправним та підлягає скасуванню

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що під час проведення перевірки зафіксовано порушення підприємством строків сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток, внаслідок чого до нього застосовані штрафні санкції визначені п.126.1 ст.126 ПК України

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" на адресу контролюючого органу направлено податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік від 09.02.2017 року № 9269915299 (термін сплати до 19.02.2017 року). 17.02.2017 року підприємством сплачено податок на прибуток за 2016 рік у розмірі 47853,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2958 від 17.02.2017 року.

21.02.2017 року позивачем подана до контролюючого органу уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний номер 9270192406 від 21.02.2017 року), якою відкориговано показники податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету у бік зменшення на 43228.00 грн.

На підставі пп.19-1.1.1 та пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2016 рік.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1666/20-40-12-03-21/38157139 від 27.03.2017 року, яким встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

Порушення встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 13.04.2017 № 0002791203, яким підприємству нараховані штрафні санкції у розмірі 4322,05 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного оскарження, відповідно до приписів ст..56 ПК України, за результати якого податкове повідомлення- рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2016 року (а.с.51-56) самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання у розмірі 91081,00 грн. (рядок 19).

21.02.2017 року за № 9270192406 підприємством подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік (а.с.66-79), яким відкориговано показники податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету у бік зменшення на 43228.00 грн.

При цьому платіжним дорученням від 17.02.2017 року № 2958 (а.с.83) підприємством частково сплачено суму податкового зобов'язання у розмірі 47853.00 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, у наслідок чого відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірах, визначених статтею 126 ПК України.

У результаті зазначених обставин, за висновками контролюючого органу, за позивачем, відповідно до картки особового рахунку, обліковувалась заборгованість до моменту коригування останнім грошового зобов'язання, тобто до дати подачі уточнюючої декларації.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Положеннями пункту 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 ПК України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Щодо обрахунку строків затримки сплати податкового зобов'язання, як підстави нарахування штрафних санкцій, то суд зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачено за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Проте, надання позивачем уточнюючого розрахунку не є сплатою податкового зобов'язання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання, а не джерелом погашення податкового боргу, а тому не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, пов'язаних із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що пред'явлені вимоги позивача є обґрунтованими, відповідач в судовому засіданні не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.04.2017р. № 0002791203 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (юридична адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" (61001, м. Харків, вул. Танкопія, б. 31/3, код ЄДРПОУ 38157139) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600грн. (одна тисяча шістсот грн.).

4. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 25.07.2017 р.

Суддя Рубан В.В.