Постанова № 67888236, 20.07.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року ЧернігівСправа № 825/1028/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.06.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 24.03.2017.

Свої вимоги мотивує тим, що вона була добросовісним платником податків та кожного дня до книгу обліку розрахункових операцій нею вклеювались денні Z звіти про касові операції від продажу товарів в магазині. На підставі цих даних ОСОБА_1 подавались декларації з акцизного податку. Крім того, що до проведення перевірки у лютому 2017 року позивачем було подано звіт з податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи наведене, позивач вважає, що нею своєчасно та добросовісно сплачувались податки, отже інформація в казана в акті перевірки, яка послужила підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає дійсності. Позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до неї штрафних санкцій. Крім того, на день звернення з позовною заявою припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено неоприбуткування у розділі II Книги обліку розрахункових операцій готівкових коштів у сумі 26827,40 грн. на підставі фіскальних звітних чеків, роздрукованих за період з 04.10.2016 по 14.03.2017, що є порушенням Положення про ведения касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637. За вказане порушення передбачено застосування штрафних санкцій, а відтак податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі наказу від 13.03.2017 № 312 та направлень від 13.03.2017 № 383 та № 384 була проведена фактична перевірка магазину, який розташований за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 69, який належить ФОП ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт від 14.03.2017 № 0051/25/03/РРО/НОМЕР_2 (а.с. 81-82).

Перевіркою встановлено неоприбуткування у розділі II Книги обліку розрахункових операцій готівкових коштів у сумі 26827,40 грн. на підставі фіскальних звітних чеків, роздрукованих за період з 04.10.2016 по 14.03.2017.

За результатами акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2017, яким до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 134 137,00 грн.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5. ст.. 80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка субєкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та предявлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Перелік підстав для проведення фактичної перевірки наведений законодавцем в п. 80.2 ст. 80 ПК України, як свідчить аналіз цієї норми перелік підстав для проведення фактичної перевірки є вичерпним. Як свідчить текст наказу на проведення перевірки № 312 від 13.03.2017 (а.с. 78) підставою для проведення став п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України Зазначений пункт передбачає можливість проведення фактичної перевірки у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Однак суд зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служи в Чернігівській області не було надано суду належних та допустимих доказів того, що у податкового органу до початку перевірки було в наявності письмове звернення покупця (споживача) щодо порушення зі сторони ОСОБА_3 порядку проведення розрахункових операцій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_3 була проведена з порушенням процедури її проведення, що встановлена ст. 80, 81 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 здійснювала щоденний друк Z звітів про отримання готівкових коштів в період з 04.10.2016 по 14.03.2017, що не заперечувалось податковим органом ані під час проведення перевірки, ані під час судового засідання, однак позивач не здійснювала їх вклеювання до Книги обліку розрахункових операцій готівкових коштів.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Податкове правопорушення це протиправне, винне діяння, яке полягає в умисній чи неумисній дії або бездіяльності субєкта податкових відносин, що порушує права та інтереси учасників цього виду суспільних правовідносин, за яке законодавством встановлено відповідальність фінансового, адміністративного чи кримінального характеру.

Виходячи з аналізу Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 податковим правопорушенням є незабезпечення належного оприбуткування готівки, шляхом здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за що передбачено застосування міри відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Отже, виходячи з визначення податкового правопорушення у зазначених діях щодо незабезпечення належного оприбуткування готівки ОСОБА_3 обовязковою ознакою повинні бути саме винні дії позивача, що мали на меті вчинення такого правопорушення.

Під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування в статусі субєкта господарювання була добросовісним платником податків, по що свідчать копії податкових декларацій, приєднаних позивачем до матеріалів справи. Тобто, ОСОБА_3 вела податковий облік належним чином, декларувала податкові зобовязання та сплачувала їх до бюджету.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, суд вважає, що до позивача не може бути застосовано заходи відповідальності за порушення, яке вчинено ним за відсутності такої складової, як вини та наміру вчинити таке порушення, а отже застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 суперечить нормам чинного законодавства. Враховуючи наведене, суд вважає, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від № НОМЕР_1 від 24.03.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а ГУ ДФС України в Чернігівській області не доведено правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій ОСОБА_3, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2017 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № НОМЕР_1 від 24.03.2017.

Присудити здійснені ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 2016 (дві тисячі шістнадцять) грн. 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 код ЄДРПОУ 39392183).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур