Постанова № 67888175, 12.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 915/2076/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівМачульського Г.М., Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", м. МиколаївдоТовариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Пасіфік Мерітайм", м. Миколаївза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", м. Маріуполь, Донецька обл.; 2. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація спеціалізованого морського порту "Октябрьск"), м. Миколаївпростягнення заборгованості в сумі 75 119, 19 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Луук А.В.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" (далі за текстом - ДП "СК "Ольвія") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Пасіфік Мерітайм" (далі за текстом - ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (далі за текстом - ТОВ Метінвест-Шіппінг") та державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрськ" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація спеціалізованого морського порту "Октябрськ") (далі за текстом - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрськ") про стягнення заборгованості в сумі 75 119, 19 грн. за надані послуги з льодового проведення суден.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.01.2017 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що рахунки, на підставі яких заявлено до стягнення суму заборгованості, виставлені за послуги з льодового проведення суден, які не були погоджені сторонами в Договорі № 547П-2013 від 19.12.2013 року щодо порядку їх надання і визначення вартості та, крім того, надані поза межами дії даного Договору; справляння послуг за льодове проведення суден Наказом Мінтрансу від 27.06.1996 року № 214 "Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" передбачено не було; стягнення льодового збору було визначено діючим у той період Наказом Мінтрансу України № 392 від 31.10.1995 року "Про затвердження Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України", на підставі якого позивач намагався отримати відшкодування понесених ним витрат з криголамного проведення суден шляхом виставлення рахунків вантажовласнику - ТОВ "Метінвест-Шіппінг", проте останній відмовився від оплати таких послуг; на підтвердження надання послуг за вказаними рахунками судам не надано первинних бухгалтерських документів, які підтверджують надання послуг із льодового проведення; при цьому, направлені заявки адресовані ДП "Дельта-Лоцман" на замовлення послуг лоцманського проведення, які повинні узгоджуватися з диспетчером порту та капітаном порту, у зв'язку з чим копії таких заявок були направлені позивачу, з огляду на що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "СК "Ольвія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 12.01.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Позивача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП "СМП "Октябрьск" (портовий оператор) та ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" (морський агент) укладено Договір № 547П-2013 від 19.12.2013 року (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 1.1, 2.1.1, 2.1.4 якого визначено взаємні зобов'язання, відповідальність та порядок розрахунків між сторонами при здійсненні заходів у порт суден, що перебувають під агентським обслуговуванням морського агента. Морський агент зобов'язується здійснювати агентування суден, що прибувають до Портового оператора, у відповідності з законодавством України та міжнародним морським правом. Морський агент зобов'язався проводити від імені судновласника (фрахтувальника) взаєморозрахунки з портовим оператором по платежах за послуги (роботи) в терміни, обумовлені у Договорі.

Відповідно до п. п. 2.2.2, 2.2.4 та 2.2.5 Договору портовий оператор зобов'язується організовувати виконання службами портового оператора заявок морського агента, пов'язаних з обслуговуванням суден; надавати послуги, пов'язані з заходом/виходом судна з порту, його стоянки в порту/на рейді, а саме: операції з швартування/відшвартування, перестановці, перешвартування; послуги буксирів при швартовних операціях; внутришньопортова проводка; надавати інші послуги морському агенту і судну у відповідності до заявки капітана судна.

За умовами п. 2.1.4 Договору морський агент зобов'язався проводити від імені судновласника (фрахтувальника) взаєморозрахунки з портовим оператором по платежах за послуги (роботи) в терміни, обумовлені у Договорі.

Відповідно до п. п. 3.6, 3.7 Договору оплата послуг, що не увійшли до передоплати, проводиться за ставками і тарифами, що діють на момент надання послуг, за виставленими портовим оператором рахунками з додаванням підтверджуючих документів. Послуги, що не увійшли у передоплату, оплачуються морським агентом за виконавчими рахунками портового оператора протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку.

Згідно з п. п. 7.1, 7.2 Договору в разі виникнення питань, непередбачених цим Договором, сторони керуються діючим в Україні законодавством (Закон України "Про морські порти", Правила надання послуг у морських портах України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 року № 348), іншими правилами і тарифами, діючими на транспорті. Зміни і доповнення до цього Договору дійсні в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими на те особами.

Відповідно до п. 8.1 Договору він вступає в силу з 01.01.2014 року та діє по 31.12.2014 року, при цьому умови Договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору, а в частині зобов'язань морського агента щодо сплати заборгованості та інших зобов'язань морського агента - до виконання зобов'язань. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Наказом голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекції від 27.01.2014 року № 32 "Про оголошення льодової компанії" з 00:00 год. 28.01.2014 року в Дніпро-Бузькому регіоні (Бузько-Дніпровському-лиманському та Херсонському морському каналу) оголошена льодова кампанія, наказом від 25.02.2014 року № 72 "Про завершення льодової компанії" льодова компанія з 00:00 26.02.2014 року припинена.

Розпорядженням капітану ДП "СМП "Октябрьск" від 27.01.2014 року №17 з 00:00 год. 27.01.2014 року оголошена льодова кампанія. Льодова компанія по ДП "СМП "Октябрьск" припинена з 00:00 год. 25.02.2014 року, згідно Наказу начальника адміністрації ДП "СМП "Октябрьск" від 24.02.2014 року № 20.

Позивач, звернувшись з позовом про стягнення льодового збору, свої вимоги обґрунтував тим, що протягом льодової кампанії 2014 року на електронну адресу позивача (disр@оkt-рогt.соm.) від ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" надійшли заявки на криголамне проведення суден, що перебували під агентуванням відповідача, а саме: заявка № 38 від 28.01.2014 року на льодове проведення та швартування судна "ZARA" від рейду порту Южний до причалу № 1 (вхід у порт); заявка № 61 від 05.02.2014 року на льодове проведення та швартування судна "ZARA" від причалу № 1 до рейду пору Южний (вихід з порту); заявка № 63 від 05.02.2014 року на льодове проведення та швартування судна "АSRA-Y" від рейду порту Южний до причалу № 1 (вхід у порт); заявка № 86 від 19.02.2014 року на льодове проведення та швартування судна "LADY DINA M" від рейду порту Южний до причалу № 5 (вхід у порт), на виконання яких, як зазначав позивач, для криголамного проведення суден відповідача по Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу (БДЛК) ДП позивач залучив буксири криголами сторонніх організацій на підставі укладених з ними Договорів, зокрема: Договору № 12ПЛ/12В-2014 г від 23.01.2014 року, укладеного з ТОВ "Марконі"; Договору № 95В/НФлед від 06.11.2012 року, укладеного з ТОВ "Судноплавно-буксирна компанія "Новофлот"; Договору № 138/НК-09 від 16.03.2009 року, укладеного з ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера". По зазначеним Договорам за проведення суден відповідача позивач сплатив кошти: за проведення судна "ZARA" - в сумі 17 918, 95 грн., судна "АSRA-Y" - в сумі 15 291, 42 грн., судна "LADY DINA M" - в сумі 41 908, 82 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та банківськими виписками.

16.09.2015 року ДП "СМП "Октябрьск" на адресу ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" направлено рахунки: № 745 від 15.09.2015 року за льодове проведення судна "ZARA" на суму 17 918, 95 грн.; № 746 від 15.09.2015 року за льодове проведення судна "АSRA-Y" на суму 15 291, 42 грн.; № 753 від 21.09.2015 року за льодове проведення судна "LADY DINA M" на суму 41 908, 82 грн., які останнім не були оплачені, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодекс України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у вересні 2015 року позивачем виставлені відповідачу рахунки № 745 від 15.09.2015 року, № 746 від 15.09.2015 року, № 753 від 21.09.2015 року на підставі Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року, строк дії якого закінчився 31.12.2014 року, а відтак у відповідача не виникло обов'язку зі сплати вказаних рахунків на підставі Договору.

Крім того, в порушення ст. 34 ГПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" позивачем не надано судам первинних документів, які підтверджують замовлення та надання послуг із льодового проведення суден "ZARA", "АSRA-Y", "LADY DINA M" на користь відповідача, оскільки акти наданих послуг, що підписані ДП "СМП "Октябрськ" з ТОВ "Марконі", ТОВ "МСП "Ніка-Тера", ТОВ "Судохіно-буксирна компанія Новофлот", не підтверджують факт надання послуг льодового проведення позивачем відповідачу та прийняття цих послуг останнім, а отже, не доведено наявності заборгованості за послуги надані з льодового проведення суден на підставі Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року.

Також, судами встановлено, що за умовами п. 3.1 Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року сторонами погоджено, що морський агент здійснює оплату послуг, пов'язаних з суднозаходом до виходу судна з порту. Послуги, що сплачуються морським агентом до виходу судна з порту визначаються на підставі Наказу Мінтрансу від 27.06.1996 року № 214. У разі скасування цього Наказу Мінтрансу, вартість усіх послуг визначається за тарифами портового оператора, чинними на момент виконання портом заявлених морським агентом послуг. У даному випадку сторони укладають відповідну Додаткову угоду, що містить умови та порядок оплати портових послуг, пов'язаних з суднозаходом.

В той же час, Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 було передбачено швартовий збір, плату за роботу буксирів при швартових операціях, плату за користування плавзасобами, плату за агентські послуги, супервайзерську винагороду. Справляння послуг за льодове проведення вказаним Наказом передбачено не було. При цьому, в п. 62 цього Наказу визначено, що при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цим Наказом, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення в Україні" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Зі змісту наведеної норми випливає, що застосування вільних цін за льодове проведення можливе за домовленістю сторін, що передбачає укладення Додаткової угоди до Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року.

Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 втратив чинність 15.07.2014 року на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 10.06.2014 року № 239, однак Додаткова угода до Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року, яка б визначала умови і порядок оплати льодового проведення сторонами не укладалась, а, отже, вільні ціни на послуги льодового проведення не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що Договором № 547П-2013 від 19.12.2013 року не врегульовано порядок надання та оплати послуг льодового проведення.

Більш того, умови здійснення оплати за Договором № 547П-2013 від 19.12.2013 року не передбачають виставлення єдиного рахунку на оплату послуг, оскільки оплата здійснюється в два етапи: передоплата на підставі попереднього рахунку до моменту отримання послуги та остаточний розрахунок на підставі виконавчого рахунку по факту отримання послуги.

Однак, рахунки на оплату послуг з льодового проведення суден "ZARA", "АSRA-Y" та "LADY DINA M" до моменту отримання послуги (попередні) або безпосередньо після отримання послуг (виконавчі) відповідачу не виставлялись, проте, супровідним листом надіслані лише через тринадцять місяців після здійснення льодового проведення як попередні, а, отже, передбачають здійснення передоплати за послугу до моменту отримання цієї послуги, що не відповідає обставинам, наведеним позивачем щодо того, що на момент виставлення рахунку відповідач вже отримав послуги з льодового проведення, тобто, порядок виставлення рахунків також не відповідає умовам Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року; крім того, вказані рахунки не містять посилань на зазначений Договір.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що Договір № 547П-2013 від 19.12.2013 року не може вважатися правовою підставою виникнення зобов'язань відповідача з оплати рахунків № 745 від 15.09.2015 року, № 746 від 15.09.2015 року, № 753 від 21.09.2015 року.

Положеннями Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 року № 392, який був чинний на момент надання послуг з льодового проведення суден "ZARA", "АSRA-Y" та "LADY DINA M", визначено, що льодовий збір стягується з вантажовласника з кожної тонни вантажу (табл. 2.4.1) або з кожного контейнера (табл. 2.4.2), що завозиться в порт або вивозиться з порту. При цьому, вантажовласником було ТОВ "Метінвест Шиппінг", у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення льодового збору з відповідача на підставі зазначених тарифів.

Водночас, судами встановлено, що заявки на підставі яких позивачем виставлені рахунки були адресовані та подані ДП "Дельта-лоцман" для забезпечення здійснення лоцманського проведення, а їх направлення ДП "СМП "Октябрьск" здійснено ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" на виконання п. 3.1 Договору № 281/П-П від 01.01.2011 року, укладеного між відповідачем та ДП "Дельта-Лоцман", за умовами якого вказані заявки повинні узгоджуватись з диспетчером порту або відповідного перевантажувального терміналу та капітаном порту.

На виконання умов цього Договору відповідачем 28.01.2014 року (т/х ZARA), 05.02.2014 року (т/х ZARA, ASRA-Y), 19.02.2014 року (т/х LADY DINA M) на ім'я начальника філії ДП "Дельта-Лоцман" подані заявки на лоцманське проведення суден за встановленою Договором № 281/П-11 від 01.01.2011 року формою. Копії заявок направлені диспетчеру та капітану порту відповідно до п. 3.1 Договору. На підставі поданих заявок відповідачу ДП "Дельта-Лоцман" надані послуги з лоцманського проведення.

На час направлення відповідачем заявок, капітаном СМП Октябрьск був ОСОБА_5 а начальником порту - ОСОБА_6, проте, вказані заявки направлялися не такому суб'єктному складу адресатів, як визначено законодавством.

Так, заявка на лоцманське проведення судна ZARA направлена: начальнику філії "Дельта-Лоцман" ДП "АМПУ" та капітану СМПО; заявка на лоцманське проведення судна ASRA-Y направлена начальнику філії "Дельта-Лоцман" ДП "АМПУ", Головному диспетчеру Адміністрації СМПО та капітану СМПО; заявка на лоцманське проведення судна LADY DINA M також направлена начальнику філії "Дельта-Лоцман" ДП "АМПУ", Головному диспетчеру Адміністрації СМПО та капітану СМПО, що свідчить про те, що заявки були адресовані ДП Дельта-Лоцман" на замовлення послуг лоцманського проведення, а копії заявок направлені для узгодження відповідно до п. 3.1 Договору № 281/П-11 від 01.01.2011 року диспетчеру Адміністрації СМПО та капітану порту, який відповідно до п. 1.1 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту очолює службу капітана морського порту, яка входить до складу адміністрації морських портів України.

З огляду на зазначене, господарські суди дійшли правомірних висновків, що заявки на підставі яких позивачем виставлено рахунки, не можуть вважатись заявками на криголамне проведення суден, оскільки вони не містять усіх обов'язкових даних та реквізитів такої заявки та не відповідають вимогам, встановленим Наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 року № 14 "Про затвердження Правил льодового проведення суден" та Обов'язковим постановам по спеціалізованому морському порту "Октябрьск".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При укладенні договору морського агентування шляхом номінації всі істотні умови договору, необхідні для процесу укладання, містяться у двох документах: у самій номінації (як документа) зі сторони судновласника та проформі дисбурсментського рахунку зі сторони морського агента.

Згідно зі ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.

Відхиляючи доводи позивача щодо повноважень ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" як морського агента на здійснення оплати виставлених рахунків, господарськими судами встановлено, що в лютому 2014 року ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" була морським агентом наступних суден під час їх заходження до порту "Октябрськ": "ZARA", "ASRA-Y", "LADY DINA M", що підтверджується номінаціями та підхідними нотісами. Зазначеними номінаціями визначено, що судновласник не бере на себе обов'язок зі сплати льодового проведення суден. Витрати з льодового проведення суден покладаються на вантажовідправника.

Тобто, ТОВ Компанія "Пасіфік Мерітайм" взяла на себе зобов'язання перед судновласниками виконувати формальності та дії під час перебування суден "ZARA", "ASRA-Y" та "LADY DINA M" в порту "Октябрьск" в лютому 2014 року.

Відповідач свої зобов'язання перед судновласниками виконав, судна покинули акваторію порту: судно "ASRA-Y" покинуло акваторію порту 21.02.2014 року, судно "LADY DINA M" - 24.02.2014 року, а судно "ZARA" - 12.02.2014 року, що підтверджується лоцманськими квитанціями.

Вихід суден за межі акваторії порту "Октябрьск" вказує, що усі зобов'язання відповідача як морського агента перед судновласниками т/х були припинені, а, отже, на момент виставлення рахунків та подання позову відповідач не мав повноважень на представництво судновласників перед ДП "СМП "Октябрьск", а відповідно до п. 2.1.4 Договору № 547П-2013 від 19.12.2013 року відповідач був зобов'язаний проводити взаєморозрахунки з портовим оператором від імені судновласника (фрахтувальника). При цьому, з листування сторін вбачається, що судновласники не надавали повноваження ТОВ Компанії "Пасіфік Мерітайм" сплачувати виставлені рахунки за льодове проведення, а повноваження відповідача як морського агента припинились після виходу суден з порту.

Отже, факт виходу суден з порту "Октябрьск" свідчить про отримання відповідних дозволів та сплату всіх необхідних платежів, пов'язаних з суднозаходом, і станом на кінець лютого 2014 року позивач не мав жодних претензій до відповідача щодо несплати будь-яких послуг.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо відсутності правових підстав для виникнення зобов'язання у відповідача з оплати виставлених позивачем рахунків, при цьому, встановлення факту виходу суден з порту "Октябрьск" свідчить про отримання відповідних дозволів та сплату усіх необхідних платежів, пов'язаних з суднозаходом, у зв'язку з чим судами правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що інші доводи ДП "СК "Ольвія", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року у справі № 915/2076/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіГ.М. Мачульський Л.І. Рогач