Постанова № 67888048, 18.07.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа № 823/849/17

м. Черкаси

11 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

секретаря – Тараненка М.О.,

за участю:

представника позивача прокурора відділу прокуратури Черкаської області – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області – ОСОБА_3 (за договором про надання правової допомоги),

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга” – ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури (в інтересах держави) до ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – громадська організація “Всеукраїнська екологічна ліга” про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 9-1/VII від 24.10.2016 “Про зміну цільового призначення будівлі колишнього ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 9-1/VII від 24.10.2016 “Про зміну цільового призначення будівлі колишнього ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів” є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки було прийнято з перевищенням меж встановленої компетенції – змінивши цільове призначення приміщення навчального закладу на адміністративну будівлю відповідач порушив вимоги законодавства про освіту, зокрема ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту», яка передбачає, що використання приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів здійснюється виключно для роботи з дітьми. Додатково наголошено, що зміна цільового призначення спірного приміщення призведе до його використання не за призначенням – наданням освітніх послуг та унеможливить реалізацію права громадян на дошкільну освіту в подальшому.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури заперечив в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях, додатково наголосив, що: оскаржуваним рішенням не було здійснено перепрофілювання навчального закладу, а лише змінено цільове призначення будівлі; прийняття спірного рішення відбулось після ліквідацій навчального закладу, в зв’язку з чим приміщення останнього не могло бути використано не за призначенням в розумінні ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту». В ході розгляду справи представник відповідача також зазначив про безпідставність доводів позивача про порушення сільською радою під час прийняття рішення № 9-1/VII від 24.10.2016 вимог законодавства про освіту, в частині обов’язкового використання приміщення ліквідованого навчального закладу для роботи з дітьми, оскільки на базі орендованого приміщення здійснюється інформаційно-просвітницька природоохоронна діяльність для дітей за програмою «Школа у природі» - проходять виставки, акції, семінари, тренінги, що для територіальної громади є одним із способів організації навчання, дозвілля та відпочинку для дітей села Виграїв.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” до зали судового засідання прибув, проти задоволення позовних вимог позивача заперечив в повному обсязі з підстав викладених представником відповідача в наданому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради № 5-12/VII від 30.03.2016 «Про оптимізацію мережі навчально-виховних закладів Корсунь-Шевченківського району» (а.с.14-16) припинено діяльність ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області з 27.08.2016 шляхом ліквідації.

Згідно п.1 рішення Корсунь-Шевченківської районної ради № 9-35/VII від 05.08.2016 «Про передачу майна» (а.с.17) приміщення колишнього ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» передано із спільної власності територіальних громад Корсунь-Шевченківського району до комунальної власності ОСОБА_2 територіальної громади, та, відповідно, прийняте на баланс ОСОБА_2 сільської ради (рішення сільради № 7-2/VII від 17.08.2016, а.с.18).

В подальшому, ОСОБА_2 сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області прийнято рішення № 9-1/VII від 24.10.2016 «Про зміну цільового призначення будівлі колишнього ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» (а.с.19) із дошкільного закладу на адміністративну будівлю.

Рішенням ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 9-5/VII від 04.11.2016 (а.с.20) було надано в оренду терміном на 49 років громадській організації “Всеукраїнська екологічна ліга” адміністративну будівлю (приміщення колишнього навчально-виховного комплекс) з допоміжними спорудами загальною площею 1216,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: с. Виграїв, вул. Шкільна, 24.

28.12.2016 між сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та громадською організацією “Всеукраїнська екологічна ліга” був укладений договір оренди спірного майна № 1.

Вважаючи, що спірне рішення було прийнято ОСОБА_2 сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області з перевищенням меж встановленої компетенції, заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся з відповідним позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів держави.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII (надалі – Закон № 1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту, що прямо передбачено ст. 29 вказаного Закону.

Згідно ст. 33 Закону № 1060-XII, дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільних навчальних закладах у взаємодії з сім'єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.

За приписами ст. 34 Закону № 1060-XII, дошкільними навчальними закладами є: дошкільні навчальні заклади (ясла); дошкільні навчальні заклади (ясла-садки); дошкільні навчальні заклади (дитячі садки); дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу; будинки дитини; дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного типу; дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу; дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу; дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини).

Законом, який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, ґрунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні є Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III (надалі – Закон № 2628-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2628-III, дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Дошкільні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності (ч. 1 ст. 15 Закону № 2628-III).

Статтею 16 Закону № 2628-III регламентовано, що створення, реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державні дошкільні навчальні заклади створюються центральними органами виконавчої влади, комунальні дошкільні навчальні заклади - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності (крім закладів, визначених у частині четвертій цієї статті) здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників).

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви щодо неправомірності прийнятого рішення прокурор посилається на порушення відповідачем вимог ч. 5 ст. 63 Закону № 1060-XII, яка визначає, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Вказане твердження суд розцінює критично та зазначає, що в даному випадку спірним рішенням не було здійснено переформатування навчального закладу, що у відповідності до п.15 наказу МОН України від 30.01.2015 № 67 «Про затвердження порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів» означає зміну типу навчального закладу, а лише змінено цільове призначення будівлі, що узгоджується з повноваженнями органів місцевого самоврядування (ОСОБА_2 сільської ради), які визначені ст.ст. 26, 29 та 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судом встановлено, що прийняття сільською радою рішення № 9-1/VII від 24.10.2016 відбулось після ліквідації дошкільного навчального закладу, а тому останній не міг бути використаний не за призначенням, в розумінні положень ч. 5 ст. 63 Закону № 1060-XII.

Таким чином, аналіз ч. 5 ст. 63 Закону № 1060-XII дає суду підстави зробити висновок, що вимоги вказаного положення поширюються тільки на діючі об’єкти освіти, які фінансуються з відповідного бюджету. На момент прийняття спірного рішення дошкільний навчальний заклад був ліквідований, а тому положення ч. 5 ст. 63 Закону № 1060-XII не може бути застосоване до спірних правовідносин.

Безпідставними на думку суду є також доводи позивача щодо порушення ОСОБА_2 сільською радою при прийнятті оскаржуваного рішення вимог законодавства про освіту, в частині обов’язкового використання приміщення ліквідованого навчального закладу для роботи з дітьми.

Так, ч. 5 ст. 16 Закон № 2628-III дійсно визначено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

В ході розгляду справи суд встановив, що відповідно до статуту громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга” основним завданням останньої є сприяння формуванню екологічної свідомості шляхом пропаганди знань про стан довкілля, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян, підтримки освіти в інтересах збалансованого розвитку. Громадською організацією розроблена програма «Школа у природі», яка діє на базі орендованого приміщення та інші програми, які засновані на комплексному поєднанні дітей в екологічно чистому середовищі та системою знайомства останніх з природним оточуючим середовищем.

Протягом 2016-2017 років за направленням відділу освіти школу у природі відвідали діти з різних населених пунктів Корсунь-Шевченківського району.

В орендованому громадською організацією приміщенні, як встановлено в ході розгляду справи, систематично проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, зокрема: виставки, різноманітні акції, семінари, тренінги природоохоронного спрямування для дітей.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки спірне приміщення колишнього дошкільного навчального закладу використовується з метою здійснення інформаційно-просвітницької діяльності для дітей про природу та її охорону, то для територіальної громади це є одним із способів організації навчання, дозвілля та відпочинку дітей села Виграїв, а тому доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що суперечать дійсності.

В ході розгляду справи представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення обмежило право доступу мешканців села Виграїв до дошкільної освіти, що не береться судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, в процесі ліквідації навчального закладу жодних зауважень ні від працівників колишнього ОСОБА_2 НВК, ні від батьків та учнів, а ні від органів влади, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням інтересів держави чи громадянина не надходило.

На думку суду, в разі встановлення позивачем порушень щодо обмеження доступу дітей села Виграїв до дошкільної освіти належним способом захисту прав останніх мало б були оскарження рішення Корсунь-Шевченківської районної ради № 5-12/VII від 30.03.2016 «Про оптимізацію мережі навчально-виховних закладів Корсунь-Шевченківського району», яким припинено діяльність ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області з 27.08.2016 шляхом ліквідації. Матеріали справи, натомість, не містять доказів оскарження вказаного рішення, не зміг надати їх і представник позивача.

Суд переконаний, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення не міг обмежити або позбавити мешканців села Виграїв права на отримання їхніми дітьми освіти, а також права на достатній фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний і соціальний розвиток. Таке рішення жодним чином не пов’язане із правовідносинами по забезпеченню прав громадян на дошкільну освіту, оскільки таке право у відповідності до рішення Корсунь-Шевченківської районної ради від 30.03.2016 № 5-12/VII забезпечено Моринським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад – спеціалізована сільськогосподарська школа І-ІІІ ступенів».

Відтак, зміна цільового призначення будівлі колишнього ОСОБА_2 НВК не впливає та не може вплинути в подальшому на реалізацію освітніх прав мешканців села Виграїв.

Суд наголошує, що у відповідності до ч.7 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

При зверненні до суду позивачем не враховано наявності у відповідача фінансово-економічних можливостей для відновлення діяльності і здійснення утримання будівлі, саме як ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів».

На думку суду, відновлення дошкільного закладу за нестачі бюджетних коштів на утримання створить ситуацію, що неминуче призведе до ослаблення економічних основ місцевого самоврядування територіальної громади села Виграїв та призведе до дефіциту місцевого бюджету, оскільки необхідно буде передбачити фінансування з бюджету сільської ради видатків на утримання дошкільного закладу, зокрема: оплати комунальних послуг, охорони приміщення дошкільного навчального закладу, забезпечення штату працівників, харчування у відповідності до встановлених норм, дотримання санітарно-епідеміологічних норм.

Дослідження матеріалів справи, а також комплексний аналіз положень чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини дає суду підстави зробити висновок, що рішення ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області № 9-1/VII від 24.10.2016 “Про зміну цільового призначення будівлі колишнього ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів” є законним та таким, що прийняте у відповідності до вимог Законів України «Про дошкільну освіту» та «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не підлягає скасуванню.

Позивачем в даному випадку не надано достатніх, допустимих та достовірних доказів, які б дійсно підтверджували, що оскаржуваним рішенням були порушені права та інтереси жителів села Виграїв на отримання їхніми дітьми освіти, в тому числі дошкільної.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2017 року