Постанова № 67888047, 18.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2017 р. № 820/1017/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Маслоша С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 594 о/с від 05.11.2015 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ або на іншій рівнозначній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ в Харківській області;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 06.11.2015 року і до дня ухвалення рішення судом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., від 27.03.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - скасувано. Справу № 820/1017/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

08.06.2017 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддею по справі №8201017/17 -ОСОБА_3

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 07.03.2004 року перебував на службі в ОВС, з 01.04.2014 року - на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РБ ГУ, у званні майора. В 2015 році у відношенні позивача було відкрито кримінальне провадження за ст. 27 ч. 2, ст. 365 ч. 2 КК України, судовий розгляд якого триває і донині. В рамках цього провадження Червонозаводським районним судом м. Харкова щодо позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 року цей запобіжний захід було змінено на домашній арешт. Під домашнім арештом позивач перебував до 23.11.2016 року. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.11.2016 року домашній арешт змінено на особисте зобов'язання. Крім того, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.02.2015 року позивач був відсторонений від посади заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ. Таким чином, з 12.02.2015 по 23.11.2016 року щодо позивача діяв захід, пов'язаний з обмеженням свободи пересування. 08.02.2017 року позивачу стало відомо про те, що наказом ГУМВС України в Харківській області № 594 о/с від 05.11.2015 року його було звільнено у запас Збройних Сил з 06.11.2015 року на підставі п.п. 10 та 11 розділу XI Закону України «Про г Національну поліцію» та ст. 64 «Г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Позивач вважає зазначений наказ протиправним, також вважає, що при його звільненні були порушені його права, гарантовані законодавством України.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення, в якому зазначив, що видання наказу про звільнення відбулось з дотриманням чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволені позову.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2004 року перебував на службі в ОВС, з 01.04.2014 року - на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РБ ГУ, у званні майора.

З матеріалів справи вбачається, що в 2015 році у відношенні позивача було відкрито кримінальне провадження за ст. 27 ч. 2, ст. 365 ч. 2 КК України.

В рамках цього провадження Червонозаводським районним судом м. Харкова щодо позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 року цей запобіжний захід було змінено на домашній арешт.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.11.2016 року домашній арешт змінено на особисте зобов'язання.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.02.2015 року позивач був відсторонений від посади заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ.

Наказом начальника Головного управління генерала - майора міліції А.А. Дмитрієвим «По особовому складу» за №594 о/с від 05.11.2015, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ (а. с. 8).

Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому останній звернувся до суду за їх захистом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію», який діяв до 07 листопада 2015 року, передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Закон України «Про міліцію» втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію», який набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування (Голос України, 2015, 08, від 06 серпня 2015 року №141-142), крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року (п.1 р.XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»).

За таких обставин, оскільки саме приписами п.п.1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 р.XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ та процедуру звільнення працівників міліції, зазначені норми є спеціальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15 викладено висновок, відповідно до якого за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

В силу вимог ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, 02.07.2015 прийнято Закону України «Про Національну поліцію» за № 580-VIII який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIІI Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно пункту 1 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім (серед іншого): пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закону України «Про Національну поліцію» опубліковано в газеті Верховної Ради України Голос України - 06.08.2015.

Таким чином, норми пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування.

Згідно пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Таким чином, у відповідності до пунктів 1, 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» позивач вважався таким, що попереджений про можливе звільнення з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, з дня, наступного за днем опублікування Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Таким чином, визначальною умовою для працівника міліції, які виявив бажання проходити службу в поліції, є надання ним згоди на його призначення, протягом трьох місяців з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію».

У відповідності до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР за №114 від 29.07.1991.

Відповідно підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Оскільки, позивач, упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію», не звертався до відповідача із будь-якими заявами з приводу виявлення бажання проходити службу в поліції, то відповідач правомірно оскаржуваним наказом за № 594о/с від 05.11.2015 звільнив ОСОБА_1, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з звільнено з 06.11.2015, у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Щодо посилання позивача, що його звільнення за скороченням штатів є незаконним так як він мав право бути прийнятим на службу до поліції, за умови подання заяви, однак у нього не було можливості подати таку заяву так як у передбачений Законом строк він перебував під домашнім арештом, суд зазначає наступне.

Законом №5 80-VIII не визначено обов'язку особи безпосередньо прибути до територіального підрозділу для подання заяви. Виявлення бажання передбачає вчинення певних дій, в даному разі це волевиявлення щодо подальшого проходження служби у формі заяви поданої у встановленому порядку на ім'я керівника установи, тобто через відділ (канцелярію), відповідальну особу, які здійснюють реєстрацію заяв або засобами поштового зв'язку. Однак цим правом позивач не скористався і заяву не подав.

Отже, звільнення позивача відбулося відповідно до діючого законодавства з дотриманням встановлених законодавчих підстав та порядку звільнення.

Як наслідок, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ або на іншій рівнозначній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ в Харківській області та зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 06.11.2015 року і до дня ухвалення рішення судом.

Крім того, суд зазначає , що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» оформлено рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі Головне управління МВС України у Харківській області., та утворення територіальних органів Національної поліції, зокрема, ГУ НП у Харківській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з переліком змін у штатах МВС. Згідно витягу з Переліку змін у штатах МВС в Головному управлінні МВС України в Харківській області скасовані всі штати й скорочені усі посади.

Тобто, позовна вимога позивача про поновлення його на посаді заступника начальника сектору ДІМ Зміївського РВ ГУ або на іншій рівнозначній посаді в органах Міністерства внутрішніх справ в Харківській області є безпідставна.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог позивача, а в задоволенні позову потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2017 року.

Суддя О.М. Тітов