Постанова № 67887362, 28.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», з урахуванням уточнень до адміністративного позову від 06.01.2017, про:

- визнання протиправною бездіяльності Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо фактичного не скасування арешту майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43074525 від 23.04.2014 та зобов'язання Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати арешт нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (нова назва - АДРЕСА_2), який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43074525 від 23.04.2014, шляхом вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження з номером запису 5515358 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 29.04.2014 о 16:24:03 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції;

- визнання протиправною бездіяльності Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо фактичного не скасування арешту майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39575297 від 02.09.2013 та зобов'язання Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати арешт нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (нова назва - АДРЕСА_4), який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39575297 від 02.09.2013, шляхом вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження з номером запису 2699903 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 30.09.2013 о 14:56:24 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на примусовому виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебував виконавчий напис №3764, вчинений 14.06.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на нерухоме майно в сумі 710653,44 грн., а саме: на квартиру АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Позивач зазначає, що вказаний виконавчий напис рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 у справі №202/34112/13-ц (провадження №2/0202/2490/2015) визнаний таким, що не підлягає виконанню. Окрім того, заборгованість за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» позивачем погашена, що підтверджується довідкою від 05.05.2016 №741768/3, виконавчі провадження ВП №39575297, ВП №43074525 закінчені, а тому арешт майна, накладений в межах означених виконавчих проваджень підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року відкрито провадження у справі №804/9089/16 та призначено її до розгляду на 25.01.2017 о 16:00 год. Останнє судове засідання було призначено на 28.02.2017.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю та надав клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 09 квітня 2008 року між позивачем - ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством «ОТП банк» укладено кредитний договір №МL-302/110/2008, згідно з яким Банк надав позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 60089,00 (шістдесят тисяч вісімдесят дев'ять) доларів США 00 центів, строком до 11 квітня 2033 року.

Окрім кредитного договору, з Банком укладено договір іпотеки №МL -302/110/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 5481 (далі - Іпотечний договір), відповідно до якого позивачем передано в іпотеку Банку нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 59,0 кв.м., житловою площею 41,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

У подальшому, між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 10.12.2010 укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором № МL-302/110/2008 від 09 квітня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2.

Враховуючи наявність у позивача заборгованості за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до приватного нотаріуса ОСОБА_3, з метою стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса № 3764, вчиненого 14.06.2013, за яким звернено стягнення на нерухоме майно в сумі 710653,44 грн., а саме: на квартиру АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_3 №3764 від 14.06.2013, за яким звернено стягнення на нерухоме майно в сумі 710653,44 грн., а саме: на квартиру АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

На підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна», постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 02.09.2013 відкрито виконавче провадження №39575297 про звернення стягнення на нерухоме майно сумі 710653,44 грн., також в межах вказаного виконавчого провадження 02.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження квартири АДРЕСА_7, яка на праві власності належить ОСОБА_2.

30.09.2013 на підставі даної постанови та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 6360791 від 30.09.2013), Дніпропетровським міським управлінням юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про арешт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_8.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 23.04.2014 відкрито виконавче провадження ВП №43074525 по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_3 № 3764 від 14.06.2013,за яким звернено стягнення на нерухоме майно в сумі 710653,44 грн., а саме: на квартиру АДРЕСА_5, яка на праві власності належить ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Також, державним виконавцем 23.04.2014 у виконавчому провадженні ВП №43074525 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження.

29.04.2014 на підставі вказаної постанови та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 12761449 від 29.04.2014), Дніпропетровським міським управлінням юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про арешт нерухомого майна - зазначеної вище квартири, що належить на праві власності ОСОБА_2

Вказані обставини підтверджуються даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 58653700 від 06.05.2016, виданої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Як встановлено з матеріалів справи, зазначена квартира належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером №5472.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2015 у справі №202/34112/13-ц (провадження №2/0202/2490/2015) за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи - Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позовні вимоги задоволено. Визнано таким, ще не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 14.06.2013 № 3764 про звернення стягнення на нерухоме майно в сумі 710653,44 грн., а саме: на квартиру № 20, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, буд. 34, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».Вказане рішення суду набрало законної сили 05.01.2016.

Також, як підтверджується довідкою від 05.05.2016 №741768/3, виданою ТОВ «ОТП Факторинг Україна», копія якої міститься в матеріалах справи, заборгованість за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_2 погашено у повному обсязі.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна від 06.05.2016 №58653700 іпотека квартири №20 по вул. Косіора, будинок, 34 у м.Дніпропетровську (Іпотекодержатель - ТОВ «ОТП Факторинг Україна) припинена 05.05.2016.

На підставі вказаних обставин, 25 жовтня 2016 року позивач звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою, в якій повідомив відповідача про наявність рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2015 у справі №202/34112/13-ц (провадження №2/0202/2490/2015) та про повне виконання зобов'язань за кредитним договором №МL-302/110/2008 від 09.04.2008, у зв'язку з чим просив закінчити виконавчі провадження ВП №39575297, ВП №43074525.

На вказану заяву відповідачем надано відповідь, в якій вказано про завершення виконавчого провадження 13.06.2014 та направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У відповідності до п.4, п.8 та п.9 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (який діяв до 05.01.2017) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

Згідно положень ч.2 та ч.3 вказаної статті Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (який діяв до 05.01.2017), у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

У відповідності до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з п. 5, п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як визначено у ч.2 зазначеної статті Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 №1404-VIII), постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 35 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

З огляду на вищенаведені положення як чинного Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 №1404-VIII), так і Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (який діяв до 05.01.2017 та був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), суд дійшов висновку про бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо фактичного не скасування арешту майна по завершенню виконавчих проваджень ВП №43074525 та ВП №39575297 та необхідність зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати арешт нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (нова назва - АДРЕСА_9), який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43074525 від 23.04.2014 та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39575297 від 02.09.2013 шляхом вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження з номером запису 5515358 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 29.04.2014 о 16:24:03 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції та обтяження за номером запису 2699903 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 30.09.2013 о 14:56:24 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо фактичного не скасування арешту майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43074525 від 23.04.2014.

Зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати арешт нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (нова назва - АДРЕСА_10), який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43074525 від 23.04.2014, шляхом вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження з номером запису 5515358 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 29.04.2014 о 16:24:03 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції.

Визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо фактичного не скасування арешту майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39575297 від 02.09.2013.

Зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати арешт нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (нова назва - АДРЕСА_4), який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39575297 від 02.09.2013, шляхом вжиття заходів щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження з номером запису 2699903 (спеціальний розділ), яке було зареєстровано 30.09.2013 о 14:56:24 реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції.

Стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2204 ( дві тисячі двісті чотири) грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.